Ухвала суду № 59747027, 08.08.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

справа № 760/13549/16-к

провадження № 1-кс/760/10887/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2016 року м. Київ

Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шевченко Л. В.,

за участю секретаря судового засідання Бугайчука О. Р.,

за участю прокурора Кучера Ю. М.,

за участю підозрюваного ОСОБА_1,

за участю захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції Білоус Марії Андріївни, яке погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 Голинським Романом Олеговичем, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100090009078 від 05 серпня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статтею 185 КК, відносно

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

уродженця м. Стаханова, Луганської області,

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2,

проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

неодруженого, раніше судимого

в с т а н о в и в:

06.08.2016 до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції Білоус М. А., яке погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 Голинським Р. О., про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12016100090009078 від 05.08.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статтею 185 КК.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 будучи раніше судимим, а саме: - 27.04.2016 Святошинським районним судом м. Києва, за частиною першою статтею 185 КК, по відбуттю покарання, звільнившись з Київського СІЗО державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області 16.05.2016 року, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив нове умисне корисливе кримінальне правопорушення на території Солом'янського району м. Києва при наступних обставинах.

Так він 05.08.2016 приблизно о 18 год. 30 хв., перебуваючи на зупинці швидкісного трамваю під назвою «Індустріальний шляхопровід», що в м. Києві побачив перед собою раніше незнайому ОСОБА_5, яка тримала у своїх руках жіночу сумку, та вирішив повторно, таємно викрасти чуже майно, а саме: гаманець марки «Lison Kaobem» червоного кольору, вартістю 200 грн., в якому перебували гроші в сумі 227 грн., фотокартка розміром 5x6, яка матеріальної цінності для потерпілої не становить та дисконтні картки, які також для потерпілої матеріальної цінності не становлять.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, з метою особистого незаконного матеріального збагачення, ОСОБА_1, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та не завадить йому у вчиненні крадіжки, наблизився до потерпілої ОСОБА_5 та перебуваючи біля виходу із станції швидкісного трамваю під назвою «Індустріальний шляхопровід», що в м. Києві вказаного трамваю на зупинці швидкісного трамваю під назвою «Індустріальна», що в м. Києві повторно, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_5, а саме: гаманець марки «Lison Kaobem» червоного кольору, вартістю 200 грн., в якому перебували гроші в сумі 227 грн., фотокартка розміром 5x6, яка матеріальної цінності для потерпілої не становить та дисконтні картки, які також для потерпілої матеріальної цінності не становлять.

В подальшому ОСОБА_1, утримуючи при собі викрадене майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився ним на власний розсуд, тим самим завдав потерпілій ОСОБА_6, матеріальну шкоду на загальну суму 427 грн.

05.08.2015 о 18 год. 45 хв. ОСОБА_1, з таємно викраденим майном, було затримано працівниками ОПВ УКР ГУНП у м. Києві неподалік будинку АДРЕСА_3.

Таким чином ОСОБА_1, своїми умисними діями, які виразились у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, вчинив кримінальне правопорушення передбачене частиною другою статтею 185 КК.

У вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення передбаченого частиною другою статтею 185 КК підозрюється ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Стаханов, Луганської області, громадянин України, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий.

06.08.2016 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статтею 185 КК.

Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, а саме: рапортом ст. о/у ОПВ УКР ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 від 05.08.2016; протоколом прийняття заяви від ОСОБА_5 про вчинене кримінальне правопорушення від 05.08.2016; протоколами огляду місця події від 05.08.2016; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 від 05.08.2016; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 05.08.2016; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 та іншими матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, у органів досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості, який відповідно до частини другої статті 185 КК карається арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

У зв'язку з вищевикладеним, у органів досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого частиною першою статтею 177 КК, що підозрюваний ОСОБА_1, перебуваючи на волі буде переховуватись від слідства та суду, може вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується матеріалами досудового слідства, на підставі вищевикладеного.

