Ухвала суду № 59760329, 15.08.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сіренко Н.С.

Суддя-доповідач:Франовська К.С.

УХВАЛА

іменем України

"15" серпня 2016 р. Справа № 289/317/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Жизневської А.В.

Котік Т.С.,

за участю секретаря судового засідання Лялевич С.С.,

сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від "29" червня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Радомишльської міської ради Житомирської області, Радомишльської міської ради Житомирської області, Радомишльської районної спілки споживчих товариств про визнання протиправним та скасування рішення ,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2013 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до відповідачів, у якому, з урахуванням доповнення позовних вимог від 02.12.2013 року просили визнати протиправними та скасувати :

-рішення Радомишльської міської ради від 16 березня 2006 року за №59 в частині видачі Радомишльській райспоживспілці свідоцтва про право власності на майновий комплекс бази райспоживспілки, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1

-свідоцтва про право власності на майновий комплекс бази, що складається з бази, контори та трьох складів в АДРЕСА_1 від 30 березня 2006року за №987339.

У серпні 2013 року позивачі звернулись до суду із клопотанням про поновлення строку звернення до суду, оскільки про прийняття спірного рішення їм стало відомо 30 травня 2013 року після одержання копії з Архівного сектору Радомишльської РДА ( т.а.с.91-93 ).

Справа розглядалась судами неодноразово.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 травня 2016 року (провадження К/800/10547/14 ) частково задоволена касаційна скарга ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , подана на прийняті у справі судові рішення.

За результатами касаційного розгляду :

- постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 27 грудня 2013 року і постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2014 року в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Радомишльської міської ради Житомирської області № 59 від 16.03.2006 «Про оформлення документів про право приватної власності» в частині видачі Радомишльській районній спілці споживчих товариств свідоцтва про право власності на майновий комплекс бази райспоживспілки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - скасовано і направлено справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції ;

-постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 27 грудня 2013 року і постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2014 року в частині позовних вимог про визнання протиправним, нечинним та скасування свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 30.03.2006 на майновий комплекс бази по АДРЕСА_1, виданий Радомишльській районній спілці споживчих товариств - скасовано і закрито провадження у справі з роз'ясненням позивачам права на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ухвали ВАСУ від 25.05.2016 року, справа повторно розглянута судом першої інстанції в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Радомишльської міської ради № 59 від 16.03.2006 «Про оформлення документів про право приватної власності» в частині видачі Радомишльській районній спілці споживчих товариств свідоцтва про право власності на майновий комплекс бази райспоживспілки, що знаходиться АДРЕСА_1

Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 29.06.2016 року позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду відповідно до приписів ст.ст.99,100 КАС України.

Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржили позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які у апеляційній скарзі просить судову ухвалу скасувати, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного залишення позовної заяви без розгляду.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовують тим, що висновок суду про пропуск строку звернення до суду є безпідставним, з огляду на приписи ч.4 ст.268 ЦК України, згідно якої на заявлені вимоги позовна давність не поширюється, суд першої інстанції не розглянув поданого клопотання в порядку ст.52 КАС України про заміну первинного позивача на належного - КП "Кооператор", враховуючи висновки Житомирського апеляційного адміністративного суду, викладені в постанові від 06.02.2015 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як слідує із змісту оскаржуваної ухвали, підставою для залишення судом позовної заяви без розгляду в порядку ст.ст.99, 100 КАС України слугувала та обставина, що позивачами без поважних причин пропущено шестимісячний строк звернення до суду із розглядуваним позовом.

При цьому покладені в основу заявленого ними клопотання причини пропуску цього строку оцінені судом як неповажні.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції обґрунтованими і такими, що відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Визначальним для можливості отримання судового захисту суб'єктивного права є з'ясування моменту початку перебігу строку звернення до суду. За загальним правилом, установленим частинами другою та третьою статті 99 КАС України, строк звернення до суду, якщо не встановлено інше законом, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, виходячи з приписів указаної норми, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов'язується, з одного боку, з об'єктивним моментом, тобто порушенням суб'єктивного права, а з другого боку, із суб'єктивним моментом, коли особа, яка звертається до суду, дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо заявник доведе, що йому стало відомо про порушення свого права пізніше, перевага повинна надаватися суб'єктивному моменту.

В другому випадку вже владний орган чи особа можуть доводити, що про порушення права заявнику повинно було стати відомо раніше, ніж фактично. І якщо буде встановлено, що останньому не стало відомо про порушення його права через його ж халатність, строк звернення до суду починається з моменту, коли за обставинами справи йому повинно було стати відомо про цей факт.

