Постанова № 59736460, 17.08.2016, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 409/1618/16-п

Провадження № 33/782/71/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області Кранга Л.С., за участю захисника ОСОБА_2, розглянувши в залі суду, розташованому в м. Сєвєродонецьку, у відкритому судовому засіданні, матеріали адміністративної справи про притягнення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Рубіжне Луганської області, громадянина України, який не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Білокуракинського районного суду Луганської області від 18 липня 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП і застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень, постановлено стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 275 грн. 60 коп.

Згідно із постановою суду, в період часу з березня 2016 року та до теперішнього часу ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 порушив порядок проведення господарської діяльності, а саме: здійснював торгівлю у себе вдома без державної реєстрації як суб'єкта господарської діяльності.

В якості доказів вини ОСОБА_3 у скоєнні адміністративного правопорушення, в постанові зазначені протокол про адміністративне правопорушення серії ЛГ № 014009 від 06.07.2016 року, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 06.07.2016 року, пояснення ОСОБА_4, ОСОБА_5. Крім того, в постанові суд навів пояснення свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які були надані в судовому засіданні.

На постанову суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права. Вважає, що не доведено факт порушення порядку проведення господарської діяльності щодо здійснення торгівлі у себе вдома без державної реєстрації як суб'єкта господарської діяльності, оскільки не було достовірно встановлено, чи дійсно мав факт торгівлі, та якими саме алкогольними напоями, не встановлено марку, різновид напоїв їх вартість, а також час та дату продажі цих напоїв, не встановлені марки пива та сухарів, та час їх продажу, не встановлено, чи дійсно мав місце факт реалізації самогону, чи вилучався самогон у апелянта та чи дійсно речовина на яку вказує свідок ОСОБА_9 була самогоном. Зазначає, що суд не перевірив його версію про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 оговорюють його через неприязні взаємні стосунки. Також вказує, що під час складання адміністративного матеріалу посадовими особами не було вилучено жодного предмету правопорушення, а складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЛГ № 014006 від 06.07.2016 ґрунтується лише на показах свідків. Вважає, що відсутні докази того, що він протягом календарного року здійснював систематичну, більш ніж чотири рази, підприємницьку діяльність, і тому відсутні докази здійснення ним господарської діяльності.

Зазначає, що диспозиція статті 164 КУпАП є бланкетною і відсилає до інших нормативних актів, але ні протокол про адміністративне правопорушення, ні постанова суду не містять посилання на нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.

Просить скасувати постанову Білокуракинського районного суду від 18.07.2016 року а провадження по справі закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В апеляційному суді ОСОБА_3 підтримав доводи апеляції і суду пояснив, що спиртні напої та продукти харчування не продавав, а свідки, дають такі пояснення оскільки на них здійснює тиск ОСОБА_6, із сином якого у нього склалися неприязні стосунки із-за дівчини.

Захисник ОСОБА_10, підтримав доводи апеляції і вважав, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст..256 КУпАП, а постанова судді не відповідає вимогам ст..283 КУпАП, оскільки не містять нормативного акту, який було порушено.

Інспектор Білокуракинського ВПГУПП Величко В.М., який складав протокол про адміністративне правопорушення, надав апеляційному суду оригінали матеріалу перевірки повідомлення яке надійшло з ГУ Національної поліції в Луганській області, в якому містяться оригінали письмових пояснень ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_5, які апеляційним судом були досліджені і долучені до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Вислухавши ОСОБА_3, захисника ОСОБА_10, дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як зазначено положеннями ст..252 КУпАП орган ( посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст. 245,280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.

Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП? а саме у здійсненні торгівлі без державної реєстрації як суб'єкта господарської діяльності, за зазначених у постанові суду обставин, є правильним і таким, що ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні суду першої інстанції доказах, а саме:

- протоколі про адміністративне правопорушення серія ЛГ № 014009 від 06.07.2016 року згідно із яким ОСОБА_3 в період часу з березня 2016 року по теперішній час (тобто по 06.07.2016 року) по АДРЕСА_2 порушив порядок провадження господарської діяльності, а саме здійснював торгівлю спиртними напоями та продуктами харчування у себе вдома без державної реєстрації як суб'єкта господарювання та без відповідної ліцензії ( а.с.1),

- поясненнях заявника ОСОБА_6 в суді про те, що ОСОБА_3 здійснює торгівлю в себе вдома алкогольними напоями без дозволу. Крім того поставляв алкогольні напої біля подвір'я ОСОБА_6, оскільки біля його будинку є умови для такого розпивання,

- поясненнях свідка ОСОБА_7 в суді про те, що ОСОБА_3 вдома здійснює продаж алкогольних напоїв, останній раз купував у нього алкогольні напої в липні 2016 року,

- поясненнях свідка ОСОБА_8 в суді про те, що ОСОБА_3 вдома здійснює продаж алкогольних напоїв, він востаннє купував сухарі та пиво за ціною яка є в магазині,

- поясненнях свідка ОСОБА_9 в суді про те, що купував вдома у ОСОБА_3 самогон за ціною 25 грн. за пляшку та пиво за ціною 20 грн. за пляшку. Зазначив, що в селі всі знають, що ОСОБА_3 здійснює продаж алкогольних напоїв та пива у себе вдома.

