Ухвала суду № 59731729, 18.04.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/5641/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

18 квітня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Мацунича М.В. і Панька В.Ф.,

при секретарі: Рогач О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Мельника Павла Петровича в інтересах ОСОБА_3 на повторне заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 01 лютого 2016 р. за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (надалі - Банк) звернулося у суд з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вересні 2015 р.

Просило стягнути солідарно з відповідачів на свою користь 160691.19 доларів США заборгованості за кредитним договором і 3654 грн. судового збору.

На обґрунтування зазначало, що 11.07.07 р. уклало з ОСОБА_4 кредитний договір № 11/570К-07 на суму 170000 доларів США під 11.95 % річних і договір іпотеки, предметом якої є домоволодіння загальною площею 301.30 кв. м, житловою площею 78.50 кв. м, і земельна ділянка площею 0.0633 га, кадастровий НОМЕР_1, що належать ОСОБА_4 та розташовані по АДРЕСА_1.

04.03.2010 р., 10.12.10 р. і 17.12.10 р. із ОСОБА_4 були укладені додаткові угоди б/н, а з ОСОБА_3 - договір поруки б/н.

Узятих на себе зобов'язань ОСОБА_4 не виконував, у зв'язку з чим станом на 04.08.15 р. утворилася заборгованість на загальну суму 160691.19 доларів США, з яких:

- 7849.76 доларів США - прострочена заборгованість по тілу кредиту;

- 130011.64 доларів США - сума дострокового стягнення кредиту;

- 21725.99 доларів США - заборгованість по відсотках

- 1103.80 доларів США - підвищені відсотки.

Справа розглядалася повторно. Останнім заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 01.02.16 р. позов задоволено повністю (а.с.206-207).

Апелянт просить скасувати це рішення і відмовити в задоволенні позову. Указує, що розмір заборгованості не відповідає реальним розмірам, стягнення підвищених відсотків не передбачено ЦК України та походження таких є незрозумілим, і суд не мав права стягувати заборгованість у іноземній валюті.

Письмових заперечень або пояснень на скаргу позивач не подав.

У судове засідання сторони повторно не з'явилися, хоча про час і місце такого були належно повідомлені. Повторне клопотання адвоката Мельника П.П. про відкладення розгляду справи через зайнятість у судових процесах у місцевому суді є необґрунтованим.

Суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог, оскільки ОСОБА_4 як позичальник не виконав узятих на себе договірних зобов'язань.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення - залишенню без змін, із таких мотивів.

Згідно з положеннями ст.ст. 526 ч.1, 530 ч.1 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо позики, якщо інше не встановлено параграфом про кредит і не випливає із суті кредитного договору.

Як видно з матеріалів справи, 11.07.07 р. між сторонами було укладено кредитний договір № 11/570К-07, за яким Банк надав позичальнику 170000 доларів США зі сплатою 11.95% річних, на 360 місяців із терміном погашення кредиту - 10.07.2037 р.

У забезпечення виконання цих кредитних зобов'язань між Банком і ОСОБА_4 було укладено 11.07.07 р. договір іпотеки житлового будинку загальною площею 301.30 кв. м, житловою площею 78.50 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0.0633 га, кадастровий НОМЕР_1, що знаходиться за тією ж адресою.

04.03.10 р., 10.12.10 р. і 17.12.10 р. між Банком і ОСОБА_4 було укладено додаткові угоди б/н до кредитного договору № 11/570К-07 від 11.07.07 р. (а.с.33-44, 59-60, 61-78).

04.03.10 р. між Банком і ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду б/н до кредитного договору № 11/570К-07 від 11.07.07 р., посвідчену Машікою О.М. - приватним нотаріусом Мукачівського нотаріального округу, за реєстрованим № 3193 (а.с.48-52), а 17.12.10 р. було укладено договір про внесення змін і доповнень (а.с.82-85).

04.03.10 та 17.12.10 р. між Банком і ОСОБА_3 було укладено договори поруки, за яким останній зобов'язався відповідати за кредитні зобов'язання ОСОБА_4, що виникли за кредитним договором № 11/570К-07 від 11.07.07 р. (а.с.53-58, 86-92).

Узятих на себе зобов'язань ОСОБА_4 належним чином не виконував, що не заперечується, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 160691.19 доларів США.

Доказів погашення цієї заборгованості ОСОБА_4 не подав.

Отже, суд першої інстанції дійшов цілком правильного висновку і стягнув указану заборгованість.

Доводи апеляційної скарги про те, що розмір заборгованості не відповідає реальним розмірам, а наданий Банком розрахунок заборгованості є неналежним і недостатнім доказом у цій справі, є безпідставним, оскільки апелянтом не вказано, який має бути розмір заборгованості та його обґрунтування, не надано жодного належного та допустимого доказу в спростування наданого Банком розрахунку (а.с.97-100).

Твердження апелянта про те, що стягнення підвищених відсотків не передбачений ЦК України та походження таких є незрозумілим, також не береться до уваги, оскільки відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів може встановлюватися договором.

Банк та ОСОБА_4 погодили 04.03.10 р., 10.12.10 р. і 17.12.10 р. нарахування підвищеної відсоткової ставки додатковими угодами б/н до кредитного договору № 11/570К-07 від 11.07.07 р. (а.с.33-44,59-60,61-78).

Доводи апелянта про те, що суд не мав права стягувати заборгованість у іноземній валюті, також не береться судом до уваги, виходячи із наступного.

Вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини, - стягнути грошову суму в іноземній валюті.

Позивач має відповідну банківську ліцензію ( а.с.103-106).

У контексті наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, не встановлено, а заочний розгляд справи не призвів до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303 ч.1, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

1. Апеляційну скаргу адвоката Мельника Павла Петровича в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

2. Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 01 лютого 2016 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: