Постанова № 59760130, 16.08.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2016 р. Справа № 489/1793/16-а

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Губницький Д.Г.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лукянчук О.В.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України)

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, Миколаївського міського голови на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 червня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Миколаївського міського голови про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Миколаївського міського голови про визнання протиправною бездіяльності щодо повідомлення про рішення прийняте за результатами розгляду заяви від 26 лютого 2016 року; визнання відповіді №1-859-4/л від 21 березня 2016 року такою, що не відповідає Закону України «Про звернення громадян»; зобов'язання повідомити про прийняте рішення за результатами розгляду заяви від 26 лютого 2016 року.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 червня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Миколаївського міського голови Сєнкевича О.Ф. щодо ненадання відповіді на заяву ОСОБА_2 від 26 лютого 2016 року та зобов'язано його надати таку відповідь. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в частині відмови у задоволенні вимоги, зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі Миколаївського міського голови ставиться питання про скасування судового рішення та прийняття нового, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг ОСОБА_2, Миколаївського міського голови, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Миколаївського міського голови не підлягає задоволенню та апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 26 лютого 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Миколаївського міського голови із заявою, зміст якої зводився до прохання знизити тарифну плату за воду тарифну плату за води, посилаючись на багаторічну безоблікову втрату води в його квартирі, а тому вважаючи встановлену плату завищеною.

21 березня 2016 року ОСОБА_2 була надана відповідачем відповідь за №1-859-4/1.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідь відповідача не стосувалася порушеного позивачем в заяві від 26 лютого 2016 року питання, а містила роз'яснення щодо можливості встановлення в квартирі безкоштовного засобу обліку води, а тому таку відповідь не можна визнати такою, що відповідає принципу встановленому в ст. 15 Закону України «Про звернення громадян». При цьому, також суд першої інстанції дійшов до висновку, що у задоволенні вимоги про визнання відповіді, що не відповідає вимогам Закону України «Про звернення громадян» слід відмовити, оскільки цей факт встановлений в рішенні суду та не потребує додаткової констатації.

Колегія суддів частково не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» - громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Звернення, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду (ч.1 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян»).

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо у місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Із змісту заяви ОСОБА_2 від 26 лютого 2016 року, вбачається, що він звернувся з проханням знизити тарифну плату за воду або направити заяву до органу, який має повноваження встановлювати тарифну плату за воду (а.с.2).

21 березня 2016 року відповідачем була надана відповідь №1-859-4/1, що листами МКП «Миколаївводоканал» (від 25 грудня 2015 року, 21 січня 2016 року №1-182/з-а) та в телефонній розмові позивачу було запропоновано безкоштовне встановлення засобу обліку води та зазначено, що для цього необхідно узгодити з фахівцями підприємства дату і час проведення даних робіт та забезпечити доступ до помешкання (а.с.3).

Тобто, в порушення приписів Закону України «Про звернення громадян» відповідач у своїй відповіді на звернення позивача не надав жодних пояснень стосовно порушеного питання, а саме питання щодо зниження тарифної плати за воду, а натоміть роз'яснив про можливість встановлення в квартирі безкоштовного лічильника води.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта - Миколаївського міського голови, на той факт, що спеціаліст, який розглядав звернення зрозумів його прохання про перегляд тарифу на воду такою, що стосується тарифу на воду безпосередньо ОСОБА_2, а тому йому було запропоновано безкоштовно встановити лічильник води, оскільки зазначена підстава не спростовує факт порушення ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» при наданні відповіді №1-859-4/л від 21 березня 2016 року.

Більш того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що лише 07 червня 2016 року, тобто більш ніж через три місяці відповідач звернувся із відповідною заявою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг для розгляду та надання відповіді ОСОБА_2 (а.с.16).

Таким чином, вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Миколаївського міського голови щодо ненадання відповіді на заяву ОСОБА_2 від 26 лютого 2016 року та зобов'язати надати таку відповідь є обґрунтованими та підлягають задоволенню, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Проте, судом першої інстанції було помилково не задоволені вимоги щодо визнання відповіді №1-859-4/л від 21 березня 2016 року такою, що не відповідає вимогам Закону України «Про звернення громадян», оскільки як вже було зазначено вище фактично позивачу не була надана вмотивована відповідь саме на порушене в зверненні питання, а відтак твердження апелянта - ОСОБА_2, стосовно обґрунтованості вказаної позовної вимоги підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, у зв'язку з чим, судове рішення відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись ст. 195, ст. 197, п.3 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 202, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Миколаївського міського голови залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Миколаївського міського голови про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити в повному обсязі.

Визнати відповідь Миколаївського міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича №1-859-4/л від 21 березня 2016 року такою, що не відповідає Закону України «Про звернення громадян».

Визнати протиправною бездіяльність Миколаївського міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича щодо ненадання відповіді на заяву ОСОБА_2 від 26 лютого 2016 року.

Зобов'язати Миколаївського міського голову Сєнкевича Олександра Федоровича надати вмотивовану відповідь на заяву ОСОБА_2 від 26 лютого 2016 року.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лукянчук