У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували та просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Крім цього, захисник ОСОБА_2 просив звернути увагу на розмір завданої ОСОБА_1 майнової шкоди, а також на те, що матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували, що вилучені працівниками поліції грошові кошти є предметом кримінального правопорушення, яке інкримінують ОСОБА_1

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, розглянувши обґрунтування клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити з таких підстав.

05.08.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100090009078 було внесено відомості, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статтею 185 КК. Цей факт встановлений на підставі витягу з кримінального провадження № 12016100090009078.

За правилами статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 176 КПК тримання під вартою є запобіжним заходом.

Згідно з частиною першою статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частина друга статті 177 КПК регламентує, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 є раніше судимим та підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років.

Відповідно до статті 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Отже, враховуючи мету і підстави клопотання про застосування забіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дослідивши матеріали справи та оцінивши в сукупності обставини, які встановленні у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки прокурор у судовому засіданні довів наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК.

Слідчий суддя констатує, що менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку в рамках даного кримінального провадження.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, не має міцних соціальних зв'язків, офіційного місця роботи, місця реєстрації у м. Києві, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Тому слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення даного клопотання, при цьому приймаючи таке рішення, враховує, що тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має задовольняти вимогу пропорційності, що викладено у рішення ЄСПЛ від 18 березня 2008 року у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), заява № 11036/03, пункт 55), а тому тримання підозрюваного під вартою є необхідним для забезпечення його присутності в суді, та інші, менш суворі заходи, не є достатніми для досягнення цієї цілі.

Слідчий суддя не вважає за доцільне застосовувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у зв'язку з відсутністю у підозрюваного житла у м. Києві.

Так, з матеріалів справи випливає, що підозрюваний ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, яка на даний час є тимчасово окупованою територією України.

За правилами частини першої статті 181 КПК домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 зазначив, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, однак вказав, що договір оренди не укладався, прізвище власника квартири підозрюваний повідомити суду не зміг.

Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ при розгляді клопотань щодо домашнього арешту слідчим суддям необхідно враховувати, що у ч. 5 ст. 181 КПК словосполучення «житло цієї особи» охоплює випадки, коли підозрюваний, обвинувачений: 1) є власником (співвласником) такого житла; 2) зареєстрований у такому житлі; 3) постійно або тимчасово проживає у такому житлі без реєстрації тощо.

При цьому правильною є практика слідчих суддів, які застосовують цей запобіжний захід у згаданих випадках, з'ясувавши при цьому думку власника житла (якщо він відомий) та оцінивши усі обставини в сукупності, у тому числі: міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання; наявність у нього родини і утриманців тощо (Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження).

Враховуючи те, що власник квартири АДРЕСА_1 невідомий, а також враховуючи усі обставини у сукупності, у тому числі відсутність офіційного місця роботи, реєстрації та наявності житла у м. Києві, слідчий суддя не знаходить правових підстав для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1.

Крім цього, слідчий суддя не вважає за доцільне застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, оскільки такий запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, зокрема, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілу, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У частині третій статті 183 КПК зазначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з частиною четвертою статті 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 182 КПК розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, у межах від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, його майновий стан, розмір завданої шкоди потерпілій та ризики, передбачені статтею 177 КПК, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 2 мінімальних заробітних плат, тобто 2 756 грн.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 182,183, 193, 194, 196, 205, 309 КПК, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

Клопотання слідчого Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції Білоус Марії Андріївни, яке погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 Голинським Романом Олеговичем, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100090009078 від 05 серпня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статтею 185 КК - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі - строком до 04 жовтня 2016 року до 18 год. 45 хв.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 закінчується о 18 год. 45 хв. 04 жовтня 2016 року.

Розмір застави визначити у межах 2 мінімальних заробітних плат у сумі 2 756 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: Банк УДК м. Києва, МФО 820019, депозитний рахунок 37319001004186, отримувач Солом'янський районний суд міста Києва, Код ЄДРПОУ 02896762, та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду та прибувати до вказаних осіб негайно за викликом;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити 60 діб з моменту внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Л. В. Шевченко