Ухвала суду № 59731809, 10.06.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/5681/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

10 червня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :

головуючої : Готра Т.Ю.,

суддів : Кожух О.А., Кеміня М.П.,

при секретарі : Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 березня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про відшкодування шкоди,-

в с т а н о в и л а :

Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» оскаржило в апеляційному порядку рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 березня 2016 року, яким позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на користь ОСОБА_1 100 978 (сто тисяч дев'ятсот сімдесят всім) гривень 32 копійки - відшкодування шкоди, що включає в себе : 65 342, 32 грн. - суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 33 490 грн. - пеня та 2 146 грн. - 3% річних.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" в користь Мукачівського УДКСУ Закарпатської області 1009 (одну тисячу дев'ять) гривень 78 копійок судового збору.

У апеляційній скарзі ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» просить скасувати зазначене рішення, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити. У апеляційній скарзі вказує на те, що судом не враховано вимоги ст.29 Закону про те, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Згідно звіту коефіцієнт фізичного зносу складає 0,509, а тому сума страхового відшкодування становить 23990,07 грн. Також судом не правильно проведено розрахунок пені, який на думку апелянта має вираховуватись з 91 дня з дня отримання заяви на страхове відшкодування, та не більше 1 року. Заява була написана 22.04.2014 року, а тому 91 день припадає на 20.07.2014 року. Беручи до уваги вище зазначений розмір страхового відшкодування разом з пенею такий становить 33 608,44 грн., де 9 618,37 грн. пеня та 23990,07 грн. страхове відшкодування. Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України три проценти річних від простроченої суми буде становитиме 1212,65 грн., а індекс інфляції за весь час прострочення 14527,14 грн., що разом становить 15739,79 грн. Тому ПАТ СК «ПЗУ Україна» станом на 25.03.2016 року має здійснити стахову виплату в сумі 49 348,23 грн.

У судовому засіданні представник апелянта ПАТ СК «ПЗУ Україна» Антонюк А.О. апеляційну скаргу підтримав.

Представник позивачів ОСОБА_4 апеляційну скаргу не визнав, просив таку відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з»явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому їх неявка згідно ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 21.04.2014 року року близько 19 години 55 хвилин у с.Ракошино Мукачівського району Закарпатської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "FIAT Ducato", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, який під час здійснення повороту ліворуч, допустив зіткнення із задньою частиною транспортного засобу марки "FORD Mondeo", державний номерний знак НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1, під час руху в одному і тому ж напрямку та по одній і тій же смузі, внаслідок чого зазначений автомобіль отримав значні пошкодження.

Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2, який свою вину у вчиненні ДТП визнав.

Цивільно-правова відповідальність позивача ОСОБА_2, на момент вчинення ДТП, була застрахована в установленому законом порядку, а саме полісом №АС/2812337 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданим страховиком ПАТ СК «ПЗУ Україна», строк дії якого з 00 годин 00 хвилин 24.05.2013 року до 23.05.2014 року включно, на страхову суму (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров»ю - 100 000 грн., за шкоду, заподіяну майну - 50 000 грн., з розміром франшизи - 0 грн. (а.с.66).

Таким чином, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон), оскільки цивільна відповідальність ОСОБА_2 була застрахована відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Згідно з полісом страховик, яким є ПАТ СК «ПЗУ Україна», забезпечує відшкодування шкоди, завданої життю, здоров»ю, та майну потерпілих осіб під час ДТП, що сталася за участі забезпеченого транспортного засобу та внаслідок цієї пригоди настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована.

Відповідно до ст.3 зазначеного Закону обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров»ю та/або майну потерпілих унаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 22.04.2014 року звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування і надав пакет необхідних документів. Після цього, позивачем ОСОБА_1 було додано рахунок - фактуру №ПП-0000009 від 24.04.2014 року на купівлю запасних частин у ПП ОСОБА_5 для автомобіля марки "FORD Mondeo", державний номерний знак НОМЕР_2, на загальну суму 33 490,00 грн. та рахунок-фактуру № ПП-0000010 від 24.04.2014 року на проведення ПП ОСОБА_5 ремонту вказаного автомобіля на загальну суму 5 367,25 грн., на яких зазначено про оплату вказаних сум (а.с.5,6). Отже загальна сума понесених матеріальних збитків за вказаними рахунками становить 38 857,25 грн.

Однак, після численних звернень позивачів до відповідача про виплату страхового відшкодування, останній листом від 14.07.2014 року за № 4708-31 повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для виплати страхового відшкодування, оскільки страховику не було повідомлено та приховано зі сторони ОСОБА_1 про всі відомі обставини, а саме про наявність пошкоджень, які були отримані до дорожньо-транспортної пригоди, що призвело до того, що страховик не має можливості відмежувати пошкодження, які були на транспортному засобі до дорожньо-транспортної пригоди від тих, які отримані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (а.с.7).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_2 листом від 16.09.2014 року звернувся до відповідача про перегляд рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, до якого додав фототаблиці на спростування доводів страховика (а.с.8-12).

Листом від 13.02.2015 року №941-31 ПАТ СК «ПЗУ України» повідомила ОСОБА_2 про те, що своє попереднє рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування страховик залишає без змін (а.с.14).

Відмовляючи у виплаті страхового відшкодування, страховик виходив із того, що згідно висновку за №090-14 спеціального інженерно-технічного дослідження обставин та механізму отримання пошкоджень автомобіля марки "FORD Mondeo", державний номерний знак НОМЕР_2 та "FIAT Ducato", державний номерний знак НОМЕР_1, виготовленого ДП "Центр Експертних Досліджень", - заявлені пошкодження автомобілів "FORD Mondeo", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 та "FIAT Ducato", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, з технічної точки зору не відповідають і не могли утворитися за обставин, які наведені у поясненнях водіїв, оскільки наявні на автомобілі "FORD Mondeo" деформації задньої частини кузова не мають відповідних для утворення таких деформацій елементів і кузовних деталей в передній частині кузова автомобіля "FIAT Ducato" і навпаки, а також, через неможливість контактування розташованих на одній висоті від опорної поверхні передньої панелі кузова і переднього лівого крила автомобіля "FIAT Ducato" та кришки багажника автомобіля "FORD Mondeo", оскільки задній бампер останнього не має деформацій вглиб багажного відсіку, що виключає можливість взаємного контакту вищеописаних деталей транспортних засобів, враховуючи конструкцію бамперів автомобілів(а.с.44-52).

Однак, висновком №3756 транспортно-трасологічної експертизи від 28.01.2015 року, виготовленого на виконання ухвали Мукачівського міськрайонного суду від 29.09.2015 року Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз встановлено, що виходячи з характеру пошкоджень, висоти їх розташування, схеми ДТП та натурного співставлення автомобіля марки "FIAT Ducato", державний номерний знак 853 - 50 РЕ, з автомобілем марки "FORD Mondeo", державний номерний знак НОМЕР_2, виявлені пошкодження транспортних засобів могли утворитися за рахунок зіткнення вказаних автомобілів (а.с.85-93).

Таким чином матеріалами справи встановлено, що 21.04.2014 року мав місце страховий випадок, при настанні якого відповідач зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування протягом 15 днів з дня подання страхувальником усіх документів, зазначених у статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Встановивши, що відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_1 є незаконною, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 65342,32 грн., а також пені 33 490 грн., яка відповідає розміру завданих збитків, та 3% річних в сумі 2146 грн. на підставі ч.2 ст.625 ЦК України.

Посилання у апеляційній скарзі на те, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, не заслуговують на увагу, оскільки у абз.3 п.14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої дерелом підвищеної небезпеки» роз'яснено, що якщо для відновлення попереднього стану речі, яка мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків).

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що пеня має вираховуватись з 91-го дня з дня отримання заяви на страхове відшкодування , та не більше 1 року, не заслуговують на увагу в частині її розрахунку не більше 1 року, оскільки п.1 ч.2 ст.258 ЦК України встановлено позовну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) у разі порушення зобов'язання , а не річний строк, як помилково вважає апелянт, за який ця неустойка стягується.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.308 ЦПК України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача відхиленню, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішенння з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» - відхилити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча :

Судді :