Ухвала суду № 59766704, 17.08.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/1/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Шелєхова Г. В.Номер провадження 22-ц/788/1426/16 Суддя-доповідач - Рибалка В. Г. Категорія - 32

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Рибалки В. Г.,

суддів - Ільченко О. Ю. , Попруги С. В.

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 06 липня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», треті особи: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Нафтогазстрах», ОСОБА_4

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 06 липня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 129 131 грн. 65 коп., моральну шкоду в розмірі 20 000 грн., судові витрати в сумі 2 000 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено в зв'язку з необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ПАТ «Українська залізниця» посилається на неповне з'ясування судом фактичних обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення Зарічного районного суду м. Суми від 06 липня 2016 року та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 11 грудня 2013 року на проїзній частині перехрестя вулиць Сумської та Жовтневої в смт. Краснопілля Сумської області сталася дорожньо - транспортна пригода. Водій ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи на робочому місці, при виконанні своїх трудових обов'язків рухався на автомобілі «ГАЗ 5204» д.н. НОМЕР_4, який зареєстрований за ДП «Південна залізниця» м. Харків, вул. Червоноармійська, 7 при русі по вул. Сумській смт. Краснопілля, виїхав на зустрічну смугу для руху та вчинив зіткнення з автомобілем Renault Logan д.н. НОМЕР_5., яким керував власник ОСОБА_3 За фактом ДТП, старшим слідчим СВ Краснопільського РВ УМВС України в Сумській області капітаном міліції ОСОБА_5, дані матеріали досудового були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013200180000676 від 12 грудня 2013 року. За наслідками розслідування встановлено, що ОСОБА_4 було вчинено кримінальне правопорушення та його дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України. Краснопільським районним судом Сумської області було винесено ухвалу від 24 листопада 2015 року про закриття провадження на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим. Питання по відшкодуванню шкоди залишилось не вирішеним, оскільки завдана шкода має відшкодовуватись страховою компанією та роботодавцем.

Згідно Висновку судової авто товарознавчої експертизи № 002/2016 розмір матеріальної шкоди, завданої власникові автомобіля Renault Logan 1.5. D, 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_5 станом цін на час проведення дослідження, з врахуванням строку експлуатації автомобіля на момент ДТП 11 грудня 2013 року, без врахування ПДВ на роботи. матеріали складові частини , складає: 112 002 грн. 04 коп. Вартість відновлюваних робіт вказаного автомобіля складає 175 591 грн. 65 коп. Автомобіль з моменту ДТП та на час розгляду справи знаходився на стоянці ФОП ОСОБА_6 У зв'язку із тривалим перебуванням пошкодженого автомобіля на стоянці, позивачем понесені витрати по оплаті послуг на зберігання автомобіля. Вказані витрати становлять 3 000 грн. для евакуації автомобіля Renault Logan д.н. НОМЕР_5. з місця події позивачем було витрачено 540 грн. Цивільно - правова відповідальність водія ОСОБА_4 на момент ДТП 11 грудня 2013 року відповідно до полісу № АС/2284246 була застрахована в ТДВ СК «Нафтогазстрах». Між ТДВ СК «Нафтогазстрах» та ДП «південна залізниця» укладено Договір № 0809 обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземного транспортних засобів. Згідно додатку до даного договору, серед переліку транспортних засобів Страхувальника наявний автомобіль ГАЗ - 5204, 1987 року випуску, д.н. НОМЕР_4. Згідно Договору при настанні страхового випадку страховик відповідно до Лімітів відповідальності страховика відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи. Обовязковий ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну потерпілих становить 50 000 грн. на одного потерпілого. Після ДТП ОСОБА_4, разом з ОСОБА_3 подали заяви про страховий випадок представнику страхової компанії в м. Суми. Позивачу проведено оплату завданих збитків в межах встановленого ліміту відповідальності в розмірі 50 000 грн. Згідно Протоколу засідання правління ПАТ «Укрзалізниця» № 5 від 16 листопада 2015 року прийнято рішення про затвердження положення протрегіональнут філію «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця». 16 грудня 2013 року ДП «Південна залізниця» повідомило листом вх. № 4538 ТДВСК «Нафтогазстрах» про настання страхового випадку, що стався 11 грудня 2013 року о 13 годині 10 хвилин на проїзній частині перехрестя вул. Сумської та Жовтневої смт. Краснопілля Сумської області за участю зазначеного автомобіля (Т.1 а.с. 136). 22 грудня 2015 року ТДВ СК «Нафтагазстрах» отримало заяву вх. № 2139 від громадянина ОСОБА_7 про виплату страхового відшкодування у зв'язку з пошкодженням автомобіля Рено-Логан, д.н. НОМЕР_5 в розмірі 50 000,00 грн. (Т.1, а.с. 142). 04 січня 2016 року ТДВ СК «Нафтагазстрах» прийняло рішення здійснити виплату страхового відшкодування ОСОБА_3 у розмирі 50 000,00 (п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок), що підтверджується страховим актом № ЦВ/13/0009 (Т.1 а.с.143). 15 лютого 2016 року платіжним дорученням № 732 ТДВ СК «Нафтагазстрах» перерахувало ОСОБА_3 страхове відшкодування у сумі 50 000,00 (п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок) згідно страхового акту № ЦВ/13/0009 від 04.01.2016 року (Т.1, а.с. 145).

