Ухвала суду № 59760394, 03.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2016 року м. Київ К/800/37392/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Моторний О.А., Цвіркун Ю.І.,

за участю секретаря Шевчук П.О.,

та представників сторін:

позивача - не з'явились,

відповідача - Загуменного В.В.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - Інспекція)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.05.2015

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2015

у справі № 826/3823/15

за позовом Інспекції

до Міністерства оборони України,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - державного підприємства Міністерства оборони України Дружбівський комбінат нерудних копалин "Кварц" (далі - Підприємство)

про стягнення податкового боргу.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року Інспекція звернулася до Міністерства оборони України з позовом, в якому просила звернути стягнення податкового боргу Підприємства у сумі 1 723 003,93 грн. на кошти відповідача.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.05.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2015, у позові відмовлено.

Судові рішення зі спору мотивовані тим, що Підприємство, будучи самостійним суб'єктом господарювання, не включено до законодавчо визначеного переліку підприємств, що не підлягають приватизації, у зв'язку з чим відповідач не несе відповідальності за податковими зобов'язаннями цього платника.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати судові рішення зі спору та задовольнити позов. На обґрунтування касаційних вимог Інспекція зазначає, що судами проігноровано установлену Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» заборону примусово відчужувати об'єкти нерухомого майна державних підприємств, до яких належить платник (Підприємство).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог виходячи з такого.

Судовими інстанціями під час розгляду даної справи встановлено, що Підприємство є державним унітарним підприємством, яке входить до сфери управління Міністерства оборони України.

У зв'язку з несплатою Підприємством самостійно задекларованих податкових зобов'язань, а також непогашенням податкового боргу за судовими рішеннями на час вирішення цього спору у названого платника утворився податковий борг у загальній сумі 1 723 003,93 грн.

На адресу Підприємства податковим органом було направлено першу податкову вимогу від 17.06.2002 № 1/164 та другу податкову вимогу від 24.07.2002 № 2/191, які були вручені уповноваженому представнику платника.

Зазначені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та учасниками провадження не заперечуються.

10.12.2010 податковим керуючим складено акт опису активів Підприємства, на які поширюється право податкової застави № 14, до якого включено майно на загальну суму 3 319 916,49 грн.

05.09.2012 Інспекція звернулася до Міністерства оборони України з поданням виділити кошти на погашення податкового боргу Підприємства у загальній сумі 1 602 447,30 грн.; у відповідь Міністерство оборони України повідомило, що Підприємство не включено до переліку підприємств, що не підлягають приватизації, а тому установлений статтею 96 Податкового кодексу України (далі - ПК) порядок погашення податкового боргу на дані правовідносини не поширюється.

Статтею 96 ПК встановлено порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств.

Так, відповідно до пункту 96.2 цієї статті ПК у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

З огляду на наведену норму ПК суди дійшли цілком об'єктивного висновку про те, що розглядуваний порядок погашення податкового боргу застосовується виключно до державних підприємств, які не підлягають приватизації. Перелік таких підприємства міститься у додатку № 1 до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

Оскільки Підприємство відсутнє у цьому Переліку, то підстави для залучення коштів, призначених для утримання Міністерства оборони України, для погашення податкового боргу Підприємства відсутні.

Наведене зумовлює правильність судових рішень зі спору про відмову в задоволенні цього позову.

Норми права при вирішенні спору застосовані судами правильно. Порушень процесуальних норм, що тягнуть скасування судових актів, не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваних судових актів зі спору не вбачається.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.05.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2015 у справі № 826/3823/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:О.А. Моторний Ю.І. Цвіркун