Згідно з ч. 2 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

З аналізу наведеної норми вбачається, що необхідною умовою для поновлення строку на звернення до суду є поважність причин його пропуску.

При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій і підтверджені належними доказами.

Ухвалюючи про залишення позовної заяви без розгляду у даній справі, суд у висновках зазначив, що позивачі не подали ніяких доводів, які б підтвердили існування поважних причин, які б перешкоджали їм звернутись до суду у встановлений законом строк .

З такими висновками погоджується суд апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Зі штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції видно, що позивачі звернулись до суду з вимогами про визнання протиправними рішення Радомишльської міської ради №59 від 16.03.2006 року лише 05.03.2013 року.

Разом з тим, зазначив суд, з матеріалів архівної справи №2-а-8/11, яка досліджувалась як судом першої інстанції, так і апеляційним адміністративним судом, встановлено, що позивачі вже звертались до суду з позовом до виконкому Радомишльської міської ради про визнання протиправними та скасування рішення виконкому №59 від 16.03.2006 року "Про оформлення документів про право приватної власності" та виданого на підставі цього рішення свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 від 30.03.2006 року на майновий комплекс бази райспоживспілки в АДРЕСА_1

Позовна заява зареєстрована судом 01.10.2010 року.

На підставі заяви позивачів, ухвалою Радомишльського районного суду від 26 січня 2011 року позов залишено без розгляду.

Отже, виходячи з дати звернення позивачів до суду 01.10.2010 року, ця дата, щонайменше і є початком перебігу для позивачів шестимісячного строку звернення до суду за захистом порушеного права. Закінчення строку припадає на 02 квітня 2011 року.

Саме до цієї дати позивачі мали право звернутись до суду з вказаним позовом.

Однак, строк звернення до суду пропущено, поважних причин, які перешкоджали позивачам своєчасно звернутись до суду, не встановлено.

Доводи позивачів про необхідність обчислення строку звернення до суду від дати отримання копії рішення міської ради ( 21.10.2013 р., т.1 а.с.124) є безпідставними.

Враховуючи наведені норми законодавства та обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо пропуску позивачами строку звернення до суду, залишивши позовну заяву без розгляду.

Щодо поширення на правовідносини пункту 4 частини першої статті 268, на яку посилаються позивачі в апеляційній скарзі, то колегія суддів звертає увагу що дану норму виключено з Цивільного кодексу України на підставі Закону N 4176-VI ( 4176-17 ) від 20.12.2011 } Цим пунктом передбачалося, що вимоги позовної давності не поширюються на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Крім того, пред"явлені позивачами у цій справі вимоги є публічно-правовими, а не цивільно-правовими. У зв'язку з цим до таких вимог правила позовної давності, встановлені главою 19 Цивільного кодексу України, не застосовуються.

Що стосується доводів апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права у зв"язку з невирішенням клопотання про заміну первинного позивача належним, колегія суддів апеляційного суду вважає їх безпідставними, оскільки вказане клопотання в судовому засіданні не заявлялось.

Так, в матеріалах справи на а.с. 8 т.2 знаходиться клопотання Кооперативного підприємства "Кооператор" до Радомишьського районного суду про заміну позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у справі №289/317/13-а на належного позивача - КМ ""Кооператор" від 29.06.2016 року.

В процесі апеляційного розгляду справи позивач ОСОБА_3 підтвердив, що письмове клопотання про заміну неналежного позивача подав у канцелярію суду. В судовому засіданні з цим клопотанням до суду не звертався.

Наведене підтверджується журналом судового засідання та технічним записом судового засідання.

Оцінюючи в сукупності викладене, колегія суддів приходить до переконання про те, що судом першої інстанції обгрунтовано прийнято рішення про залишення позовних вимог без розгляду через пропуск позивачами строку звернення до суду без поважних причин, а оскаржувана ухвала відповідає вимогам ст.ст.99, 100 КАС України.

Судова ухвала відповідає нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків останньої, а тому підстави для її скасування колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишити без задоволення, ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від "29" червня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: А.В. Жизневська

Т.С. Котік

Повний текст cудового рішення виготовлено "15" серпня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_4 АДРЕСА_2 ОСОБА_3 АДРЕСА_3

3- відповідачу/відповідачам: Виконавчий комітет Радомишльської міської ради Житомирської області вул.Мала Житомирська,12,м.Радомишль,Житомирська область,12201 Радомишльська міська рада Житомирської області вул. Мала Житомирська, 12,м.Радомишль,Житомирська область,12201

4-третій особі: Радомишльська районна спілка споживчих товариств - вул.9-го Січня,12,м.Радомишль,Житомирська область,12201,