Крім того, до протоколу про адміністративне правопорушення, долучені письмові пояснення, оригінали яких були досліджені апеляційним судом.

Так, із письмових пояснень ОСОБА_12 від 05.07.2016 року вбачається, що вона протягом тривалого часу знає ОСОБА_3 і їй відомо, що він здійснює реалізацію спиртних напоїв та продуктів харчування у себе вдома, вона неодноразово купувала у нього пиво, горішки та сухарики в пакетах, останній раз купувала продукти харчування приблизно тиждень тому, розраховувалась готівкою ( а.с.5),

із письмових пояснень ОСОБА_5 від 05.07.2016 року вбачається, що недалеко від неї мешкає ОСОБА_3, який займається торгівлею зі свого домоволодіння, продає пиво, самогон, сухарики, горішки, насіння, вона неодноразово купувала у нього вищевказані товари ( а.с.6),

із письмових пояснень ОСОБА_4 від 05.07.2016 року вбачається, що вона знає ОСОБА_3 протягом тривалого часу, їй відомо що він займається реалізацією спиртних напоїв та продуктів харчування у себе вдома, останній раз приблизно тиждень тому вона купувала у нього пиво та сухарики з горішками в пакетах, розраховувалась готівкою ( а.с.7).

В копії звернення ОСОБА_6 на урядову гарячу лінію 24.06.2016 року зазначено про незаконну торгівельну діяльність алкогольними напоями та продуктами харчування, яку здійснює ОСОБА_3 в с.Коноплянка без жодних дозвільних документів ( а.с.2).

Із копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.07.2016 року вбачається, що ОСОБА_3 в зазначеному реєстрі не знайдено ( а.с.10).

Відповідно до ст..42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, систематична, на власний ризик господарська діяльність що здійснюється суб'єктами господарювання ( підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Як зазначено в ст.58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа -підприємець у порядку, визначеному законом.

Законом України «Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 року № 755-IV, який діяв на час скоєння ОСОБА_3 правопорушення, передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації в тому числі і фізичних осіб- підприємців.

Стаття 4 Закону закріплює загальні засади державної реєстрації та встановлює, що державна реєстрація базується на таких основних принципах: 1) обов'язковості державної реєстр рації в Єдиному державному реєстрі, 2) публічності державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі та документів, що стали підставою для її проведення, 3) врегулювання відносин, пов'язаних з державною реєстрацією та особливостей державної реєстрації виключно цим Законом, 4) державної реєстрації за заявницьким принципом, 5) прийняття документів для державної реєстрації та здійснення державної реєстрації за принципом екстериторіальності в межах України, єдності методології державної реєстрації, 7) об'єктивності , достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі, 8) внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону, 9) відкритості та доступності відомостей Єдиного державного реєстру.

З урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення і правильно кваліфікував його дії за ч.1 ст..164 КУпАП як провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Доводи апеляції ОСОБА_3 про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення і в постанові суду відсутнє посилання на нормативний акт, який ним було порушено, як того вимагає ч.1 ст.164 КУпАП, суддя апеляційного суду вважає безпідставним, оскільки диспозиція ч.1 статті 164 КУпАП передбачає відповідальність в тому числі і за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Доводи апеляції ОСОБА_3 про те, що він не скоював адміністративного правопорушення, а свідки ОСОБА_6 його обмовляє, а свідок ОСОБА_8 дає неправдиві свідчення, суддя апеляційного суду вважає необґрунтованими, оскільки його вина підтверджується наведеними в постанові суду першої інстанції доказами, а також письмовими доказами - поясненнями інших свідків, які є в матеріалах адміністративної справи, і з якими як пояснив ОСОБА_3 апеляційному суду, у нього нормальні стосунки, не вірить яким ні у суду першої інстанції ні у суду апеляційної інстанції немає підстав.

Доводи апеляції ОСОБА_3 про те, що відсутні докази того, що він протягом календарного року здійснював систематичну, більш ніж чотири рази, підприємницьку діяльність, і тому відсутні докази здійснення ним господарської діяльності, суддя апеляційного суду вважає необґрунтованими, оскільки із пояснення свідків, наданих суду першої інстанції та із письмових пояснень свідків, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, і зміст яких наведений в постанові суду першої інстанції та в даній постанові, вбачається, що ОСОБА_3 систематично здійснював господарську діяльність.

Призначене судом ОСОБА_3 адміністративне стягнення відповідає вимогам ст..23 КУпАП та загальним правилам, передбаченим ст..33 КУпАП..

Підстав для скасування постанови суду про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП немає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3- залишити без задоволення.

Постанову Білокуракинського районного суду Луганської області від 18 липня 2016 року якою ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП і застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень, постановлено стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 275 грн. 60 коп. - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя судової палати з розгляду

кримінальних справ апеляційного суду

Луганської області Л.С.Кранга