Постанова № 59757297, 03.08.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 серпня 2016 р. № 820/3764/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Биковченко Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення грошового утримання ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд :

- скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області № 594 о/с від 05.11.2015 стосовно звільнення згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, з 06.11.2015 року у запас Збройних сил за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) капітана міліції ОСОБА_3 старшого оперуповноваженого сектору БНОН Лозівського МВ ГУ МВС в Харківській області;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області прийняти на службу до поліції ОСОБА_3 з 07.11.2015 року;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 грошове утримання за період з 18.08.2014 року по 05.11.2015 року;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 грошове утримання за час вимушеного прогулу з 06.11.2015 року і по дату ухвалення рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ 12.09.2008 року на посаду старшого оперуповноваженого сектору БНОН Лозівського МВ ГУ МВС України в Харківській області. Згідно наказу №594 о/с від 06.11.2015 року та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ ОСОБА_3 звільнений з займаної посади за п. 64 "Г" (через скорочення штатів), про що зроблено запис у трудовій книжці. Позивач вважає звільнення незаконним, у зв'язку з тим, що його не повідомлено в тримісячний термін про наступне вивільнення та не надана рівноцінна посада для подальшого його працевлаштування в органах внутрішніх справ України. Вказане слугувало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у позовній заяві, просив суд прийняти рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов (а.с.23) відповідач зазначив, що 07.11.2015 року створено новий орган публічної влади - Головне управління Національної поліції в Харківській області. Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію", з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів. Закон опубліковано 06.08.2015 року. Наказом ГУМВС України від 05.11.2015 року №594 о/с ОСОБА_3 був звільнений з ОВС за п. 64 "Г" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ - через скорочення штатів. В період з 07.11.2015 р. позивач з заявами про розгляд питання щодо його прийому на службу в поліцію не звертався. Вказане свідчить, що звільнення позивача відбулось відповідно до норм чинного законодавства.

Стосовно стягнення заробітної плати за період з 18.08.2014 по 05.11.2015 р., то, як вважає відповідач, відповідно до п.3.5.4 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 31.12.2007 р. №499, особам рядового і начальницького складу, до яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня арешту. Оскільки позивач знаходився у вказаний період у СІЗО, жодних підстав для нарахування йому забезпечення немає.

У судовому засіданні представник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області підтримав доводи викладені у запереченнях на позов, просив суд прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Відповідач - Начальник Головного управління Національної поліції в Харківській області, у судове засідання не прибув, повноважного представника не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином, в порядку, передбаченому ст.33-35 КАС України, клопотань про перенос розгляду справи не заявляв, правом надати письмові заперечення не скористався.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули до суду, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач - ОСОБА_3, проходив службу в органах внутрішніх справ з 12.09.2008 року. Починаючи з 24.11.2010 року позивач працював на посаді старшого оперуповноваженого сектору БНОН Лозівського МВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області (а.с.31).

Як встановлено з довідки Лозівського відділу поліції Головного управління Національної поліції і Харківській області №12888/119-86/01/12-2016, в період з 20.08.2014 року по 05.11.2015 року ОСОБА_3 був відсутній за місцем проходження служби, оскільки, перебував під вартою за вироком Первомайського районного суду Харківської області по справі №2030/977/12. (а.с.32).

Судом також встановлено, що 17.03.2016 року ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Національної поліції в Харківській області з заявою, в якій просив допустити його до виконання функціональних обов'язків за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2011 та виплатити заробітну плату з моменту поновлення на посаді. (а.с.26).

Листом т.в.о. начальника Головного управління національної поліції в Харківській області №3/К-317 від 30.03.2016 року позивача повідомлено, що оскільки ОСОБА_3 не виявив бажання проходити службу в поліції шляхом подачі на розгляд керівництва ГУНП в Харківській області відповідної заяви, наказом Головного управління МВС України в Харківській області від 05.11.2015 р. №594 о/с, останнього звільнено з ОВС за п.64 "Г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, з 06.11.2016 року. Також ОСОБА_3. запропоновано прибути до кадрового агентства для отримання документів, що видаються при звільненні. (а.с.25).

Вирішуючи спір по суті, суд бере до уваги, що критерії правомірності рішень та діянь суб'єкта владних повноважень викладені законодавцем в ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

07.11.2015 набував чинності Закон України "Про Національну поліцію".

Відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів і установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Пунктом 10 та 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органів внутрішніх справ через скорочення штатів.

Наказом Головного управління міністерства внутрішніх справ України від 05.11.2015 р. №594 о/с, позивач з 06.11.2015 року звільнений з ОВС в запас Збройних сил України згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України за ст. 64 "Г" (через скорочення штатів). (а. с.28).

Наказ про звільнення позивача було винесено на підставі рапорту начальника Лозівського МВ ГУ МВС України в Харківській області від 05.11.2015 р. та Закону України "Про Національну поліцію".

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що звільнення позивача відбулось відповідно до норм чинного законодавства.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до положень ст.52-56 Закону № 580-VІІІ, прийом до Національної поліції здійснюється на конкурсних умовах. Проведення конкурсу здійснюється з урахуванням рівня професійної компетентності, особистих якостей і досягнень кандидатів на прийняття на службу та зайняття вакантної посади. Інформація (оголошення) про вакантні посади в поліції і про проведення конкурсу оприлюднюється відповідно до цього Закону і Типового порядку проведення конкурсу на офіційному веб-порталі центрального органу управління поліції, відповідного територіального органу (закладу, установи) поліції.

Крім того, дослідивши заяву позивача від17.03.2016 року, суд приходить до висновку, що по суті вона не є заявою про прийом на службу до органів поліції, оскільки не містить відповідного клопотання про прийом на службу та призначення на певну посаду, а містить лише клопотання про надання можливості продовжити службу в органах міліції.

Стосовно вимог позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заробітну плату за період з 18.08.2014 року по 05.11.2015 року, суд зазначає наступне.

Порядок нарахування і виплати заробітної плати співробітникам органів внутрішніх справ регулюється Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31.12.2007 р. № 499, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року №205/14896 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 3.5.4. Інструкції, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, відповідно до яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня арешту.

Оскільки в період з 20.08.2014 року по 05.11.2015 року ОСОБА_3 перебував під вартою за вироком Первомайського районного суду Харківської області по справі №2030/977/12, виплата йому грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в період з 18.08.2014 р. по 05.11.2015 р. задоволенню не підлягає.

Щодо стягнення заробітної плати на користь ОСОБА_3 заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд зазначає, оскільки в ході судового розгляду справи не встановлено ознак незаконності прийняття Головним управлінням МВС України в Харківській області наказу від 05.11.2015 р. №594 о/с про звільнення позивача зі служби в ОВС, то позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню також не підлягають.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки в ході судового розгляду не знайшов підтвердження факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то з урахуванням вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення грошового утримання - відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 08 серпня 2016 року.

Суддя О.В. Панченко