Рішення № 59731856, 19.04.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 298/1306/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 квітня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :

головуючої : Готра Т.Ю.,

суддів : Леска В.В., Кожух О.А.,

при секретарі : Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 31 серпня 2015 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2014 року ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» звернувся до суду з даним позовом, в якому вказував на те, що 14 травня 2007 року між ВАТ «ОСОБА_4 Аваль» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_4 Аваль», далі банк) та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №010/02-7/165-М, згідно якого банк надав, а ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 70 000,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13% річних, з кінцевим терміном повернення до 10.05.2017 року.

На забезпечення виконання зобовязань за даним кредитним договором, 15 травня 2007 року між ВАТ «ОСОБА_4 Аваль» та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки №010/02-7/165-М, згідно якого іпотекодавець надала в іпотеку банку нерухоме майно, а саме будівлю магазину-складу будівельних матеріалів, загальною площею 386,3 кв.м., що знаходиться за адресою : смт. Великий Березний, вул.Радянська,71 Закарпатської області, і належить на праві приватної власності ОСОБА_1

Однак, відповідач ОСОБА_1 належним чином своїх зобовязань за кредитним договором не виконує, а саме не сплачує кредит та відсотки за користування кредитом у строк, встановлений договором, внаслідок чого станом на 20.10.2014 року у неї виникла заборгованість в сумі 30 755, 94 доларів США, що становить 398 326,33 грн., яка складається із заборгованості по кредиту 29 387,07 доларів США, що становить 380 597,82 грн. (в тому числі простроченої суми боргу 1 957,15 доларів США); - заборгованості по сплаті відсотків 989, 56 доларів США, що становить 12 815,99 грн.; - нарахованих відсотків за користування кредитними коштами за період з 27.09.2014 року по 19.10.2014 року 240,74 доларів США, що становить 3 117,87 грн.; пені за порушення графіку повернення кредиту та сплату відсотків 138,57 доларів США, що становить 1 794,65 грн.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив позовні вимоги і просив звернути стягнення на предмет іпотеки нерухоме майно, а саме будівлю магазину-складу будівельних матеріалів, загальною площею 386,3 кв.м., що знаходиться за адресою : смт. Великий Березний, вул.Радянська,71 Закарпатської області, і належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 по 1/2 частині кожному, - шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, за рахунок продажу якого задовольнити вимоги ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» в розмірі 30 755, 94 доларів США, що становить 398 326,33 грн., з яких : - заборгованість по кредиту 29 387,07 доларів США, що становить 380 597,82 грн. (в тому числі прострочена сума боргу 1 957,15 доларів США); - заборгованість по сплаті відсотків 989, 56 доларів США, що становить 12 815,99 грн.; - нараховані відсотки за користування кредитними коштами за період з 27.09.2014 року по 19.10.2014 року 240,74 доларів США, що становить 3 117,87 грн.; пеня за порушення графіку повернення кредиту та сплату відсотків 138,57 доларів США, що становить 1 794,65 грн.

Стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 654 грн.

Рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 31 серпня 2015 року уточнену позовну заяву ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» задоволено повністю.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки нерухоме майно будівлю магазину-складу будівельних матеріалів, загальною площею 386,3 кв.м., що знаходиться за адресою : смт. Великий Березний, вул.Радянська,71 Закарпатської області, і належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 по 1/2 частині кожному, - шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, за рахунок продажу якого задовольнити вимоги ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» в розмірі 30 755, 94 доларів США, що становить 398 326,33 грн., з яких : - заборгованість по кредиту 29 387,07 доларів США, що становить 380 597,82 грн. (в тому числі прострочена сума боргу 1 957,15 доларів США); - заборгованість по сплаті відсотків 989, 56 доларів США, що становить 12 815,99 грн.; - нараховані відсотки за користування кредитними коштами за період з 27.09.2014 року по 19.10.2014 року 240,74 доларів США, що становить 3 117,87 грн.; пеня за порушення графіку повернення кредиту та сплату відсотків 138,57 доларів США, що становить 1 794,65 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» судовий збір у розмірі 3 654 грн.

У апеляційних скаргах відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 просять скасувати зазначене рішення, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у позові ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» відмовити.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримали. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 визнали.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнав.

Представник позивача ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» ОСОБА_6 апеляційні скарги відповідачів не визнала, просила такі відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з»явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а тому його неявка згідно ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що 14 травня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_4 Аваль» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_4 Аваль», далі банк) та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №010/02-7/165-М, згідно якого банк надав, а ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 70 000,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13% річних, з кінцевим терміном повернення до 10.05.2017 року (а.с.6-12 т.1).

Факт отримання позичальником ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 70 000,00 доларів США стверджується копією меморіального валютного ордеру №1 від 15.05.2007 року, який міститься у матеріалах справи (а.с.16 т.1), та визнається відповідачем ОСОБА_1

На забезпечення виконання зобовязань за даним кредитним договором, 15 травня 2007 року між ВАТ «ОСОБА_4 Аваль» та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки №010/02-7/165-М, згідно якого іпотекодавець надала в іпотеку банку нерухоме майно, а саме будівлю магазину-складу будівельних матеріалів, загальною площею 386,3 кв.м., що знаходиться за адресою : смт. Великий Березний, вул.Радянська,71 Закарпатської області, і на праві приватної власності належало ОСОБА_1 (а.с.13-15 т.1).

Порядок виконання боргових зобовязань позичальником ОСОБА_1 передбачено п.1.5 кредитного договору, а саме погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення кредиту та сплати процентів (Додаток №1 до цього Договору), шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на позичковий рахунок, вказаний в частині №1 цього договору. Нараховані в порядку передбаченому цим договором проценти сплачуються позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту в строк передбачений в Графіку повернення кредиту та сплати процентів (п.1.5.1, п.1.5.1.1).

Однак, відповідачка ОСОБА_1 належним чином своїх зобовязань за кредитним договором не виконує, а саме не сплачує кредит та відсотки за користування кредитом у строк, встановлений договором, внаслідок чого станом на 20.10.2014 року у неї виникла заборгованість в сумі 30 755, 94 доларів США, що становить 398 326,33 грн., з яких : - заборгованість по кредиту 29 387,07 доларів США, що становить 380 597,82 грн. (в тому числі прострочена сума боргу 1 957,15 доларів США); - заборгованість по сплаті відсотків 989, 56 доларів США, що становить 12 815,99 грн.; - нараховані відсотки за користування кредитними коштами за період з 27.09.2014 року по 19.10.2014 року 240,74 доларів США, що становить 3 117,87 грн.; пеня за порушення графіку повернення кредиту та сплату відсотків 138,57 доларів США, що становить 1 794,65 грн., що стверджується розрахунком заборгованості (т. 2 а.с. 44-48).

Згідно ч.1 ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень статей 33, 35 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. У разі порушення основного зобовязання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобовязань, вимога про виконання порушеного зобовязання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Пунктом 6.1 укладеного між ВАТ «ОСОБА_4 Аваль» та ОСОБА_1 договору іпотеки від 15.05.2007 року встановлено, що у разі порушення боргового зобовязання, умов кредитного договору та умов цього договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, яка повинна бути виконана у тридцятиденний строк. У випадку її незадоволення іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, банк надсилав лист-вимогу від 14.08.2014 року про погашення кредитної заборгованості в розмірі 1 266,36 доларів США на протязі тридцяти календарних днів з моменту її отримання, яку позичальник ОСОБА_1 отримала 14.08.2014 року (а.с.17 т.1) і виконала, що стверджується копіями квитанцій від 29.08.2014 року, які містяться у матеріалах справи (а.с.170 т.1).

Однак, наступний лист-вимогу банку від 16.09.2014 року про погашення кредитної заборгованості в розмірі 1 551,23 доларів США на протязі тридцяти календарних днів з моменту її отримання, яку ОСОБА_1 отримала 16.09.2014 року, що стверджується її підписом на цій вимозі про її отримання (а.с.43 т.2), у встановлений банком у вимозі строк не виконала. З доданих ОСОБА_1 до апеляційної скарги квитанцій слідує, що нею у грудні 2014 року було сплачено банку в рахунок погашення кредитної заборгованості суму 5 850 доларів США (а.с.172 т.1). Отже, зазначена у вимозі заборгованість ОСОБА_1 була погашена тільки після звернення банку до суду з даним позовом 30.10.2014 року, що вказує на її існування на час звернення до суду з цим позовом.

Таким чином встановивши, що відповідачка ОСОБА_1 своїх зобовязань за кредитним договором не виконує, а саме у строк встановлений кредитним договором не сплачує кредит та відсотки за користування кредитом, і на вимогу банку про усунення порушення від 16.09.2014 року за №140-5-4-00-2139 не погасила протягом 30 днів з моменту отримання цієї вимоги зазначену у ній заборгованість, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості в розмірі 30 755,94 доларів США, що еквівалентно 398 326,33 грн., який на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_1 і ОСОБА_2 по ? частині кожному, що стверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.05.2015 року (а.с.111-112 т.1).

Посилання ОСОБА_1 у апеляційній скарзі на невиконання банком вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання їй та ОСОБА_2 письмової вимоги про усунення порушення зобовязання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, як на підставу для відмови банку у позові, не заслуговують на увагу, оскільки невиконання банком зазначеної вимоги закону не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України (п.37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правововідносин).

Посилання у апеляційній скарзі представника відповідача ОСОБА_3 на те, що банк позов до ОСОБА_2 не предявляв, а залучення судом ОСОБА_2 в якості співвідповідача за заявою останнього не передбачено законом, так як саме позивачу належить виключне право до кого предявляти позов, внаслідок чого судом було порушено принцип диспозитивності (ст.11 ЦПК України), не заслуговують на увагу, оскільки у п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» судам розяснено, що у випадку неможливості розгляду справи без участі співвідповідача чи співвідповідачів у звязку з характером спірних правовідносин - суд залучає його чи їх до участі у справі зі своєї ініціативи (статті 32, 33 ЦПК України). А тому встановивши, що дану справу неможливо розглянути без участі співвідповідача ОСОБА_2, у звязку з характером спірних правовідносин, так як предмет іпотеки, на який позивач просив звернути стягнення в рахунок погашення кредитної заборгованості, належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 по 1/2 частині кожному, тому суд першої інстанції правомірно на підставі положень ч.1 ст.33 ЦПК України з власної ініціативи залучив ОСОБА_2 в якості співвідповідача.

Доводи апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_3 про те, що на час розгляду справи прострочена кредитна заборгованість була погашена, а тому відсутні підстави для задоволення позову, також не заслуговують на увагу, оскільки банком заборгованість була визначена станом на 20.10.2014 року, яка на час звернення до суду з позовом 30.10.2014 року позичальником ОСОБА_1 погашена не була, що вказує на невиконання відповідачем умов кредитного договору. А стосовно сплати позичальником платежів за кредитним договором після предявлення банком позову до суду, то такі не мають правового значення для вирішення даної справи, так як зясуванню підлягають обставини щодо наявності простроченої заборгованості саме на час звернення банку до суду з даним позовом, а не на час її розгляду судом та ухвалення судового рішення.

Разом з цим, суд першої інстанції помилково стягнув солідарно з відповідачів на користь банку судові витрати, оскільки стягнення судових витрат в солідарному порядку не передбачено законом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.309 ЦПК України слід змінити в частині солідарного стягнення з відповідачів судових витрат, а апеляційні скарги відповідачів задовольнити частково. У решті рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 31 серпня 2015 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» судового збору в розмірі 3 654 грн. скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення, яким з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» стягнути судовий збір в розмірі 1 827 грн. з кожного.

У решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча :

Судді :