Постанова № 59772050, 15.08.2016, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/4713/16-а

Провадження № 2-а/369/483/16

ПОСТАНОВА

іменем України

15.08.2016 року м. Київ

Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С., розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області про визнання протиправною відмови в призначенні пенсії за вислугу років, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У травні 2016 року позивач ОСОБА_2 звернулася із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області про визнання протиправною відмови в призначенні пенсії за вислугу років, зобов'язання вчинити дії,. Свої вимоги мотивувала тим, що у лютому 2016 року до Управління пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області із заявою про врахування при призначенні пенсії. Своїм листом від 12 лютого 2016 року УПФУ в Києво-Святошинському районі в Київській області відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи.

Враховуючи викладене, ОСОБА_2 просила визнати протиправним і скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області від 12.02.2016 року № 1443/07 про відмову ОСОБА_2 в призначенні пенсії за вислугу років; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області прийняти рішення про призначення ОСОБА_2 пенсії за вислугу років із 12.02.2016 року; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 невиплачену пенсію за вислугу років, починаючи з 12.02.2016 року; відповідно до ч. 1ст. 94 КАС України стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області на користь ОСОБА_2 документально підтверджувану сплату судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 21 коп.; відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України постанову в частині нарахування та виплати пенсії за один місяць звернути до негайного виконання.

Згідно ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

З врахуванням того, що у справі наявні достатні докази, суд приходить до висновку про можливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання, а відтак у відповідності до ч. 4 ст. 183-2 КАС України справа підлягає розгляду в порядку скороченого провадження одноособово.

Відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі. Заперечення на адміністративний позов на час розгляду справи не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 звернулася 03 лютого 2016 року до Управління пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області із заявою про врахування при призначенні пенсії.

Листом від 12 лютого 2016 року УПФУ в Києво-Святошинському районі в Київській області відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи.

Відповідно до наказу ТОВ «УМГ» від 21.04.2000 № 32/1, створено Медичний центр Товариства з 22.04.2000 року. Відповідно до Положення про Медичний центр Товариства - центр створено як самостійний заклад охорони здоров'я недержавної форми власності. Заклад надає громадянам України та іноземцям амбулаторно-поліклінічну та консультативно-діагностичну допомогу за лікарськими спеціальностями: акушерство і гінекологія, ультразвукова діагностика, терапія, ендокринологія, урологія (пункт 1.1 Положення про Медичний центр ТОВ «УМГ»).

Основними завданнями Центру є здійснення комплексних заходів з використанням сучасних медичних засобів, матеріалів і обладнання для профілактики, діагностики та лікування ендокринних, гінекологічних та інших захворювань; надання своєчасної, невідкладної медичної допомоги (послуг) в повному обсязі пацієнтам, що звернулися до центру (пункт 2.1 Положення про Медичний центр ТОВ «УМГ»).

Для виконання зазначених завдань у Медичному центрі організовуються і проводяться планові профілактичні огляди пацієнтів з одночасним лікуванням патології, що виявляється; діагностичні дослідження всім пацієнтам, що звернулися до Медичного центру, за їх згодою; диспансерне спостереження за визначеними контингентами пацієнтів; надання кваліфікованої профілактичної, консультативно-діагностичної і лікувальної допомоги (послуг) пацієнтам; аналіз захворюваності, розробка заходів щодо її зниження, усунення причин, які сприяють виникненню захворювань; впровадження сучасних методів діагностики і лікування тощо (пункт 2.2 Положення про Медичний центр ТОВ «УМГ»).

Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, амбулаторно-поліклінічні заклади і установи, а також діагностичні центри віднесено до закладів і установ, робота в яких, зокрема на посадах, які відносяться до середнього медичного персоналу, дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Основним видом діяльності ТОВ «УМГ» є загальна медична практика (код КВЕД 86.21), що підтверджується довідкою Головного управління регіональної статистики Державної служби статистики України НОМЕР_2 від 23.01.2013, копія якої додається, а також відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формуваньякі носять відкритий характер.

08.06.2001 Головною акредитаційною комісією при МОЗ України видано ТОВ «УМГ» акредитаційний сертифікат серії МЗ № 004506 та віднесено Товариство до першої категорії.

08.08.2012 Головною акредитаційною комісією при МОЗ України видано ТОВ «УМГ» акредитаційний сертифікат серії МЗ № 009880 та віднесено Товариство до першої категорії.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що ТОВ «УМГ» є акредитованим закладом (установою) охорони здоров'я. Крім того, у Товариства наявні ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю організація і управління охороною здоров'я, акушерство і гінекологія, урологія, ультразвукова діагностика, ендокринологія, терапія, гастроентерологія, неврологія, кардіологія за спеціальністю молодших спеціалістів з медичною освітою: сестринська справа. Наведене підтверджується копією листа МОЗ України від 06.04.2012 № 17184 та копіями ліцензій, виданих МОЗ України.

З трудової книжки позивача вбачається, що до моменту працевлаштування до ТОВ «УМГ» на посаду медичної сестри, позивачка весь час працювала на цієї посаді у санаторно- курортних закладах державної та приватної форми власності, які також віднесені Переліком, затвердженим постановою Уряду від 04.11.1993 № 909, до закладів та установ охорони здоров'я, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, що видно з моєї трудової книжки. Тобто майже весь мій трудовий стаж (за виключенням періоду роботи на посаді санітарки у лікарні) є спеціальним стажем, що дає право на пенсію за вислугу років.

Зважаючи на досліджені судом докази ОСОБА_2 будучи працівником охорони здоров'я станом на 1 січня 2016 р. має вислугу років на посаді медичної сестри у відповідних закладах охорони здоров'я державної та приватної форми власності, визначених Переліком, більше ніж 25 років і 6 місяців, а саме 28 років 3 місяці.

Відповідно до абзацу першого пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати, зокрема з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців.

Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, передбачено, що лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад), які працюють, зокрема в: амбулаторно-поліклінічних і санаторно-курортних закладах, діагностичних центрах мають право на отримання пенсії за вислугу років відповідно до цієї постанови.

При цьому відповідно до пунктів 2, 4 «Примітки» до зазначеного вище Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ; при призначенні пенсії за вислугу років зазначеним у цьому переліку особам допускається підсумовування стажу за періоди їх роботи у закладах і установах освіти, охорони здоров'я та соціального захисту.

Отже, суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону доводи позивача, а відповідач у разі заперечення проти позову мав подати належні та допустимі докази на спростування обставин викладених у позові.

На підставі викладено, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є неправомірним та порушує права позивача, тому позовні вимоги позивача є доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідачем не подано доказів на спростування

Керуючись ст. ст. 41, 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 1 - 2 Закону України «Про оплату праці», Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 2, 6 159, 160, 167 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області (ідентифікаційний код 20591865) від 12.02.2016 року № 1443/07 про відмову ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) в призначенні пенсії за вислугу років.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області (ідентифікаційний код 20591865) призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) невиплачену пенсію за вислугу років, починаючи з 12.02.2016 року.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області (ідентифікаційний код 20591865) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 21 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України постанову в частині нарахування та виплати пенсії за один місяць звернути до негайного виконання.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Києво-Святошинський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Пінкевич Н.С.