Ухвала суду № 59743518, 09.08.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 375/1271/15-к Головуючий у І інстанції Рудик Ю. В.Провадження № 11-кп/780/979/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 48 09.08.2016

УХВАЛА

Іменем України

09 серпня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Авраменка М. Г.

суддів Полосенка В.С., Шроля В.Р.

при секретарі Яремі К.О.

за участю:

прокурора Безсмертного М.П.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора Рокитнянського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури та представника потерпілого на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 15 червня 2016 року, якою обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12014110250000326 від 15 липня 2014 року щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, раніше не судимого,

за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - повернуто прокурору, позовні заяви ОСОБА_4, ОСОБА_5 повернуто потерпілим для сплати судового збору в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що він, будучи призначеним на посаду начальника 18 ДПРЧ смт. Рокитне 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Київській області ( м. Обухів) в порушення вимог посадової інструкції та Положення 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Київській області 4 ДПРЗ, не забезпечив належного утримання захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного сховища, що розташоване під господарською будівлею на території 18 ДПРЧ смт. Рокитне 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Київській області ( м. Обухів), юридична адреса смт. Рокитне Рокитнянського р-ну Київської обл. вул. Телешівська, 2, що привело до нецільового її використання, а саме, складування виявлених населенням району вибухонебезпечних предметів часів ВВВ в кількості 13 штук, один з яких 15 липня 2014 року вибухнув .

В результаті вибуху ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження, ОСОБА_5 - тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Дії ОСОБА_2 досудовим слідством кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 КК України, як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обовязків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

Миронівського районний суд Київської області 15 червня 2016 року повернув обвинувальний акт прокурору, мотивувавши таке рішення тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки в ньому нечітко викладені фактичні обставини кримінального правопорушення та не зазначено мотивів вчинення кримінального правопорушення, що є обовязковою обставиною, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 91 КПК України., а також, формулювання обвинувачення не містить посилань на обставини, які у відповідності до ст. 91 КПК України входять до предмету доказування, зокрема це подія злочину, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид шкоди.

Не погоджуючись із таким рішенням, прокурор та представник потерпілого подали апеляційні скарги.

Прокурор в апеляційні скарзі просить скасувати ухвалу суду першої інстанції у звязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

На думку прокурора, в обвинувальному акті відсутні недоліки, на які послався суд першої інстанції, оскільки він містить всі необхідні відомості, передбачені ст. 291 КПК України.

Прокурор зазначає, що висновок суду про неповноту викладу в обвинувальному акті фактичних обставин справи, суперечить вимогам ст. 314 КПК України, відповідно до якої суд під час підготовчого судового засідання не може надавати оцінку відповідності встановлених обставин вчинення злочину та оцінювати правильність кваліфікації дій обвинуваченого, а лише перевіряє обвинувальний акт на його відповідність вимогам ст. 291 КПК України. А також, суд не врахував, що прокурор може змінювати обвинувачення в суді.

На думку прокурора, судом безпідставно зазначено про відсутність вказівки на мотив вчинення ОСОБА_2 злочину, оскільки злочин, за який він підозрюється є необережним, тому, для його вчинення у субєкта не може бути мотиву та мети.

Крім того, прокурор зазначає про безпідставність посилання суду на порушення стороною обвинувачення вимог ст. 20 КПК України, оскільки 20.07.2015 слідчим повторно розяснено підозрюваному про його право на захист, однак ОСОБА_2 заявив про небажання мати захисника, отже, його право на захист не порушувалось. Вказаний факт підтверджується протокол розяснення ОСОБА_6 права на захист від 20.07.2015 та відповідним підписом підозрюваного.

Прокурор також вказує на безпідставність зазначення судом про необхідність сплати судового збору в частині стягнення моральної шкоди за цивільним позовом потерпілого ОСОБА_4, який подано у межах вказаного кримінального провадження, оскільки, відповідно до п. 2 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивачі звільненні від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, а також смертю фізичної особи.

Представник потерпілого ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову, якою призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

На думку представника потерпілого, суд першої інстанції допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки в основу рішення покладені висновки, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначає, що ст. 291 КПК України не передбачені вимоги щодо позовних заяв, які можуть бути додані, оскільки, предявлення цивільного позову це право, а не обовязок потерпілого. Тобто, не сплата судового збору не може бути підставою повернення обвинувального акту прокурору.

Також, на думку представника потерпілого, рішення суду має бути скасоване через невідповідність його висновків фактичним обставинам справи, оскільки повернення обвинувального акту через неконкретність формулювання обвинувачення в частині не зазначення мотиву та мети вчинення злочину, в якому підозрюється ОСОБА_2 службова недбалість, не може мати місце.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора в підтримку вимог та доводів апеляційної скарги прокурора та представника потерпілого, думку обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти їх задоволення та просили залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, вивчивши матеріали провадження, та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до п.3 ч.3ст.314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні, суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України. Статтями 109,291 КПК Українипередбачені вичерпні вимоги до змісту обвинувального акта та його додатків. Повернення обвинувального акта прокурору, на стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції, допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим цих вимог.

Повертаючи прокурору обвинувальний акт щодо ОСОБА_2, суд першої інстанції, дійшов помилкових висновків про порушення зазначених вимог кримінального процесуального закону.

Так,суд першої інстанції вказав на порушення вимог ст. 291 КПК України, оскільки в обвинувальному акті щодо ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 367 КК України не зазначено мотиву вчинення вказаного злочину.

На думку колегії суддів, вказаний висновок суду першої інстанції суперечить фактичним обставинам справи, та не ґрунтується на вимогах закону, оскільки злочин, передбачений ч. 2 ст. 367 КК України може вчинятися тільки з необережності, а наявність мотиву притаманна лише умисним злочинам.

Також, судом першої інстанції повернуто обвинувальний акт у звязку із тим, що потерпілим ОСОБА_4 заявлено вимогу про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди у розмірі 500000 грн., потерпілим ОСОБА_5 заявлено вимогу до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди в розмірі 100000 грн. та не додано доказів, які підтверджують правову підставу про їх звільнення від сплати судового збору, що, на думку колегії, є надуманим та безпідставним. Виходячи із положення ст. 291 КПК України, до обвинувального акта додається цивільний позов, якщо він був предявлений під час досудового розслідування, проте, не сплата судового збору, не може бути підставою для повернення обвинувального акта. Крім зазначеного, суд першої інстанції констатував порушення права на захист, що також не є підставою повернення обвинувального акта.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 прокурору, з наведених в ухвалі суду підстав, не узгоджуються із вимогами кримінального процесуального закону, з огляду на перелік питань, які вирішує суд на стадії підготовчого судового засідання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити вимоги апеляційних скарг прокурора та представника потерпілого, скасувати ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 15 червня 2016 року та повернути кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 314 316 КПК України.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 15 червня 2016 року, якою обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12014110250000326 щодо ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - скасувати.

Ухвалити нову ухвалу, якою кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 367 КК України повернути до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 314-316 КПК України.

Головуючий:

Судді: