Постанова № 59724443, 11.08.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/2860/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколенка Ф.Ф.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шулик Н.І.,

представника позивача - Намінас О.В.,

представника відповідача - Біленко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

21 липня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 січня 2013 року №0000021555/7.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підставою прийняття оспорюваного у справі податкового повідомлення-рішення став Акт перевірки від 26 грудня 2012 року №5761/15-507/35713283, складений на підставі проведеної Кременчуцькою ОДПІ документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" з питань перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2012 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в серпні 2012 року. Позивач не погоджується з висновками податкової інспекції викладеними в Акті перевірки, оскільки господарські правовідносини позивача з його контрагентами протягом періодів, що перевірялися, є реальними, товарними, направленими на досягнення економічного ефекту та на отримання прибутку. Укладені позивачем договори не мають ознак нікчемності або фіктивності, не суперечать інтересам держави, оскільки були укладені та реалізовані в рамках законної господарської діяльності суб'єктів господарювання. Зазначав, що чинним законодавством не визначено обов'язку платника податку здійснювати лише прибуткову господарську діяльність, оскільки характерною ознакою господарської діяльності є її здійснення на власний ризик суб'єкта господарювання, що передбачає неоднозначність наслідків такої діяльності і не виключає її збитковості. Зауважував, що одержання прибутку не є неодмінним результатом і визначальною ознакою господарської діяльності, а є її метою, яка може бути досягнутою, так і не бути досягнутою, при цьому жодним нормативно-правовим актом не встановлено, що збиткова господарська діяльність, не є господарською, а тим більше, на етапі формування виробничих потужностей підприємства та інфраструктури Єристівського гірничо-збагачувального комбінату. У періоді, що перевірявся, у відповідності до програми розвитку ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" займався створенням виробничих потужностей, допоміжних об'єктів інфраструктури та одночасно здійснював промислову розробку Єристівського родовища для подальшого видобутку залізної руди.

Також, позивач зазначав, що в діях позивача відсутній намір на укладення договорів з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Відповідачем, на думку позивача, не наведено в Акті перевірки жодних доказів на підтвердження того, що у позивача була мета одержання доходу винятково або переважно за рахунок податкової вигоди.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2015, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16 січня 2013 року №0000021555/7.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.07.2016 скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02 березня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2015 року, а справу надіслано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви та просив її задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що причиною виникнення від'ємного значення та відповідно бюджетного відшкодування по податку на додану вартість є придбання ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" основних фондів, а також, отримання незначних доходів від ведення фінансово-господарської діяльності, що безпосередньо впливає на обсяг оподатковуваних операцій по податку на додану вартість. У періоді, що перевірявся, ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" не отримувало доходів від ведення фінансово-господарської діяльності, про що свідчить податкова звітність підприємства та збитковість за результатами діяльності в 2010-2012 роках. Відповідач зауважує, що позивач має право використати від'ємне значення по податку на додану вартість лише в періодах, в яких фінансово-господарська діяльність підприємства направлена, а вершу чергу, на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах. Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що діяльність ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" заснована на меті отримання податкової вигоди, без сплати даного податку до державного бюджету.

При цьому, відповідачем не заперечується право ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" на формування податкового кредиту, однак право на від'ємне значення виникає при господарській діяльності, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, тобто використати від'ємне значення по податку на додану вартість можливо лише в періодах, у яких фінансово-господарська діяльність підприємства направлена в першу чергу на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах. У зв'язку з чим, позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 98755842,00 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" зареєстроване як юридична особа 14 липня 2008 виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області, ідентифікаційний код 35713283, про що видано свідоцтво серії А00 №648972, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с.96 т.1/ та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100130216 серії НБ №094098 /а.с.102 т.1/.

Судом встановлено, що у період з 14 грудня 2012 року по 20 грудня 2012 року посадовими особами Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" з питань перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2012 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось в серпні 2012 року.

За результатами перевірки складено Акт від 26 грудня 2012 року №5761/15-507/35713283 /а.с.18-44/ у якому відображено порушення вимог пункту 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, у результаті чого:

- завищено суму від'ємного значення по ПДВ (рядок 19 декларації) за вересень 2012 року - 16735146,00 грн;

- завищено суму бюджетного відшкодування по ПДВ (рядок 23.1 декларації): за вересень 2012 року - 16172425,00 грн;

- завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації): за вересень 2012 року - 82020696,00 грн.

За висновками перевірки, порушення податкового законодавства ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" виникло у зв'язку із придбанням основних фондів, а також отримання незначних доходів від ведення фінансово-господарської діяльності, що безпосередньо впливає на обсяг оподатковуваних операцій по податку на додану вартість. ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" не отримувало доходів від ведення фінансово-господарської діяльності, про що свідчить податкова звітність підприємства та збитковість за результатами діяльності 2012 року.

Як вбачається із акту перевірки, податковий орган не заперечує право ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" на формування від'ємного значення при господарській діяльності, але такої, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, тобто, використати від'ємне значення по податку на прибуток можливо лише у періодах, в яких фінансово-господарська діяльність підприємства направлена в першу чергу на отримання доходу в грошовій, матеріальній, або нематеріальній формах. Тому, на думку податкового органу, у позивача відсутні підстави для формування від'ємного значення у сумі 98755842,00 грн, яке складається з від'ємного значення по ПДВ (рядок 19 декларації) за вересень 2012 року - 16735146,00 грн та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації): за вересень 2012 року - 82020 696 грн.

Позивач не погодився з висновками акту перевірки від 26 грудня 2012 року №5761/15-507/35713283 та надав до податкового органу заперечення /а.с.55-62 т.1/, які відповідач залишив без задоволення /а.с. 63-66 т.1/.

На підставі вищезазначеного Акту перевірки, Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 16 січня 2013 року №0000021555/7, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 98755842,00 грн. /а.с.15 т.1/.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду із позовом про визнання його протиправним та скасування.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності такого рішення, що визначені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дане рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду /пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України/.

Відповідно до пункту 200.4 цього ж Кодексу, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності та не залежить від того яка господарська діяльність здійснюється суб'єктом господарювання (прибуткова чи збиткова).

Наявність належним чином оформлених податкових накладних виписаних на реально придбаний товар та надані послуги сторонами не оспорюється.

Судовим розглядом встановлено, що відповідач в акті перевірки посилається на те, що підставою виникнення від'ємного значення по податку на додану вартість є придбання позивачем основних фондів, а також отримання незначних доходів від ведення фінансово-господарської діяльності, що безпосередньо впливає на обсяг оподатковуваних операцій по податку на додану вартість.

Позивачем 16 жовтня 2012 року до Комсомольського відділення Кременчуцької ОДПІ подано податкову декларацію з ПДВ за вересень 2012 року (вх. від 16.10.2012 року №9063410053) (а.с.111-113 т.1) та уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх. від 13.11.2012 року №9070995713) (а.с.125-128 т.1), відповідно до яких позивачем задекларовано:

- від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, відображене у рядку 19 податкової декларації, складає 16735146,00 грн;

- сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, відображена у рядку 23.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: серпень 2012 р. складає 16172425,00 грн;

- сума залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24), складає 82 020 696 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що причиною виникнення від'ємного значення по податку на додану вартість є придбання ТОВ "Єристівський ГЗК" основних фондів, а також отримання незначних доходів від ведення фінансово-господарської діяльності, що безпосередньо впливає на обсяг оподатковуваних операцій по податку на додану вартість.

Відповідач посилається на те, що право на використання від'ємного значення по податку на додану вартість можливо лише в періодах, в яких фінансово-господарська діяльність підприємства направлена на отримання доходу.

Згідно акту перевірки встановлено, що в перевіряємий період Товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат" здійснювало роботи по розробці Єристівського кар'єру та вивезення пустої породи на промислову площу відвал, добування залізних руд підприємством не здійснювалось та товариство не отримувало доходів від ведення фінансово-господарської діяльності, про що свідчить податкова звітність підприємства та збитковість результатів діяльності в 2012 році.

Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

На думку відповідача, Товариством з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат" укладення угоди на придбання основних фондів, товарів, робіт, послуг, при цьому завідомо не використовуючи їх для отримання прибутку, а для ведення позиційно збиткової діяльності порушує публічний порядок, а отже угоди є нікчемними та ніяких зобов'язань не породжують в плані бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Суд не погоджується з вказаними висновками контролюючого органу зробленими в акті перевірки у зв'язку з наступним.

З матеріалів справи вбачається, що Єристівське родовище залізистих кварцитів детально розвідано в 1977-1979 роках Кременчуцькою ГРЕ ГГП "Южукргеологія" до глибини 700 м. Підрахунок запасів виконаний згідно з вимогами постійних кондицій, затверджених ДКЗ СРСР протоколом № 1444-К від 28 березня 1980 року. Запаси залізистих кварцитів Єристівського родовища затверджені ДКЗ СРСР в 1980 році протоколом № 8500.

ВАТ "Полтавський ГЗК" 27 серпня 2002 року отримано ліцензію (спеціальний дозвіл) на користування надрами № 2768 щодо Єристівського родовища залізистих кварцитів /а.с.120-121 т.2/.

Для розробки Єристівського родовища залізистих кварцитів у 2005 році розроблено техніко-економічне обґрунтування інвестицій.

Постановою Кабінету Міністрів України № 864 від 24 червня 2006 року ВАТ "Полтавський ГЗК" передано земельні ділянки загальною площею 579,5355 га для видобування залізної руди Єристівського родовища.

Після оформлення відповідної документації на земельні ділянки Єристівського родовища та проведення підготовчих робіт ВАТ "Полтавський ГЗК" розпочало будівництво кар'єру. У зв'язку із масштабом проекту розробки Єристівського родовища та необхідністю залучення значних адміністративних і фінансових ресурсів, ВАТ "Полтавський ГЗК" прийнято рішення про створення самостійної юридичної особи. 14 липня 2008 року з метою промислової розробки Єристівського родовища залізної руди створене ТОВ "Єристівський ГЗК". Засновниками підприємства позивача є ВАТ "Полтавський ГЗК" (частка в статутному капіталі 51 %) та швейцарська фірма ФЕРРЕКСПО АГ (частка в статутному капіталі 49 %).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Єристівський ГЗК" здійснює свою господарську діяльність на підставі ліцензії серії АВ №501987, виданої Державною геологічною службою України 04.02.2010р., ліцензії серії АВ №513806, виданої Міністерством регіонального розвитку та будівництва України 26.02.2010р., ліцензії серії АВ№550515, виданої Міністерством транспорту та зв'язку України 04.08.2010р., дозволу на виконання будівельних робіт №К157-10, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 20.12.2010р., спеціального дозволу на користування надрами №2768 від 27.08.2002р., виданого Міністерством охорони навколишнього природного середовища, акт про надання гірничого відводу, виданого 09 лютого 2010 року за № 1652 Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (а. с.131-132, 153-156 т.1).

Позивачем розроблений План розвитку гірничих порід на 2012 рік (а.с.71-139 т.2).

Відповідно до статті 4 Статуту ТОВ "Єристівський ГЗК" предметом діяльності Товариства є: пошук (розвідка) та експлуатація родовищ корисних копалин; діяльність по видобуванню, переробці залізної руди і збуту виробленої продукції (концентрат, окатиші), інших корисних копалин та супутніх порід, а також пов'язаних з цим бурових і підривних робіт; оренда будівельних машин та устаткування; будівельних робіт; проектування, дослідження і виконання усіх робіт, які пов'язані з будівництвом об'єктів загального використання, інфраструктури і транспорту, землеобробними та землерийними роботами, будівельними роботами, будівництвом споруд або виконанням будівельних робіт (а.с.157-161 т.1).

