Ухвала суду № 59732315, 11.08.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 314/6807/14 Головуючий у 1 інстанції: Беспалько Т.Д.

Провадження № 22-ц/778/3147/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Маловічко С.В., суддів Савченко О.В., Кочеткової І.В.

при секретарі: Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 04 травня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, яка утворилась станом на 12.11.2014р. у розмірі 2027,36 доларів США 36 центів, що за курсом НБУ станом на цю дату становить 31974, 23 грн.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 04 травня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму боргу у розмірі 2027,36 доларів США 36 центів, що за курсом НБУ станом на 12.11.2014 року становить 31974, 23 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму сплаченого судового збору у розмірі 322,26 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність у зв»язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати.

Сторони, будучи повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання апеляційного суду 11 серпня 2016р. не з»явились.

Позивачем надано письмову заяву з проханням розглянути справу у відсутності його представника.

Відповідач ніяких заяв до апеляційного суду не спрямував, про причини своєї неявки не повідомив.

Зважаючи на вказані обставини та вимоги ст. 305 ЦПК України, колегія здійснила розгляд справи у відсутності сторін у справі.

Задовольняючи позов банку, суд першої інстанції визнав його обґрунтованим, розмір заборгованості відповідача перед банком доведеним, та вважав неспроможними заперечення

відповідача проти позову про те, що ним було передано автомобіль, який перебував в заставі

у банку для забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором, потенційному покупцю за попереднім договором ОСОБА_3, яка і повинна була виплатити кредит замість нього.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що суд безпідставно не прийняв до уваги вказані ним обставини про фактичне відчуження заставного автомобілю та перехід обов»язку сплати кредиту до покупця ОСОБА_3, що, на його думку, є підставою для відмови в позові банку про стягнення кредитних коштів з нього.

Колегія погоджується з висновками суду та одночасно вважає необґрунтованою апеляційну скаргу у зв»язку з наступним.

Судом встановлено, що 20 липня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11186189000.

Згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008 року були внесені зміни у Статут АКІБ «УкрСиббанк», відповідно до яких нове повне найменування Банку стало: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк». Згідно з положенням Цивільного кодексу України та Закону України «Про акціонерні товариства» дані зміни не є реорганізацією або ліквідацією юридичної особи АКІБ «УкрСиббанк».

Відповідно до умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в іноземній валюті в сумі 36436,00 доларів США для придбання автомобілю марки «Тойота Кемрі».

Відповідачзобов»язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 18 липня 2014 року, та сплачувати протягом 30 (тридцяти) календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, проценти за користування кредитом у розмірі 12,5 % річних. По закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування процента ставка підлягає перегляду відповідно до умов кредитного договору. У випадку, якщо Банк не повідомив позичальника про зміну розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування в порядку, передбаченому кредитним договором, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим договором в попередньому місяці. Також сторони домовились, що за умовами кредитного договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої з обставин, передбачених договором.

Відповідно до Додатку № 1 до кредитного договору погашення кредиту повинно відбуватись щомісячно, не пізніше визначеного числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії договору.

Погашення нарахованих процентів згідно з п. 1.3.4 кредитного договору відбувається з 01 по 10 числа кожного місяця, наступного за тим, за який було нараховано проценти.

До кредитного договору сторонами було укладено додаткова угода № 1 від 30.12.2008р. про визначення графіку платежів у новій редакції та додаткова угода № 2 від 05.02.2009р. про зміну строків сплати процентів з 01 числа по 25 число кожного місяця.

Пунктом 4.1 кредитного договору передбачена сплата відповідачем пені за порушення термінів повернення кредиту та сплати будь-якої з його складових ( процентів, комісії тощо).

З метою забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором між сторонами був укладений 20.07.2007р. договір застави транспортного засобу № 11186189000/3, згідно з яким ОСОБА_2 передав в заставу банку автомобіль марки «Тойота Кемрі», 2007 року випуску, сірого кольору, тип легковий седан ( а.с. 145), який за п. 1.8 цього договору залишається у володінні та користуванні заставодавця.

Пунктом 1.6 договору застави сторони врегулювали, що забороняється розпорядження

предметом застави (наступна застава, передача предмета застави в оренду, найм, позичку,

лізинг, інше користування тощо) без попередньої письмової згоди заставодержателя.

З витребуваних судом за клопотанням відповідача документів від нотаріусів вбачається, що ОСОБА_2 намагався розпорядитись заставленим автомобілем наступним чином.

23 жовтня 2009р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений попередній договір щодо продажу автомобілю марки «Тойота Кемрі», 2007 року випуску, сірого кольору, тип легковий седан, відповідно до умов якого укладення основного договору купівлі-продажу має бути здійснено в строк не пізніше 28.07.2014р., тобто після повної сплати кредиту, за який було придбано цей автомобіль.

За повідомленням нотаріусу згода заставодержателя на укладення попереднього договору, який не є договором про відчуження, не потребується.

Відповідно до п. 5.1 попереднього договору ОСОБА_3 зобов»язалась сплачувати щомісячну кредитну заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № 11186189000, що укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, без прострочення строку платежу згідно графіку, забезпеченням якого виступає автомобіль. Щомісячна кредитна заборгованість, що сплачується покупцем, буде враховуватись в суму оплати за автомобіль, яка визначена в розмірі 25800 доларів США ( а.с. 70).

За пунктом 3.1.4 ОСОБА_2 зобов»язався передати автомобіль для вільного користування покупцю одразу після укладення попереднього договору.

Саме на вказаний договір і вказані обставини посилався ОСОБА_2 як на підставу відмови в позові про стягнення з нього кредитної заборгованості, які були відкинуті судом як такі, що не звільняють його від сплати заборгованості за кредитним договором.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 також зазначає, що судом безпідставно не взяті до уваги вищезазначені обставини, за якими саме ОСОБА_3 зобов»язана сплатити кредит як така, що отримала в користування заставлений автомобіль.

Проте такі ствердження апелянта колегія вважає неспроможними, оскільки попередній договір є договором про наміри в майбутньому укласти основний договір, який і буде породжувати права та обов»язки у його сторін. Те, що ОСОБА_2 за попереднім договором на свій страх і ризик переклав обов»язок зі сплати кредиту на ОСОБА_3, не породжує у останньої обов»язку перед банком погашати кредит, а рівно не звільняє ОСОБА_2 від виконання умов кредитного договору.

За вказаних обставин, суд правильно визнав, що заборгованість за кредитом перед ПАТ «УкрСиббанк» має погасити саме позичальник в особі ОСОБА_2, тому обґрунтовано стягнув її з відповідача на користь позивача.

Колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, тому у відповідності до вимог ст.. 308 ЦПК України відхиляє її із залишенням без змін оскаржуваного рішення суду.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 04 травня 2016 року у

цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: