Постанова № 59742207, 17.08.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/1394/16-п Провадження № 33/773/278/16 Суддя в 1 інстанції: Чишій С. С. Категорія: ст. ст. 471, 472 МК України Доповідач: Пазюк О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" серпня 2016 р. місто Луцьк

Суддя апеляційного суду Волинської області Пазюк О.С., за участю представника Волинської митниці ДФС Пікалюка М.С., правопорушника ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 23 червня 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 471, 472 МК України, -

В С Т А НО В И В:

Даною постановою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, не працюючого, визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст.471, 472 МК України, і на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 12 515 (дванадцять тисяч п'ятсот п'ятнадцять) гривень 43 коп. з конфіскацією в дохід держави товару, а саме: «55 штук запчастин до вантажних автомобілів 15 найменувань», загальною вагою 113 кг та вартістю 12 515,43 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Волинської митниці ДФС України 392 (триста дев'яносто дві) гривні витрат у справі за зберігання товарів на складах митного органу та 275 (двісті сімдесят п'ять) гривень 60 коп. судового збору.

Згідно постанови 14.05.2016 року ОСОБА_2, слідуючи з Республіки Польща в Україну через митний пост «Устилуг» Волинської митниці ДФС автомобілем «Рено», реєстраційний номер НОМЕР_1, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор», ввізши на митну територію України понад неоподатковану норму товару: «55 штук запчастин до вантажних автомобілів 15 найменувань», загальною вагою 113 кг та вартістю 12 515,43 грн., чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 471 МК України.

Він же, при тих самих обставинах не задекларував за встановленою формою вказаний товар, який за вагою та вартістю підлягав обов'язковому письмовому декларуванню, використавши для проходження «зелений коридор», як форму декларування шляхом вчинення дії, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 472 МК України.

ОСОБА_2 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Любомльського районного суду Волинської області від 23.06.2016 року, оскільки пропустив його з поважних причин. Не був присутній у судовому засіданні, а копію постанови отримав поштою 14.07.2016 року. Також просить скасувати постанову суду в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В частині притягнення його до адмінвідповідальності за ст.471 МК України змінити. Накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних доходів громадян, що становить 1700 грн. Вилучений товар йому повернути після відповідного його митного оформлення та сплати митних платежів.

Заслухавши доповідача, який доповів суть постанови та доводи апеляційної скарги, ОСОБА_2 та його представника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, міркування представника митного органу про залишення постанови суду без змін, перевіривши матеріали справи, доходжу висновку про поновлення строку на апеляційне оскарження та часткове задоволення апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 не був присутній під час розгляду справи в суді першої інстанції. Копію постанови суду йому було направлено 29.06.2016 року (а.с.35), яку він отримав 14.07.2016 року, що підтверджується штемпелем на поштовому конверті (а.с.47).

В інформаційному листі від 19.05.2010 року № 708/11/13-10 Вищого адміністративного суду України зазначено, що з 01.01.2010 року для особи, яка бере участь у справі і була відсутня під час проголошення постанови суду першої інстанції, початком перебігу строку на апеляційне оскарження є наступний день з дня отримання нею копії постанови.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що скаржник з поважних причин пропустив строк на апеляційне оскарження, тому є законні підстави для поновлення строку ОСОБА_2 на апеляційне оскарження постанови.

Згідно ст. 486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до ст. 489 МК України суд при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з постанови суду першої інстанції, ці вимоги закону не були виконані, оскільки не були досліджені в повному обсязі усі обставини справи. Суддя, визнавши ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, належним чином не мотивував свого рішення з цього приводу, не зазначив доказів, якими підтверджується дане адміністративне правопорушення.

У протоколі про порушення митних правил №1073/20500/2016 від 15 травня 2016 року, на який посилається у своїй постанові суд, не розкрито об'єктивної сторони правопорушення за ст. 472 МК України, яка передбачає відповідальність за не заявлення за встановленою формою точних і достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, прибувши в зону спрощеного контролю не приховуючи повідомив інспектору про наявний у нього товар, який перевозив у багажному відділенні транспортного засобу та показав товарну накладну на нього.

Однак при проведенні огляду працівниками митниці було складено протокол відносно ОСОБА_2, про порушення митних правил, у зв'язку з недекларуванням товарів.

Суд першої інстанції доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, у своїй постанові не навів.

З огляду на вищенаведене вважаю, що ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України необґрунтовано, а тому в цій частині постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Враховуючи, що ОСОБА_2, обравши за формою проходження митного контролю проїзд через «зелений коридор», в порушення вимог ст. 366, ч. 1 ст. 374 МК України, переміщував при цьому товар понад неоподатковану норму переміщення через митний кордон України, а тому суд першої інстанції обґрунтовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України.

Тому відносно ОСОБА_2 необхідно обрати стягнення, передбачене санкцією статті, за якою його визнано винним.

Керуючись ст. 366 МК України, ст. ст. 247, 294 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Любомльського районного суду Волинської області від 23.06.2016 року.

Постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 23 червня 2016 року в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанову в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України змінити.

На підставі ст. 471 МК України накласти на ОСОБА_2 стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот) гривень.

Вилучений товар: «55 штук запчастин до вантажних автомобілів 15 найменувань», загальною вагою 113 кг та вартістю 12 515,43 грн., повернути ОСОБА_2 після відповідного його митного оформлення та сплати митних платежів.

В решті постанову Любомльського районного суду Волинської області від 23 червня 2016 року залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Волинської області О.С. Пазюк