Відповідно до довідки серії АБ №494579 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, виданої 09.08.2012р., основними видами діяльності ТОВ "Єристівський ГЗК" згідно КВЕД є: Добування залізних руд (07.10); Будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20); Неспеціалізована оптова торгівля (46.90); Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у (49.39); Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (71.12); Надання в оренду будівельних машин і устаткування (77.32).

Матеріалами справи підтверджено, що будівництво кар'єру на базі Єристівського родовища залізистих кварцитів здійснюється протягом п'яти років (у тому числі - 6 місяців підготовчого періоду) відповідно до Календарного плану будівництва (додаток Б проекту "Вскрытие Еристовского месторождения для поддержания мощности комбината. Корректировка рабочего проекта" Том 3 "Проект организации строительства").

Із матеріалів справи вбачається, що протягом проведення підготовчого періоду будівництва здійснено зрізання рослинного шару, влаштовано тимчасові будівлі і споруди для потреб будівництва, виконані роботи з винесення комунікацій, прокладені тимчасові автодороги для проїзду автотранспорту і будівельної техніки, а також постійні автодороги (на місці проектованих, з пристроєм верхнього покриття після закінчення будівництва), проведені заходи щодо забезпечення будівельних майданчиків тимчасовим енергопостачанням. Розкриття родовища здійснюється з використанням автомобільного транспорту і транспортуванням розкривних порід на зовнішні відвали. Перед початком розробки кар'єру з ділянок земель, зайнятих ріллею, знято родючий шар ґрунту, який складовано та в майбутньому заплановано використати для поліпшення родючості малопродуктивних земель або для рекультивації земель, порушених гірничими роботами. По периметру ділянки розтину споруджується ряд водознижуючих свердловин для захисту гірничих виробок від припливу води, зниження рівнів підземних вод і освітлення депресивної воронки кар'єру. На протязі 2010 року, згідно з графіком, введено все основне устаткування для розробки м'яких розкривних порід, споруджені осушувальні траншеї. Протягом 2011 року підприємством проведено гірничі роботи. Цей період будівництва кар'єра полягав у розробці м'яких розкривних порід четвертинних відкладень другим уступом. На протязі 2012 року проведено зниження розкривних робіт. В середині 2012 року родовище розкрито: підготовлені до видобутку промислові запаси руди, зроблені необхідні роботи щодо розкриття ділянки родовища, проводиться нарізання уступів і формування робочих майданчиків для подальшого розвитку кар'єра.

Згідно із Довідкою ТОВ "Южгіпроруда" від 23.07.2013 р. № 25/1040, копія якої залучена позивачем до матеріалів справи, ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" з вересня 2012 року відповідно до проектної документації розпочало видобування залізної руди.

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" за вересень 2012 року (зареєстрована у Кременчуцькій ОДПІ (16.10.2012 року №9063410053) з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (13.11.2012 року №9070995713) податкові зобов'язання (рядок 9 колонка Б) становлять 543113,00 грн; податковий кредит (рядок 17 колонка Б) становить 17278259,00 грн; від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19) становить 16735146,00 грн.

У 2009 році на базі Єристівського родовища залізничних кварцитів розпочато будівництво кар'єру, яке має бути завершено на протязі 5 років у тому числі 6 місяців підготовчого періоду. В середині 2012 року родовище було розкрито: підготовлені до видобутку промислові запаси руди, зроблені необхідні роботи щодо розкриття ділянки родовища, проводиться нарізання уступів і формування робочих майданчиків для подальшого розвитку кар'єра.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Позивачем на підтвердження правомірності декларування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19) становить 16735146,00 грн. надані податкові накладні, акти, платіжні доручення, вантажно-митні декларації по контрагентах ТОВ "БНК - Україна", ПАТ "Укртатнафта", ВАТ "Полтавський ГЗК", ТОВ ІІ"Юромаш", ТОВ "Альфа Техно Імпорт", ТОВ "Укравтокомплект ЛТД", ТОВ "АВМ АМПЕР", ТОВ з ІІ "Цеппелін Україна ТОВ", ТОВ ВФТ "Авіас", ТОВ "Атлас Копко Україна", ТОВ "МПКА-Україна", ПАТ "Електроград", ТОВ "ТД "Арматура Запоріжжя", ТОВ "Метінвест-СМЦ", ТОВ "Інтерпайп Україна", ТОВ "АМІ", ТОВ "Фірма"Швейпром", ТОВ "АІС-Кременчук", ТОВ "АВ Центр", ТОВ "Стройекс", ТОВ "Техносінтез", ТОВ "АВІС Телеком Україна", ТОВ "Атрибуд", ПП "Стандарт Авто", ТОВ ТГ "Екіпаж", ТОВ "ВЮСТ", ПАТ Кіровоградський завод гідравлічних машин "Цукрогідромаш", ТОВ "Атрибуд", ТОВ "Атлас Копко Україна", ТОВ "Центр технічної підтримки "МЕМ", ТОВ "Екобудкомплект ТМ", ПП "ЗТ"ПЕК", ТОВ "Головкомпресормаш-Сервіс", ТОВ "Брілон", ТОВ "Електроконтракт", НВП "Електродинаміка", ПП "Авросталь", ТОВ "Автохімкомплект Кременчук", ПП "Апсер-Плю", ТОВ "Інтерпайп Україна", ПП "Дніпрокварц", ПрАТ "ОРРЗ", ТОВ "Ганза", ТОВ "БРІОН", ТОВ ВКО "Кисень", ПП "Фірма"Принцип", ТОВ "Укрпак-Індустрія", ТОВ "Славутич-Руда-Україна", ТОВ "АВ метал груп", КФ ДП "Полтавастандартметрологія",ТОВ "ТД "Комтек", ПП "Кривбасакадемінвест", ТОВ "ІССА ЛТД", ДП "Криворізький експертно-технічний цент Держгірпомнагляду України", ТОВ "Астра М", КП "СпецЕко", ПАТ "Полтава-Авто", ТОВ "ВСП"Гірмашсервіс", ТОВ "АІС-Кременчук", ПП "Інженерний центр "Енергоексперт", ПП "МК", КП "Кременчуцьке МБТІ", ТОВ "Соллі Плюс", КФ ДП "Полтавастандартметрологія", ТОВ "АВІС ТЕЛЕКОМ Україна", ПП "Стандарт Авто", ТОВ "ЦС-ДРАЙВ", ТОВ "Нагоя", КП "Кредо" ДП "Держзовнішінформ", ТОВ "Арт-Слав Моторс", ДП "Східний експертно-технічний центр Держгірпромнагляду", ТОВ "Трансавтодіагностика", ДП "Криворізький ЕТЦ", ПрАТ "Електронні технології", ТОВ "Аеро-Експрес", ТОВ "Нова Пошта", ТОВ "Основа", ПП "ДВД-Транс", ТОВ "Спецбудмонтаж-Україна", ПП "Райагробуд", ПАТ "Гірник", ТОВ "Електромонтаж-410", ТОВ "Колтех-Енерго", ПІІ "Тебодін Україна", ТОВ "Фірма"ДАСКО", ДПВНДІ "Укренергомережпроект", АХМЦЕОВНПД "Харків-Екоцент", ТОВ "МЦІД" ТОВ "КИЙ СПЕЦАВТОМАТИКА", ТОВ "Колтех-Енерго", ДПІІ "Сумітек Україна", ТОВ "Атлас Копко Україна", ТОВ "Ворскла-Сталь".

