Ухвала суду № 59757000, 17.08.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення подання

17 серпня 2016 року (11:20) 810/2565/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши подання Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС» як уповноваженої особи за договором №60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004, Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ХАС» та Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків,

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2016 року о 11 год. 24 хв. до Київського окружного адміністративного суду у порядку ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України надійшло подання Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС» як уповноваженої особи за договором №60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004, Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ХАС» та Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», у якому заявник просить стягнути кошти у сумі податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у розмірі 25 902 509,92 грн. з поточних рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ХАС» як уповноваженої особи за договором №60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004, Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ХАС» та Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 зазначене подання було залишено без руху.

Залишаючи подання без руху, суд встановив процесуальний строк до 11 год. 00 хв. до 17 серпня 2016 року, протягом якого Карлівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області необхідно було усунути недоліки подання, а саме: надати докази оплати судового збору в сумі 388 537,65 грн.

17 серпня 2016 року о 10 год. 02 хв. на адресу суду від Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області надійшло уточнення до подання про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг з рахунків у банках, що обслуговують такого платника №2311/10/16-12-10-14 від 16.08.2016 (вх.№12723/16 від 17.08.2016) та клопотання №2308/10/16-12-10-14 від 16.08.2016 (вх.№1272/16 від 17.08.2016), у якому заявник просить суд відстрочити сплату судового збору за звернення з позовною заявою до суду до прийняття рішення по справі.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

Обґрунтовуючи вказане клопотання, податковий орган зазначив про те, планом асигнувань Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на 2016 рік, передбачено виділення податковому видатків на оплату судового збору за звернення до суду з поданням або позовною завою до суду, які відповідно до вказаного плану відносяться до «Інших видатків» (код 5000).

Проте, податковий орган зауважив про те, що виділення відповідних видатків на оплату судового збору мають періодичний характер та напряму залежать від наявності в Державному бюджеті України грошових коштів на здійснення відповідних витрат.

У той же час, суд зазначає, що обмежене фінансування органів державної влади не є підставою для надання таким установам пільги у вигляді звільнення/відстрочення/розстрочення сплати судового збору при зверненні до суду.

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Суд звертає увагу заявника на те, що у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для розстрочення його оплати.

Відповідно до ст. 10 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Водночас, суд звертає увагу на те, що згідно з пояснювальною запискою до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" (який був прийнятий Верховною Радою України 22.05.2015 №484-УІІІ), підписаною Міністром юстиції Павлом Петренком, необхідність прийняття цього Закону була обґрунтована тим, що внаслідок численних змін до Закону України "Про судовий збір" коло осіб, звільнених від сплати судового збору, наразі є необґрунтовано широким, в той час як розгляд будь-якої справи судом потребує витрат, незалежно від сплати судового збору. Відповідно, звільнення особи від сплати судового збору зрештою призводить до додаткового навантаження на державний бюджет.

У зв'язку з цим в пояснювальній записці зазначено про необхідність у перегляді підходів у питаннях встановлення соціально та економічно обґрунтованих ставок судового збору для фізичних і юридичних осіб, порядку їх сплати та повернення, а також перегляду переліку об'єктів справляння сплати судового збору та суб'єктів, що звільненні від його сплати.

Метою законопроекту було запровадження єдиного підходу до визначення ставок судового збору, встановлення обґрунтованих, та відповідно справедливих ставок судового збору, враховуючи соціально-економічну ситуацію в державі, зменшення числа осіб, звільнених від сплати судового збору, а також подвоєння надходжень до Державного бюджету України від його сплати, що значно підвищить рівень гарантованої Конституцією України доступності правосуддя шляхом кращого забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, матеріально-технічного забезпечення судів, та відповідно їх фінансової незалежності.

Саме на виконання цієї мети законопроектом, в подальшому прийнятому Верховною Радою України, було запропоновано виключення органів державної влади з числа суб'єктів що звільняються від сплати судового збору, що дисциплінуватиме їх у відносинах із судами та унеможливить зловживання ними своїми процесуальними правами, зокрема, у випадках безпідставного звернення до судів та безвідповідального оскарження судових рішень з огляду на саму лише безкоштовність звернення до суду.

Отже, прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 №484-УІІІ було направлено на зміну підходу, який існував раніше, по сплаті судового збору при зверненні до суду, забезпечення принципу рівності всіх учасників судового процесу, запобігання та попередження зловживання державними органами своїми повноваженнями при зверненні до суду тощо.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві положення" цього Закону Кабінету Міністрів України було доручено забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях виходить з того, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань. Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава через створювані нею органи несе обов'язок щодо своєчасної та повної виплати саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі (справа "Кечко проти України", рішення від 08.11.2005 р.). У рішеннях у справах "Бурдов проти Росії" та "Сук проти України" Європейський суд з прав людини зауважив, що державні органи не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов'язань.

Таким чином, звільнення державних органів від сплати судового збору при зверненні до суду (а також надання відстрочки чи розстрочки такої сплати) через посилання позивачів на обмежене фінансування, з урахуванням взятих на себе державою гарантій щодо надання органам, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору, відповідних коштів, суперечить меті реформи, запровадженої Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 №484-УІІІ.

Більш того, суд звертає увагу на те, що Державна судова адміністрація України у Інформаційному листі про наявність у органів державної влади, необхідних для сплати судового збору №10/5761/16 від 11.08.2016 повідомила про те, що Міністерство фінансів України листом №31-08020-10-18/211195 від 22.07.2016 надало Державній судовій адміністрації України дані про обсяг видатків, які були виділені на сплату судового збору на 2016 рік.

Так, зокрема, у вказаному листі Державна судова адміністрація України повідомила про те, що органам державної влади на сплату судового збору в бюджеті на 2016 рік передбачено планові показники на загальну суму 950 000 000,00 грн., з яких Державній фіскальній службі України заплановано виділити 711 000 000,00 грн.

Також у вказаному листі ДСА України повідомила, що фактичні надходження від сплати Державною фіскальною службою України судового збору за сім місяців 2016 року становлять 57 500 00,00 грн. (8,1% від передбачених бюджетних призначень).

Вказані відомості Державна судова адміністрація України направила для використання їх судами в роботі та врахування при прийнятті рішень про звільнення від сплати судового збору під час розгляду справ у всіх судових інстанціях.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що обсяг видатків, який виділений Державній фіскальній служби України, як головному розпоряднику бюджетних коштів, на сплату судового збору в 2016 році, та який станом на 01.08.2016 становить 653 500 000,00 грн., свідчить про достатність коштів для сплати судового збору при зверненні до суду з цим поданням, проте докази звернення Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Державної фіскальної служби України з метою збільшення у законодавчо встановленому порядку відповідних видатків заявник суду не надав.

За таких обставин, суд вважає, що наведені у клопотанні підстави є недостатніми для його задоволення.

Отже, заявником не усунені в повному обсязі недоліки подання, які були зазначені в ухвалі суду від 17.08.2016 про залишення подання без руху, що є підставою для його повернення.

Так, відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів. Повернення подання не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення його недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

При цьому, суд зауважує, що повернення подання жодним чином не обмежує право заявника на звернення до суду з аналогічними вимогами в загальному порядку шляхом подання позовної заяви, оформленої відповідно до вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 108, 160, 165, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про відстрочення сплати судового збору за звернення з поданням до суду.

2. Подання Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС» як уповноваженої особи за договором №60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004, Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ХАС» та Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків - повернути заявникові з усіма доданими до нього матеріалами.

3. Копію ухвали надіслати заявникові.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дудін С.О.