ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2016 року Житомир справа № 806/496/16
категорія 8.2.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Романченка Є.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області до Комунального підприємства "Теплозабезпечення" про стягнення 1591762,88 грн,
встановив:
Позивач звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив стягнути з Комунального підприємства "Теплозабезпечення" податковий борг у сумі 1591762,88 грн з рахунків, відкритих у банківських та фінансових установах обслуговуючих такого платника податків. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Коростенська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області зазначала, що за відповідачем рахується податковий борг у загальній сумі 1591762,88 грн, з яких заборгованість зі сплати податку на додану вартість - 1567736,60 грн, залишок несплаченої пені - 24026,28 грн. Указана сума боргу є узгодженою та у добровільному порядку відповідачем не погашена.
Представники сторін до суду не прибули, про час і місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином. Від представників обох сторін надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі. Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Відповідач у клопотанні щодо наявності заборгованості по обов'язковим платежам не заперечував. При цьому зазначав, що заборгованість виникла з об'єктивних причин, а саме у зв'язку з важким матеріальним станом підприємства.
Враховуючи наведене, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.
В силу приписів ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з таких підстав.
Установлено, що Комунальне підприємство "Теплозабезпечення" зареєстровано як юридична особа та як платник податків і зборів знаходиться на обліку в Коростенській об'єднаній державній податковій інспекції.
Відповідно до пп.. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України).
Згідно зі пп. 14.1.39, 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
За змістом пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
В сили приписів пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
У відповідності до п. 100.2 ст. 100 Податкового кодексу України, платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.
Розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені (п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України).
Судом установлено, що відповідач має заборгованість перед бюджетом у загальній сумі 1591762,88 грн, з яких: заборгованість зі сплати податку на додану вартість - 1567736,60 грн; проценти за користування розстрочкою - 24026,28 грн.
Вказана заборгованість виникла у зв'язку з несплатою відповідачем податкових зобов'язань, які були самостійно визначені ним у поданих до позивача податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад 2015 року - січень 2016 року та у уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2015 року; недотриманням умов погашення розстрочення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, передбачених договором про розстрочення грошових зобов'язань від 30.08.2015 № 10 та рішенням про розстрочення грошових зобов'язань № 9 від 30.08.2015. А також внаслідок несплати грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом у податкових повідомленнях - рішеннях, які отримані відповідачем, від 28.12.2015 № 0009591501 і № 0009581501, якими зобов'язано КП "Теплозабезпечення" сплатити штраф з податку на додану вартість у сумі 4070,60 грн і 15081 грн відповідно.
Про зазначене свідчать: рішення про скасування розстрочення грошових зобов'язань від 03 грудня 2015 року № 5; витяги з картки особового рахунку платника по податку на додану вартість.
Згідно зі підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання у загальній сумі 1591762,88 грн вважається податковим боргом.
Відповідно до абз. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
11 січня 2016 року позивачем сформовано і виставлено КП "Теплозабезпечення" податкову вимогу № 3-23 на суму узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 503713,00 грн. Вимога отримана представником відповідачем цього ж дня, про що свідчить відмітка на ній. Проте залишена Підприємством без виконання.
Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Доказів погашення податкового боргу в сумі 1591762,88 грн чи оскарження вищезазначених податкових повідомлень - рішень відповідачем суду не надано.
З огляду на викладене та на те, що наявність податкового боргу підтверджена матеріалами справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити.
В силу приписів ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства "Теплозабезпечення" на користь державного бюджету в особі Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Житомирській області податковий борг у сумі 1591762,88 грн з рахунків, відкритих у банківських та фінансових установах обслуговуючих такого платника податків.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Є.Ю. Романченко
Судове рішення № 59723861, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 13.06.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 806/496/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: