Вирок № 59737097, 17.08.2016, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/2096/16-к

Номер провадження 1-кп/629/238/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Мішуровської С.Т.,

при секретарі судових засідань - Казмерчук М.Т.,

за участю прокурора - Решетняк В.О.,

захисників - адвокатів Остапенко С.Ю., Цувіної О.О.,

обвинувачених - ОСОБА_4, ОСОБА_5, законних представників неповнолітніх - ОСОБА_6, ОСОБА_7, представника служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області - Брежнєвої С.А.,

потерпілої -ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області, справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню № 12016220380000956 за підозрою

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, студента Панютинського професійного аграрного ліцею № 56, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, студента Лозівського професійного технічного ліцею № 36, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_4, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,

у с т а н о в и в:

В ході судового слідства установлено, що 08 квітня 2016 року близько 23.00 год., неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проходили повз домоволодіння по АДРЕСА_5, яке належить ОСОБА_9 Далі, діючи в результаті раптово виниклого умислу на таємне викрадення чужого майна, з корисних мотивів та з метою наживи, за попередньою змовою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 разом зі ОСОБА_5, відчинивши ворота, які закривалися зсередини за допомогою металевого дроту, проникли на територію вказаного домоволодіння, звідки таємно викрали люк каналізаційний чавунний ГОСТ 3634-79 К вагою 44 кг, вартістю 2,60 грн. за 1 кг металобрухту чорного металу, загальною вартістю 114 грн. 40 коп., та металевий саморобний столик з чорного металу вагою 55 кг, вартістю 2,60 грн. за 1 кг металобрухту чорного металу, загальною вартістю 143 кг, після чого з місця скоєння злочину зникли та викраденим розпорядилися на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 257,40 грн.

Крім того, 09 квітня 2016 року близько 01.00 год., неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5, діючи в результаті умислу на таємне викрадення чужого майна, з корисних мотивів та з метою наживи, за попередньою змовою, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, прийшли до території біля складських приміщень, розташованих по АДРЕСА_6. Скориставшись тим, що частина цегляного паркану навколо території біля вказаних складських приміщень відсутня і тому на вказану територію є вільний доступ, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 шляхом вільного доступу зайшли на вказану територію, звідки таємно викрали речі, які належали ОСОБА_10, саме: металевий трос довжиною 3 метри, вартістю 20,00 грн.; ключ рожковий, металевий, вартістю 15,00 грн.; монтировку металеву, довжиною 53 см, вартістю 150,00 грн.; кришку алюмінієву круглої форми від бочки, вартістю 30,00 грн.; хрестовину валу карданного трактору Т-150 з маркуванням КВ 10 ГПЗ, вартістю 340,00 грн.; кріплення катка до дисків для обробки ґрунту «Краснянка-2» в кількості 2-х шт.. (лівого та правого), вартістю 40,00 грн.; 4-и підставки під опори для крану на базі КТЗ «ЗІЛ-130», вартістю 50,00 грн. кожна на загальну суму 200,00 грн.; підшипник для катка АПП ГРУПП, UC 209, вартістю 203,00 грн., після чого з місця скоєння злочину зникли та викраденим розпорядилися на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 1198,00 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним в інкримінованих йому правопорушеннях та пояснив, що 08.04.2016 року вони разом з ОСОБА_5 проникли на територію домоволодіння гр. ОСОБА_9, звідки таємно викрали металеві вироби. Наступного дня, 09.04.2016 року він разом з ОСОБА_5 проникли на територію біля складських приміщень за адресою: АДРЕСА_6, звідки таємно викрали металеві вироби, які належали ОСОБА_10 В скоєному щиро розкаявся.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винним в інкримінованих йому правопорушеннях та пояснив, що 08.04.2016 року та 09.04.2016 року вони разом з ОСОБА_4 викрали металеві вироби з території домоволодіння гр. ОСОБА_9 та з території біля складських приміщень за адресою: АДРЕСА_6. В скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи показання обвинувачених, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, тому суд обмежив їх дослідження допитом обвинувачених, дослідженням даних, які характеризують їх особистість, вивченням матеріалів, що стосуються судових витрат та речових доказів.

Суд вважає, що дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які виразилися у викраденні 08.04.2016 року майна гр. ОСОБА_9, правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище.

Дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які виразилися у викраденні 09.04.2016 року майна гр. ОСОБА_10, правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб і характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 103 КК України при визначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у статтях 65-67 цього Кодексу, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він громадянин України, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, не одружений, не працює, закінчив Панютинський професійний аграрний ліцей, за місцем навчання характеризується негативно, виховується в неповній сім'ї з мамою, проживає разом з матір'ю та молодшим братом, за місцем проживання характеризується позитивно.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, суд визнає щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, притягнення до кримінальної відповідальності вперше.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 ст. 69 КК України суд не вбачає.

При призначенні покарання по сукупності злочинів, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст. 70 КК України, призначив покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують покарання, та обставин, які обтяжують покарання, даних про особу ОСОБА_4, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75, 104 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Підстав для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він громадянин України, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, не одружений, не працює, навчається в Лозівському професійному ліцею, за місцем навчання характеризується позитивно, виховується в повній сім'ї, за місцем проживання характеризується позитивно.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5, суд визнає щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, притягнення до кримінальної відповідальності вперше.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 ст. 69 КК України суд не вбачає.

При призначенні покарання по сукупності злочинів, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст. 70 КК України, призначив покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують покарання, та обставин, які обтяжують покарання, даних про особу ОСОБА_5, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75, 104 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Підстав для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.

Цивільний позов по справі не заявлений.

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення судових товарознавчих експертиз № 2647 від 13.05.2016 року в сумі 351,84 грн., № 2817 від 25.05.2016 року в сумі 263,88 грн., судової авто товарознавчої експертизи № 262 від 18.05.2016 року в сумі 351,84 грн., на загальну суму 967,56 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути витрати за проведення зазначених експертиз з законних представників обвинувачених, оскільки обвинувачені не мають самостійного заробітку, та про що не заперечували в судовому засіданні їх законні представники.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 370, 374 КПК України, ст. 103-104 КК України, суд -

з а с у д и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України та призначити покарання:

за ч.2 ст. 185 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі,

за ч.3 ст. 185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді 3 (три) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.75, 104 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України та призначити покарання:

за ч.2 ст. 185 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі,

за ч.3 ст. 185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді 3 (три) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.75, 104 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався.

Стягнути в рівних долях з законних представників засуджених ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженки м. Лозова Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця м. Лозова Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_7, на користь держави судові витрати в сумі 967,56 грн. по 483,78 (чотириста вісімдесят три грн. 78 коп.) гривень з кожного за проведення товарознавчих експертиз № 2647 від 13.05.2016 року, № 2817 від 25.05.2016 року, автотоварознавчої експертизи № 262 від 18.05.2016 року, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300, МФО 851011, код банку 37999680.

Після набрання вироком законної сили речові докази: автомобіль ВАЗ 2101, державний номер НОМЕР_3, металеву тачку «кравчучку», які належать ОСОБА_6; саморобний металевий столик та уламки- фрагменти чавунного люку, які належать ОСОБА_9; рожкові ключі, монтировку, металевий трос, хрестовину до трактора Т-150, кріплення для катків в кількості 2 шт., підшипник для катків, підставки під опори в кількості 4 шт., алюмінієву кришку від бочки, які належать ОСОБА_10 - вважати повернутими потерпілим.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя С.Т.Мішуровська