Постанова № 59760096, 11.08.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2016 р. Справа № 815/316/16

Категорія: 3.7 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі :

головуючого судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.

за участю секретаря Худика С.А.

за участю представників апелянта -Акименко С.О., Погібко О.О.

за участю представника відповідача -Кучеренка Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю « Югтрансекспедиція» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Югтрансекспедиція» до управління Укртрансбезпеки в Одеській області про скасування постанови про застосування фінансових санкцій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Югтрансекспедиція" ( позивач) звернувся до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про скасування постанови Управління Укртрансінспекції в Одеській області №045998 від 17.11.2015 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700,00 грн., посилаючись на те, що посадові особи інспекції не мали права проводити перевірку водія та транспортного засобу позивача, адже на цей час діяв мораторій на перевірки, крім того, водій не повинен був мати при собі та пред'являти індивідуальну контрольну книжку водія, оскільки його автомобіль обладнаний тахографом.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року - в задоволенні позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Югтрансекспедиція", посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду від 18.04.2016 року - скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Позивач є власником транспортного засобу марки "СКАНІЯ", державний номер НОМЕР_1, за допомогою якого здійснює послуги з вантажних перевезень, тобто є автомобільним перевізником у розумінні положень ст.1, ст.29 Закону України "Про автомобільний транспорт".

22.10.2015 року співробітниками Управління Укртрансінспекції в Тернопільській області біля посту ДАІ "Підволочиське", було здійснено перевірку транспортного засобу марки "СКАНІЯ", державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4, який перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Югтрансекспедиція"

Під час перевірки було встановлено, що транспортний засіб належить ТОВ "Укртрансекспедиція" на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (а.с.58).

Співробітниками Управління Укртрансінспекції в Одеській області було встановлено, що здійснюються вантажні перевезення, без оформлення документів, визначених ст..39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: позивач, в порушення п.6.1, п.6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 року №340 не забезпечив водія індивідуальною контрольною книжкою водія.

Факт порушення був зафіксований актом перевірки №091013 від 22.10.2015 року (а.с.22), з якими водій позивача був ознайомлений, однак відмовився від його підписання, що підтверджується підписами двох уповноважених осіб інспекції.

02.11.2015 року Управління Укртрансінспекції в Одеській області на адресу позивача було направлено запрошення (а.с.23) на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту перевірки №091013 від 22.10.2015 року.

17.11.2015 року у зв'язку з тим, що позивач або його представник не прибув на розгляд акту перевірки, справа була розглянута за його відсутності та прийнято рішення про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн., як того вимагає ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

За результатами розгляду справи 17.11.2015 року Управлінням Укртрансінспекції в Одеській області була винесена постанова №045998 (а.с.8) про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн., копія якої була направлена на адресу позивача рекомендованим листом від 17.11.2015 року №7499/20/59-15 (а.с.25).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що постанова про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтрансекспедиція", фінансових санкцій №045998 від 17.11.2015 року винесена Управлінням Укртрансінспекції в Одеській області обґрунтовано, правомірно, відповідно до норм діючого законодавства, а тому вимоги позивача щодо її скасування є такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно з п. 6.1 Положення від 07 червня 2010 року N 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Пунктом 6.2 Положення від 07 червня 2010 року N 340 встановлено, що облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

До набрання чинності пунктом 6.1 цього розділу водій, який керує транспортним засобом, що зазначений у пункті 6.1 цього розділу та не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (п. 6.3 Положення від 07 червня 2010 року N 340).

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Таким чином, з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII встановлено заборону у 2015 та 2016 роках на проведення перевірок контролюючими органами установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік без дозволу Кабінету Міністрів України, окрім як за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що застосоване у пункті 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII поняття "контролюючі органи" стосується усіх контролюючих органів, тобто органів, які здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності згідно із Законом України від "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", яким визначено, що державний нагляд ((контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2014 р. № 299 ( чинного на час виникнення спірних правовідносин), Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті (далі - автомобільний, міський електричний, залізничний транспорт).

Основними завданнями Укртрансінспекції є:

1) реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті;

2) внесення на розгляд Міністра інфраструктури пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті;

3) здійснення державного нагляду (контролю) з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Відповідач на підставі ст.6 Закону України "Про автомобільний транспорт" та п.3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади в галузі контролю на автотранспорті, якому згідно ст.60 цього ж Закону надані повноваження щодо притягнення до фінансовою відповідальності перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а тому його дії, рішення чи бездіяльність з цього приводу на підставі ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17,104 КАС України можуть бути оскаржені до суду в порядку адміністративного судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що згідно бухгалтерського балансу ТОВ «Югтрансекспедиція» за 2015 рік обсяг доходу підприємства менш ніж 20 млн. грн..

З огляду на наведене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги з приводу неможливості проведення перевірки водія позивача 22.10.2015 року з посиланням на п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року №71-VІІІ, та одночас помилковим посилання суду першої інстанції на норми п.8 Розділу ІІІ більш пізнього Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VІІІ, відповідно до якого обмеження щодо проведення контрольних заходів стосувались лише періоду з 01.01.2015 року по 30.06.2015 року, що на час проведення контрольного заходу 22.10.2015 року будь-які обмеження щодо проведення перевірки відносно позивача не діяли.

Стосовно цього колегія суддів зазначає, що Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VІІІ, встановлював обмеження щодо проведення перевірок на період з 01.01.2015 року по 30.06.2015 року стосовно всіх платників податків без врахування обсягу доходу за попередній календарний рік, в той час як позивач підпадає під дію Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII, як підприємство з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи і зробив висновки, які не відповідають матеріалам справи, та прийняв постанову з порушенням норм матеріального права, яка підлягає скасуванню.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.3 ч. 1 ст. 198, п.4ст. 202,ч. 2 ст. 205, ст.254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю « Югтрансекспедиція» - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Югтрансекспедиція» до управління Укртрансбезпеки в Одеській області про скасування постанови про застосування фінансових санкцій - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Югтрансекспедиція» - задовольнити.

Скасувати постанову Управління Укртрансінспекції в Одеській області №045998 від 17 листопада 2015 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700,00 грн. відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Югтрансекспедиція».

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

Головуючий :

Судді :