Сторони належним чином повідомленні про час і місце розгляду справи.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При розгляді справи суд першої інстанції належним чином з`ясував та перевірив доводи та заперечення сторін, дав належну оцінку зібраним у справі доказам та обґрунтував висновки викладені в рішенні.

Суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги про те, що працівник відповідача, за участю якого сталася ДТП, працював електромонтером, а не водієм, як про це зазначалось в мотивувальній частині оскаржуваного рішення висновків суду не спростовують, оскільки ОСОБА_4 порушив правила дорожнього руху та вчинив зіткнення з автомобілем, яким керував позивач.

Ствердження представника відповідача в апеляційній скарзі про те, що загальна вартість відновлюваних робіт КТЗ в розмірі 175 5941 грн. 65 коп. не є точною вартістю таких робіт і не може бути беззаперечним доказом того, що саме цю суму Позивачу необхідно витратити для відновлення свого автомобіля є необґрунтованими. Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції виходив з Висновку судової авто товарознавчої експертизи № 002/2016 розмір матеріальної шкоди, завданої власникові автомобіля Renault Logan 1.5 D, 2010 року випуску станом цін на час проведення дослідження, з урахуванням строку експлуатації автомобіля на момент ДТП 11 грудня 2013 року, без врахування ПДВ на роботи, матеріали складові частини складає 112 002 грн. 04 коп., а вартість відновлюваних робіт вказаного автомобіля складає 175 591 грн. 65 коп. Висновок експертизи є належним доказом у справі, а тому суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог і стягнення з позивача на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду саме в розмірі 129 131 грн. 65 коп.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що автомобіль під час огляду 30 березня 2016 року перебував на території СТО, а не на території автостоянки висновків суду не спростовують.

Доводи в апеляційній скарзі про те, що при вирішенні судом питання про стягнення на користь позивача моральної шкоди не враховані вимоги ст. 137 ЦПК України в частині обґрунтування розміру моральної шкоди та надання відповідних доказів, яким це обґрунтування підтверджується є безпідставними.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 03 березня 1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції врахував порушення прав позивача, задовольняючи позовні вимоги частково виходив із засад розумності та справедливості. Суд взяв до уваги те, що внаслідок ДТП позивач отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, що завдало йому значних емоційних переживань та фізичних страждань. Внаслідок ДТП автомобіль зазнав значних механічних пошкоджень через що позивач був позбавлений можливості тривалий час користуватись транспортним засобом. Колегія суддів з таким висновком суду погоджується і вважає, що 20 000 грн. моральної шкоди на користь позивача стягнуто обґрунтовано.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судове рішення ухвалено, з додержанням вимог матеріального та процесуального права

У зв'язку з цим апеляційну скаргу на рішення необхідно відхилити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 06 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: