Рішення № 5976089, 23.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/16123.04.09 За позовом Заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Голосіївської районної у м. Києві ради До Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліла Транс»

Про стягнення 47793,24 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від прокуратури Левадна К.А. посв. № 228 від 27.10.08.

Від позивача Журавель Д.В. представник за довіреністю № 190 від 26.03.09.

Від відповідача Мірошниченко О.П. представник за довіреністю № б/н від 22.04.09.;

Нікітіна К.О. представник за довіреністю № б/н від 22.04.09.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Голосіївської районної у м. Києві ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліла Транс»про стягнення з відповідача на користь позивача 47793,24 грн. (38954,76 грн. основний борг, 7790,95 грн. ПДВ, 1047,53 грн. - пеня).

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач в порушення умов Типового договору № 187-08 від 25.06.08. не виконав свої зобовязання перед позивачем по сплаті орендної плати за користування обєктом оренди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.09. порушено провадження у справі № 30/161, розгляд справи було призначено на 23.04.09. о 15-20.

В судовому засіданні 23.04.09. прокуратурою було подано клопотання , відповідно до якого прокуратура Голосіївського району м. Києва просить суд стягнути заборгованість по орендній платі на користь Голосіївської районної у м. Києві ради.

В судовому засіданні 23.04.09. представником позивача було подано суду письмові пояснення, відповідно до яких Голосіївська районна у м. Києві рада позов підтримує та зазначає, що відповідач в порушення умов Договору оренди № 187-08 від 25.06.08. та чинного законодавства України свого обвязку щодо сплати за користування обєктом оренди належним чином не виконав, оскільки орендну плату вносив не в повному обсязі, в звязку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліла Транс»виникла заборгованість перед позивачем в сумі 46745, 71 грн. (в т.ч. ПДВ).

Крім того, позивач зазначає, що до закінчення терміну дії Договору, відповідач здав спірне приміщення по акту приймання передачі від 16.12.08. та відповідно до п. 2.20 Договору Орендодавець припинив нарахування орендних платежів.

Представником відповідача в судовому засіданні 23.04.09. подано суду письмові заперечення на позов, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліла Транс»проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень на позов посилається на те, що Орендодавцем був змінений статус приміщення з «приміщення під склад»на «офіс»з відповідним збільшенням нарахувань орендної плати. Оскільки наявний технічний стан та статус приміщення не відповідав умовам договору, що в свою чергу перешкоджало його використанню за призначенням (офісу), відповідачем було проведено капітальний ремонт приміщення за власний рахунок.

Відповідач вказує на те, що за час оренди зазначеного приміщення капітальний ремонт жодного разу не був проведений Орендодавцем, здійснені відповідачем поліпшення викликали значне підвищення ринкової вартості орендованого майна, що зафіксовано в Звіті про незалежну оцінку приміщення субєкта підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_5

Відповідач зазначає, що він поніс значних матеріальних збитків в результаті проведення ремонту приміщення і не мав можливості і надалі сплачувати кошти по оренді за новими тарифами, оскільки сума оренди значно збільшилась, в тому відповідачем до Голови Голосіївської районної в місті Києві ради було надіслано листа 03.12.08. № 53 з проханням розірвати договір оренди та компенсувати витрати на проведення капітального ремонту приміщення. Але, листом № 02\554 від 16.03.09. Голосіївською районною в місті Києві радою було відмовлено в компенсації.

17.12.08. відповідачем було направлено ще одного листа № 73 з проханням компенсувати витрати на майно, що може бути відокремлено без заподіяння шкоди орендованому приміщенню (батарея, євро вікна, двері міжкімнатні, двері вхідні, розетки, вимикачі, світильники точечні, провід, умивальник, унітаз, сигналізація, вентиляція, стойка, прокладка електрокабеля і електролічильник) на загальну суму 64 630 грн. Але листом за № 2313 від 27.02.09. відповідачем було отримано відмову.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 23.04.09 за згодою представників сторін та прокуратури було оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.06.08. між Голосіївською районною у м. Києві радою (Орендодавець) до Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліла Транс»(Орендар) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 187-08 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) на підставі розпорядження Голосіївської районної у м. Києві ради від 12.06.08. № 83 та ордеру № 215-08 від 25.06.08. Орендодавець передає, а Орендар приймає в користування на умовах оренди нежитлове приміщення, яке є комунальною власністю територіальної громади Голосіївського району м. Києва, та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 20-в.

Відповідно до п. 2.15 Договору, Орендар зобовязався своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату, комунальні послуги та інші видатки, зазначені в даному Договорі та передбачені нормативними актами чинного законодавства.

Відповідно до п. 3.1 Договору сторонами було погоджено розмір орендної плати за користування обєктом оренди 10920,00 грн. (без ПДВ).

У відповідності до п. 3.3 Договору встановлено, що орендна плата сплачується Орендарем щомісячно в повному обсязі, незалежно від наслідків господарсько-фінансової чи іншої діяльності до 15 числа поточного місця.

Відповідно до п. 5.1 Договору сторонами було погоджено термін дії Договору з 25.06.08. по 25.06.10.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.12.08. відповідно до акту приймання-передачі відповідач здав орендоване за Договором приміщення, в звязку з чим позивачем у відповідності до п. 2.20 Договору не нараховувались орендні платежі.

Відповідно до п. 2.20 Договору встановлено, що підставою для припинення нарахування орендних платежів відповідно до даного Договору є акт передачі орендованого приміщення Орендодавцеві. Орендна плата сплачується Орендарем по день фактичної передачі приміщення по акту.

Прокуратура зазначає, що на час виселення 16.12.08. відповідач мав заборгованість перед Голосіївською районною у м. Києві радою в сумі 38954,76 грн. (ПДВ 7790,95 грн.), а всього 46745, 71 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Договір оренди є одним з видів зобовязального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобовязального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обовязків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обовязку по сплаті орендної плати за орендоване приміщення у повному обсязі не виконав, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 46745, 71 грн. (в т. ч. ПДВ) заборгованості з орендної плати слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В звязку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах за оренду приміщення, позивач на підставі п. 3.7 Договору просить суд стягнути на свою користь з відповідача 1047,53 грн. - пені.

Відповідно до п. 3.7 Договору сторонами було погоджено, що за несвоєчасне внесення орендних платежів Орендар повинен сплатити Орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день затримки платежу.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 1047,53 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не було надано суду доказів на спростування обставин, викладених Заступником прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Голосіївської районної у м. Києві ради у позовній заяві.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, слід зазначити, що факти та обставини, викладені відповідачем у письмових запереченнях на позов не стосуються даного предмету спору та можуть бути досліджені в іншому окремому судовому провадженні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Голосіївської районної у м. Києві ради задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліла Транс»(01004, м. Київ, вул. Горького, 20-б, офіс 21, код ЄДРПОУ 32373832) на користь Голосіївської районної у м. Києві ради (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 98, код ЄДРПОУ 26077543) 46745 грн. 71 коп. - заборгованості, 1047 (одна тисяча сорок сім) грн. 53 коп. пені, 477 (чотириста сімдесят сім) грн. 93 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко

Дата підписання

рішення 29.04.09.