Ухвала суду № 59753600, 27.04.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/6595/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

27 квітня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючої Боднар О.В.,

суддів Кеміня М.П., Джуги С.Д.,

за участю секретаря Терпай С.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 04 лютого 2016 року справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом звільнення земельної ділянки, -

у с т а н о в и л а :

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому з урахуванням уточнень викладених у заяві від 04 листопада 2015 року (а.с. 29), на підставі ст.ст.318, 391 ЦК України, ст.ст.71, 72 ЖК УРСР просила усунути перешкоди у користуванні належною їй на праві приватної власності земельною ділянкою по АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання звільнення цієї ділянки відповідачем.

В обґрунтування вимог зазначала, що на підставі договору купівлі-продажу нею було придбано літню кухню, яка, як з'ясувалось пізніше, була побудована самовільно, власником якої відповідач не є і відчужувати яку не мав повноважень.

Відповідач самовільно захопив належну їй земельну ділянку, проживає на ній і не бажає добровільно її звільнити.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 04 лютого 2016 року (а.с. 95-97) у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 (а.с. 99-102) просить скасувати рішення суду першої інстанції як незаконне та необґрунтоване та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги, аналогічні наведеному позивачем при зверненні з позовом.

Зазначає, що не відповідає дійсності висновок суду першої інстанції про те, що факт користування відповідачем ділянкою позивача є недоведеним, оскільки нею надані беззаперечні докази проживання відповідача у будівлі під літ.Е, розташованій на її земельній ділянці.

Вважає, що відповідач проживає на земельній ділянці по АДРЕСА_1, яка не є його власністю, тому відповідно до ст.ст.71, 72 ЖК УРСР втратив право на користування жилим приміщенням.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України справу розглянуто апеляційним судом за відсутності відповідача, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 144).

Розглянувши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд визнав, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що як вбачається з копії схематичного плану земельної ділянки по АДРЕСА_1 зробленого при виготовленні технічного паспорту на житловий будинок за цією адресою (інвентаризаційна справа № 5181, реєстровий № 2706), станом на 10 травня 2013 року та довідки КП «Мукачівське МБТІ та ЕО» № 1105 від 27 травня 2013 року, за домоволодінням зареєстрована земельна ділянка площею 910 кв.м на підставі рішення міськвиконкому № 350 від 21 вересня 1954 року.

На земельній ділянці за цією адресою знаходяться два житлові будинки літ.А-А' та літ.Е, літня кухня літ.Б та сарай літ.Д., з яких:

будинок літ.А - побудований до 1940 року та станом на 12 червня 1985 року зареєстрований на праві спільної часткової власності в КП «Мукачівське МБТІ та ЕО» в реєстровій книзі № 22 під реєстровим № 2706 за ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Інші будівлі є самовільно побудованими.

Договір купівлі-продажу від 12 лютого 2013 року, на який посилається позивач, як на підставу придбання нею літньої кухні по АДРЕСА_1 (а.с. 11), не відповідає загальним положенням про правочини та вимогам ст.657 ЦК України, а отже є нікчемним та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Позивачу на підставі свідоцтва про право власності від 07 серпня 2014 року, індексний номер 25314469 належить земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 площею 0,0558 га. Право власності позивача на земельну ділянку зареєстровано за позивачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06 серпня 2014 року (а.с. 5-6).

Разом з тим, позивачем не надано відомостей про точне місцерозташування належної їй земельної ділянки.

Надана представником позивача в судовому засіданні апеляційного суду 01 квітня 2016 року (а.с. 138) копія ситуаційної схеми земельної ділянки по АДРЕСА_1 не дає можливості встановити розміри земельної ділянки ОСОБА_8 та її точне місцерозташування.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для вирішення справи, зокрема, що ні позивач, ні відповідач не є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 позивачем не доведено факт порушення відповідачем його прав та не обґрунтовано в чому саме полягають ці порушення; не надано доказів зайняття відповідачем її земельної ділянки, та обґрунтовано дійшов висновку, позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Безпідставними є посилання позивача на положення ст.ст.71, 72 ЖК УРСР, оскільки такі регулюють порядок користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду, та тому, що позивач не є власником жилого приміщення, при зверненні з позовом нею заявлялася вимога про звільнення належної їй земельної ділянки.

Доводів, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить.

За таких обставин, ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст.ст. 213-215 ЦПК України і передбачених ст.ст. 309, 310 цього Кодексу підстав для його скасування немає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 04 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

с у д д і :

Кемінь М.П. Боднар О.В. Джуга С.Д.