Ухвала суду № 59749407, 02.06.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5670/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2016 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали цивільної справи за позовом представника за довіреністю Гортвай Гізелли Олександрівни ОСОБА_1 до Холмецької сільської ради, Приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання права власності на землю, -

встановив:

Представник за довіреністю Гортвай Гізелли Олександрівни ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до Холмецької сільської ради, Приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання права власності на землю.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, а саме: заява повинна містити найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

Так, при перегляді позовної заяви було встановлено, що позивач заявляє позовну вимогу, а саме: визнати за Гортвай Гізеллою Олександрівною, як за правонабувачем в порядку спадкування за Ур Гізеллою Стефанівною, право власності на землю, загальною площею 4,331 га призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах Холмецької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області за межами населеного пункту, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 009012, виданого на підставі рішення 19 сесії 23 скликання Холмецької сільської ради від 22.11.2001 р. та сертифікату РН № 172334.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 2ст. 119 ЦПК України, позивачем зазначено ціну позову щодо вимог майнового характеру 64098,80 грн.

Вищевказана ціна позову була визначена на підставі Висновку про ринкову вартість земельної ділянки від 27.05.2016 р.

Разом з тим, механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обовязкових платежів визначенийпостановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обовязкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358.

У відповідності до п.п. 1 п. 1 вказаної вище постанови базою оцінки для визначення оціночної вартості для передбачених Податковим кодексом України цілей (далі - оціночна вартість) є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав

Також, згідно вимог даної Постанови, визначення оціночної вартості здійснюється: суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання, які відповідають вимогам, установленим Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", і мають сертифікат суб'єкта оціночної діяльності за напрямом та спеціалізацією, що відповідають об'єкту оцінки; суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель, які відповідають вимогам, установленим Законом України "Про оцінку земель", і мають ліцензію на виконання землеоціночних робіт (земельної ділянки як окремого об'єкта правочину);

Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Оскільки позовна заява не містить ціну позову, тому відсутня можливість перевірити правильність суми судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду із даною позовною заявою.

В свою чергу, заявником не надано до суду звіт про оцінку майна - спірної земельної ділянки. Вказана обставина унеможливлює суд відкрити провадження у справі, оскільки в зв'язку з відсутністю вказаної оціночної документації, неможливо визначити дійсну та необхідну до сплати позивачем суму судового збору.

А отже, враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідно доЗакону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно абзацу 2 статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 1 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1378 гривень.

Відповідно до пункт1.1.2 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, сплачується судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Тобто позивачу слід сплатити судовий збір з урахуванням вищевказаних вимог законодавства.

Реквізитами для сплати судового збору за подачу позовної заяви є отримувач коштів ГУДКСУ у м. Ужгород, МФО 812016, код ЄДРПОУ 38015610, банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, р/р №31216206700002, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 26529130 (суду, де розглядається справа).

Окрім цього, при перегляді позовних вимог неможливо встановити, які позивач заявляє вимоги до відповідача по справі Приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_2.

Крім того, слід звернути увагу позивача на те, що у звязку із втратою, пошкодженням чи зіпсуванням свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією, державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку, необхідно звернутись до реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного Управління юстиції та подати: завірену в установленому порядку органом, що видавав документ, копію примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа; оголошення про втрату документа у регіональних друкованих засобах масової інформації за місцем розташування нерухомого майна, в якому повинні бути зазначені назва документа, його номер і дата видачі, на чиє імя виданий, яким: органом (крім випадків пошкодження чи зіпсування документа). За результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної - реєстрації прав, державний реєстратор органу державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію права власності з видачею свідоцтва на заміну втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа.

Однак, в матеріалах справи відсутні відомості, які б слугували підтвердженням чи звертався позивач у встановленому законом порядку до реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного Управління юстиції та яку відповідь було отримано.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст. 119 ЦПК України.

Згідно ст. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву (заяву, скаргу) подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача (заявника, скаржника) і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач (заявник, скаржник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України, позовна заява (заява, скарга) вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, -

ухвалив:

Позовну заяву представника за довіреністю Гортвай Гізелли Олександрівни ОСОБА_1 до Холмецької сільської ради, Приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання права власності на землю - залишити без руху.

Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви до 17 червня 2016 року, але не більше трьох днів з дня отримання копії ухвали.

Розяснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3