В пункті 3.13 акту перевірки від 26 грудня 2012 року №5761/15-507/35713283 вказано, що станом на 20.12.2012 року за результатами опрацювання податкових періодів - вересень 2012 р. не встановлено включення ТОВ "Єристівський ГЗК" до складу податкового кредиту податкових накладних незареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних або зареєстрованих з порушенням вимог чинного законодавства. Тобто в цій частині між Кременчуцькою ОДПІ та ТОВ "Єристівський ГЗК" відсутній спір (відповідачем не заперечується факт реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних всіх податкових накладних, включених ТОВ "Єристівський ГЗК" до складу податкового кредиту у вересні 2012 року).

Реальність господарських операцій позивача з його контрагентами, як під час проведення перевірки, так і під час розгляду справи відповідачем не заперечувалась і під сумнів не ставилась.

Здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується належним чином оформленими документами в зв'язку із чим суд вважає достатніми підстави для визнання доведеним здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами та відповідно вважає правомірним включення позивачем до від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, відображеного у рядку 19 податкової декларації, суму у розмірі 16735146,00 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.27 ПКУ витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку.

З наведеного випливає, що будь-які витрати мають бути здійснюваними саме для і в межах провадження господарської діяльності, а не з іншими цілями. Аналогічні вимоги містить і пункт 198.3 статті 198 ПКУ, відповідно до якої податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг, основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, придбання активів (тобто товарів, послуг) передбачає наявність мети їх використання в господарській діяльності платника податків. Така мета є необхідною умовою для формування витрат та/або податкового кредиту платником податків.

В даному ж випадку метою діяльності позивача є розроблення кар'єру для забезпечення здійснення діяльності з видобування руд.

Відповідно, витати на придбання активів, здійснені без мети їх використання у господарській діяльності або придбання таких активів поза межами господарської діяльності платника податків не дають право на відповідні врахування цих витрат у податковому обліку. Це однаковою мірою стосується як витрат із податку на прибуток, так і сум податкового кредиту з ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що придбання товарів, робіт, послуг відбулося в межах господарської діяльності позивача, визначеної статутними документами.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) підчас здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненої в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Розглядувана позиція випливає зі змісту підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту.

Поняття економічного ефекту не розкрито в Податковому кодексі України. Однак із загального розуміння характеру економічної діяльності можна дійти висновку, що економічний ефект - це приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

При цьому не обов'язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому. Також не виключено, що в результаті об'єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це є один із варіантів перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.

Проте з визначеного ПК України поняття ділової мети випливає, що обов'язково повинен бути намір платника податків отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.

Таким чином, понесення збитків позивачем мало розумну економічну причину та в кінцевому результаті спрямоване на отримання позитивного економічного ефекту.

З урахуванням наведеного, висновки відповідача про порушення позивачем норм законодавства при включенні до даних податкового обліку збиткових операцій не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на положеннях чинного податкового законодавства.

Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 28 лютого 2011 року у справі за позовом дочірнього підприємства "Пілснер Україна" до Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 14405498), згідно якої збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

Стосовно висновків акту перевірки про завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24), у розмірі 82 020 696 грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, були висновки в актах перевірки:

- від 26 грудня 2012 року №5761/15-507/35713283 щодо порушення позивачем пункту 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем, серед іншого, завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації): за вересень 2012 року - 82020696,00 грн., який сформований підприємством за рахунок сум від'ємного значення з ПДВ за наступні періоди: січень 2011 року - 1231118 грн., лютий 2011 року - 4804115 грн., березень 2011 року - 4927459 грн., квітень 2011 року - 16209033 грн., травень 2011 року - 2076 грн., січень 2012 року - 3280519 грн., лютий 2012 року - 41730863 грн., березень 2012 року - 9835513 грн.;

- від 30 жовтня 2012 року №4480/15-507/35713283 щодо порушення позивачем вимог пункту 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6 статті 201, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено суму від'ємного значення по ПДВ (рядок 19 декларації) за серпень 2012 року - 16 172 425 грн.; завищено суму бюджетного відшкодування по ПДВ (рядок 23.1 декларації): за серпень 2012 року - 12 872 487 грн.; завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації): за серпень 2012 року - 82 020 696 грн.

В провадженні Полтавського окружного адміністративного суду перебувала справа № 2а-1670/6143/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 вересня 2012 року № 0000071555/1409 та № 0000081555/1410.

Вказані зобов'язання нараховані на підставі висновків виїзної позапланової перевірки, оформленої актом від 29 серпня 2012 року № 3351/15-507/35713283, щодо порушення позивачем пункту 198.6, статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6 статті 201, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем, серед іншого, завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за липень 2012 року на суму ПДВ 82020696 грн., який сформований підприємством за рахунок сум від'ємного значення з ПДВ за наступні періоди: січень 2011 року - 1231118 грн., лютий 2011 року - 4804115 грн., березень 2011 року - 4927459 грн., квітень 2011 року - 16209033 грн., травень 2011 року - 2076 грн., січень 2012 року - 3280519 грн., лютий 2012 року - 41730 863 грн., березень 2012 року - 9835513 грн.

Також, у провадженні Полтавського окружного адміністративного суду перебувала справа № 2а-1670/7454/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 листопада 2012 року № 0000211555/228.

Вказане податкове повідомлення-рішення винесено контролюючим органом за висновками акту перевірки від 30 жовтня 2012 року №4480/15-507/35713283 щодо порушення позивачем вимог пункту 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6 статті 201, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено суму від'ємного значення по ПДВ (рядок 19 декларації) за серпень 2012 року - 16 172 425 грн.; завищено суму бюджетного відшкодування по ПДВ (рядок 23.1 декларації): за серпень 2012 року - 12 872 487 грн.; завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації): за серпень 2012 року - 82 020 696 грн.

Таким чином, залишок від'ємного значення з ПДВ в сумі 82 020 696 грн., який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду відповідно до рядка 24 декларацій за серпень 2012 року та вересень 2012 року є тотожними сумами.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.05.2014 року у справі № 2а-1670/6143/12 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень та визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 18.09.2012 року № 0000071555/1409 та № 0000081555/1410. Вказане рішення суду набрало законної сили 02 липня 2014 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2014 року у справі № 2а-1670/7454/12, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 листопада 2012 року № 0000211555/228.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

А відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, судовими рішеннями, що набрали законної сили, надано оцінку доводам відповідача щодо правомірність формування позивачем від'ємного значення суми ПДВ за період серпень 2012 року.

За таких обставин, посилання Кременчуцької ОДПІ на висновки попередніх перевірок, викладених у актах від 26 грудня 2012 року №5761/15-507/35713283 та від 30 жовтня 2012 року №4480/15-507/35713283, суд відхиляє як необґрунтовані та спростовані судовими рішеннями, що набрали законної сили.

Відтак, суд приходить до висновку щодо правомірності формування позивачем від'ємного значення з ПДВ за вересень 2012 року в розмірі 98755842 грн., яке, серед іншого, складається із залишку від'ємного значення з ПДВ в сумі 82020696 грн., який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду відповідно до рядка 24 декларацій за серпень 2012 року.

Інших доказів наявності підстав та мотивів для зменшення від'ємного значення Товариством з обмеженою відповідальністю "Єристівський ГЗК" відповідачем не наведено.

З огляду на ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності вищевказаних порушень.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких умов, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесено необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали бути враховані при прийнятті цього рішення, та є протиправним.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 16 січня 2013 року № 0000021555/7.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 35713283) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривень 00 (нуль) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 16 серпня 2016 року.

Суддя Ф.Ф. Соколенко