Постанова № 59724464, 10.08.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 серпня 2016 року 08:00 №826/7625/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Банк «Український капітал»доГоловного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про скасування податкового повідомлення - рішення, В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Український капітал» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Банк «Український капітал») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.01.2016 №0000731306.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ГУ ДФС у м. Києві на підставі хибних висновків акта перевірки від 23.12.2015 №2/26-15-13-06-00-15/01/22868414, необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.01.2016 №0000731306.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акта перевірки від 23.12.2015 №2/26-15-13-06-00-15/01/22868414 та, відповідно, податкового повідомлення - рішення від 13.01.2016 №0000731306.

В судовому засіданні сторони подали клопотання про розгляд справи без їхньої участі, а тому суд, керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як встановлено судом, у період з 08.06.2015 по 20.07.2017 посадовими особами ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві було проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «Банк «Український капітал» з питань вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2012 по 31.12.2014.

За результатами перевірки 27.07.2015 складено акт №309/26-57-22-05/22868414.

На підставі зазначеного акта перевірки ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві 12.08.2015 винесено податкове повідомлення - рішення №0000922205.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням - рішенням ТОВ «Магістраль-Транс» звернулось зі скаргами до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві та Державної фіскальної служби України.

За результатами розгляду зазначених скарг у їх задоволенні відмовлено, а податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Також розпорядженням ГУ ДФС у м. Києві від 28.10.2015 №59-р про проведення службового розслідування зобов'язано провести службове розслідування стосовно головного державного ревізора - інспектора відділу аудиту фінансових установ та валютного контролю управління податкового аудиту ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_1 щодо повноти, об'єктивності та достовірності відображення висновків в акті планової документальної перевірки ПАТ «Банк «Український капітал» від 27.07.2015 №309/26-57-22-05/22868414.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 09.12.2015 №1446 посадовими особами відповідача у період з 25.11.2015 по 16.12.2015 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Банк «Український капітал» з питань вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014.

Перевіркою встановлено порушення ПАТ «Банк «Український капітал», зокрема:

підпункту 153.1.3 пункту 153.1, підпункту 153.8.1 пункту 153.8 статті 153, підпункту 159.2.3 пункту 159.2 статті 159 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2014 рік в сумі 4157868,00 грн.

За наслідками перевірки ГУ ДФС у м. Києві складено акт від 23.12.2015 №2/26-15-13-06-00-15/22868414 та 13.01.2016 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0000731306, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 4157868,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням - рішенням ПАТ «Банк «Український капітал» звернулось зі скаргою до Державної фіскальної служби України.

За результатами розгляду зазначеної скарги у її задоволенні відмовлено, а податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Вважаючи податкове повідомлення - рішення відповідача від 13.01.2016 №0000731306 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, ПАТ «Банк «Український капітал» звернулось до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення слугував висновок податкового органу про те, що у 2014 році в порушення підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 Податкового кодексу України у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України) при розрахунку банком резерву під кредитну заборгованість, курсові різниці (позитивні або від'ємні), що виникають в результаті перерахунку резерву в іноземній валюті/, що перебувала на обліку платника податку на кінець звітного періоду, за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на останній робочий день звітного періоду, не можуть бути враховані у податковому обліку, так як страховий резерв не є заборгованістю, а також резерв не формувався шляхом фактичного перерахування іноземної валюти в резервний фонд.

Відповідно до підпункту 159.2.1 пункту 159.2 статті 159 ПК України банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, формують резерви для відшкодування можливих втрат за всіма видами кредитних операцій (за винятком позабалансових, крім гарантій) коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, придбаними цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю), іншими активними банківськими операціями згідно із законодавством, включаючи нараховані за всіма цими операціями проценти та комісії (далі - страховий резерв).

Для цілей цього підпункту під комісією розуміються платежі, що сплачені фінансовій установі за здійснення операцій з кредитами, цінними паперами та іншими активними банківськими операціями.

Страховий резерв формується та списується банком самостійно в розмірі та порядку, передбаченими методикою, яка визначається для банків Національним банком України, а для небанківських фінансових установ - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідно до повноважень та включається до складу витрат.

Підпунктом 159.2.2 названого пункту також закріплено, що розмір страхового резерву, що створюється за рахунок збільшення витрат фінансової установи, не може перевищувати:

для банків - 20 відсотків (на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2013 року - 30 відсотків) суми заборгованості за всіма видами операцій, зазначених у підпункті 159.2.1 пункту 159.2 цієї статті, а саме: суми непогашеної основної суми боргу та нарахованих процентів і комісій, а також суми наданих гарантій на останній робочий день звітного податкового періоду.

За результатами аналізу наведеної правової норми суд приходить до висновку, що страховий резерв встановлюється у відсотковому відношенні до суми заборгованості.

Тим часом, підпунктом 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 ПК України закріплено, що визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

Як вбачається з акта перевірки, наявність на обліку позивача заборгованості в іноземній валюті для відшкодування якої було сформовано резерв, відповідачем не заперечується.

На підтвердження цього свідчить невстановлення за наслідками перевірки допущення позивачем порушень вимог підпункту 159.2.1 пункту 159.2 статті 159 ПК України в частині завищення витрат на суми страхового резерву.

Таким чином, з огляду на правомірність віднесення до страхового резерву сум, задекларованих позивачем, а також те, що зазначений резерв складає певний відсоток від суми заборгованості, для відшкодування якої він формується, суд приходить до висновку, що при зміні суми заборгованості внаслідок врахування курсової різниці, такій самій зміні підлягає і страховий резерв.

Той факт, що страховий резерв не є заборгованістю, як зазначає відповідач, не спростовує правомірність врахування курсових різниць з огляду на викладене вище.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 13.01.2016 №0000731306 є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2-7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Український капітал» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 13.01.2016 №0000731306.

3. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Український капітал» (код ЄДРПОУ 22868414) судові витрати в сумі 62368 (шістдесят дві тисячі триста шістдесят вісім) грн. 02 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський