Рішення № 59756054, 16.08.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.08.2016Справа №910/13278/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/13278/16

за позовом комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва», м. Київ,

до приватного підприємства «Ластівка», м. Київ,

про стягнення 10 792,93 грн.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність від 25.02.2016 № 042);

відповідача не зявилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» (далі Компанія) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватного підприємства «Ластівка» (далі - Підприємство): 9 647,60 грн. заборгованості з оплати оренди нежитлового приміщення за договором від 19.03.2015 №239/2015 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Договір); 118,74 грн. втрат від інфляції; 65,53 грн. 3 % річних; 961,07 грн. пені, а всього 10 792,93 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2016 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 16.08.2016.

16.08.2016 позивач подав суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник позивача у судовому засіданні 16.08.2016 надав пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав повністю.

Представники відповідача у судове засідання 16.08.2016 не зявилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали; відзив на позовну заяву не подали.

Ухвалу Господарського суду міста Києва було надіслано сторонам на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті такої ухвали та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 16.08.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2015 Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією (далі Адміністрація, орендодавець), Підприємством (орендар) та Компанією (підприємство - балансоутримувач) укладено Договір, за умовами якого:

- орендодавець на виконання підпункту 1.2.14 пункту 1.2 протоколу засідання Постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 23.12.2014 №21 та розпорядження Адміністрації від 24.02.2015 №27 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 11, для використання під розміщення торговельного обєкта з продажу книг, газет і журналів (пункт 1.1 Договору);

- обєктом оренди є: нежилі приміщення, загальною площею 18 кв.м., в тому числі на 1 поверсі 18 кв.м. згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невідємну частину Договору (пункт 2.1 Договору);

- за користування обєктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №34/6250. Розмір орендної плати згідно з розрахунком орендної плати, що є невідємною частиною Договору, на дату підписання Договору за перший місяць оренди становить без ПДВ: 95,54 грн. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць оренди 1 719,69 грн. (пункт 3.1 Договору);

- розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці (пункт 3.2 Договору);

- орендна плата сплачується орендарем на рахунок балансоутримувача - Компанії, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі (пункт 3.5 Договору);

- орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця (пункт 3.6 Договору);

- орендар зобовязаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі (пункт 4.2 Договору);

- Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 19.03.2015 до 17.03.2018 (пункт 9.1 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від Адміністрації - головою ОСОБА_2, який діяв на підставі Закону України «Про місцеві державні адміністрації», від позивача директором ОСОБА_3, який діяв на підставі статуту, та від відповідача директором ОСОБА_4, яякий діяв на підставі статуту, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено, не визнано недійсним, не розірвано.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Також, сторонами укладалися додаткові угоди, а саме: від 19.03.2015 № 1; від 06.11.2015 № 2.

Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Судом встановлено, що позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 11, що підтверджується актом приймання-передачі обєкта оренди від 19.03.2015 № б/н, який підписано повноважними представниками зі сторони позивача, відповідача та Адміністрації.

У частині першій статті 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами першою та четвертою статті 286 Господарського кодексу України (далі ГК України) визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах.

Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідач зобовязання в частині здійснення платежів з орендної плати за вересень 2015 року липень 2016 року належним чином не виконав, внаслідок чого виник борг у сумі 9 647,60 грн.; доказів протилежного суду не подано.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 9 647,60 грн. боргу з орендної плати є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача: 961,07 грн. пені; 118,74 грн. втрат від інфляції та 65,53 грн. 3 % річних (період нарахування з 21.10.2015 до 18.02.2016).

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 ГК України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь балансоутримувача пеню у розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобовязання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Ластівка» (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 11; ідентифікаційний код: 32376605) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 148-а; ідентифікаційний код: 39604270): 9 647 (девять тисяч шістсот сорок сім) грн. 60 коп. боргу; 118 (сто вісімнадцять) грн. 74 коп. втрат від інфляції; 65 (шістдесят пять) грн. 53 коп. 3 % річних; 961 (девятсот шістдесят одну) грн. 07 коп. пені та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини пятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 17.08.2016.

Суддя І.Д. Курдельчук