Ухвала суду № 59731814, 21.03.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 306/1157/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

21 березня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Мацунича М.В. і Панька В.Ф.,

при секретарі: Кухта М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» на рішення Свалявського районного суду від 26 листопада 2015 р. за позовом публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

публічне акціонерне товариство «ВіЕс Банк» (надалі - Банк) звернулося у суд із позовом до ОСОБА_2 у травні 2015 р.

Просило стягнути з відповідача на свою користь 48812.04 Євро (еквівалентно 1146503.10 грн.) заборгованість за кредитним договором № KF48224 від 02.04.08 р. і 3775.80 грн. судового збору.

На обґрунтування Банк зазначав, що 02.04.08 р. уклав із ОСОБА_2 кредитний договір KF48224, за яким останній отримав 65000 Євро зі сплатою 11 % річних із кінцевим терміном погашення - 31.03.28 р. Однак, узятих на себе зобов'язань відповідач не виконував. Станом на 15.05.15 р. заборгованість склала 48812.04 Євро (еквівалентно 1146503.10 грн.), із яких: 45138.37 Євро (еквівалентно 1060215.49 грн.) - заборгованість по кредиту; 3074.34 Євро (еквівалентно 72210.47 грн.) - заборгованість по відсотках, і 599.33 Євро (еквівалентно 14077.14 грн.) - пеня.

Рішенням Свалявського районного суду від 26.11.15 р. позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь Банку 45138.37 Євро (еквівалентно 1060215.49 грн.) і 3491.48 грн. судових витрат (а.с.93-95).

Банк просить змінити це рішення у частині відмови в стягненні відсотків і пені за період із жовтня 2014 р. по квітень 2015 р. та стягнути заборгованість у розмірі 48812.04 Євро (еквівалентно 1146503.10 грн.). Доводить про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Указує, що ОСОБА_2 обіймає посаду старшого інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Київ-2» Головного управління МВС України в м. Києві, особовий склад якого складається із працівників міліції, а тому Закони України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на нього не поширюється.

У письмових запереченнях і в судовому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат Козар М.М., не визнав скарги через її безпідставність і просить залишити рішення суду без змін як законне та обґрунтоване (а.с.117-120).

Суд першої інстанції виходив із того, що на відповідача поширюється Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за яким військовослужбовцям із початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення - залишенню без змін, із таких мотивів.

За правилами ст. 303 ч.1 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги стосуються відсотків за користування кредитом і пені за період з жовтня 2014 р. по квітень 2015 р.

Згідно з положеннями ст. 14 п.15, ст. 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в чинній редакції) військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Дія цього Закону поширюється на: 1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей.

Учасники антитерористичної операції користуються пільгами, зокрема передбаченою ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», про не нарахування штрафних санкцій, пені за невиконання зобов'язань, а також процентів за користування кредитом військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, але для цього потрібно отримати посвідчення учасника бойових дій.

Порядок отримання статусу учасника бойових дій, який дає право на пільги, передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (зі змінами) «Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення».

Установлено, що ОСОБА_2 є учасником бойових дій і ця обставина підтверджується посвідченням серії МВ № 020737 від 15.07.2015 р., оригінал якого оглянутий у судовому засіданні апеляційної інстанції, а згідно з довідкою Головного управління Національної поліції у м. Києві № 14/123 від 11.02.2016 р. ОСОБА_2 у період часу з 07.10.2014 р. по 20.11.2015 р. перебував у службовому відрядженні у складі сил та засобів, залучених до проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, з метою виконання службових завдань.

Таким чином, оскільки в оспорений Банком період відповідач був учасником АТО і має посвідчення учасника бойових дій, то на нього мають поширюватися пільги, передбачені ст. 14 п.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Доводи апеляційної скарги з цього приводу з посиланням на лист Департаменту організації діяльності підрозділів міліції особливого призначення МВС України № 43/4-89 від 20.02.2015 р. (а.с.105) є непереконливими. Колегія суддів вважає, що ці доводи ґрунтуються на неправильному розумінні вказаного Закону, без урахування усіх обставин справи та статусу відповідача.

У контексті наведеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив по суті спору законне та обґрунтоване рішення. Неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303 ч.1, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» відхилити.

2. Рішення Свалявського районного суду від 26 листопада 2015 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: