Рішення № 59711798, 12.08.2016, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/4026/16-ц

2/264/1880/2016

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"12" серпня 2016 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А. М., при секретарі Собакінських С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Азовмаш» про стягнення заборгованої заробітної плати, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та моральної шкоди -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2016 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Азовмаш» про стягнення заборгованої заробітної плати, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та моральної шкоди, зазначивши, що вона перебувала у трудових відносинах із відповідачем. 11 квітня 2016 року позивачка була звільнена у звязку зі скороченням штату працівників за п.1 ст. 40 КЗпП України. За період роботи їй була нарахована, але не сплачена у повному обсязі заробітна плата, у звязку з чим виникла заборгованість з виплати заробітної плати за період з лютого 2016 року по квітень 2016 року в сумі 43492,47 грн. Крім того, відповідач повинен сплатити компенсацію втрати частини доходів в звязку з порушенням строків їх виплати, яка складає 8336,52 грн. У звязку із не проведенням повного розрахунку вважає,що їй завдано моральну шкоду, яку оцінює в розмірі 1000 грн.

Позивачка в судове засідання не зявилася, надала суду уточнену заяву, де просила стягнути з відповідача на її користь заборговану заробітну плату, компенсацію та моральну шкоду. Просила справу розглянути за її відсутністю. Позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому за наявності письмової згоди позивача суд вважає можливим постановити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Основним законом України статтею 43 Конституції передбачено право кожної людини на труд, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обовязки, в рівній мірі кореспондується обовязок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати труд працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.

Судом встановлено, що позивачка працювала у відповідача, 11 квітня 2016 року була звільнена на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується записами в її трудовій книжці.

За період роботи позивача їй нараховувалась заробітна платня.

Згідно наданої відповідачем довідки №А14/1955 від 05 серпня 2016 року сума заборгованості перед ОСОБА_1 по заробітній платі за період з лютого по квітень 2016 року складає 43492,47 грн., до суми якої також входить компенсація за невикористану відпустку.

Положеннями ст. 115 КЗпП України встановлено обовязок працедавця виплачувати заробітну плату працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідачем вказаних вимог закону дотримано не було, заробітна плата у встановлені строки не виплачувалася, що підтверджується матеріалами справи, внаслідок цього існує заборгованість по заробітній платі з лютого 2016 року по квітень 2016 року в розмірі 43492,47 грн., до суми якої також входить компенсація за невикористану відпустку.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Аналогічні норми закріплені в статті 34 Закону України «Про оплату праці», якими передбачено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Приймаючи до уваги вказані положення Закону та факт несвоєчасної виплати заробітної плати, відповідач має також обовязок здійснити позивачу компенсацію, передбачену Законом.

При розрахунку сум компенсації за затримку виплати заробітної плати, суд керується наступним.

Статтею 3 Закону передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. № 159 (надалі за текстом - Порядок).

Згідно пункту 4 вказаного Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Приклади обчислення суми компенсації наведено у додатку.

Наданий позивачкою розрахунок компенсації суд не приймає до уваги, оскільки він не підтверджується матеріалами справи.

Згідно наданої відповідачем довідки №280/379 від 11 серпня 2016 року розмір заборгованої перед позивачкою компенсації складає 220,17 грн. При цьому суд зазначає, що зазначений розрахунок був проведений у відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».

Таким чином судом встановлено, що внаслідок не своєчасної виплати відповідачем заробітної плати позивачці має бути виплачена компенсація в сумі 220,17 грн.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За змістом вказаного положення, законною підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із ст. 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином судом встановлено, що внаслідок несвоєчасної виплати відповідачем позивачці заробітної плати та остаточного розрахунку при звільненні, їй була спричинена моральна шкода, між тим, розмір визначений позивачкою у 1000 гривень є завищеним.

Виходячи з розуміння загальнолюдських цінностей, жоден працівник не може залишатися байдужим до порушення роботодавцем його права на оплату праці, а тому суд погоджується з тим, що встановлені порушення трудових прав позивачки повязані з певними душевними стражданнями, викликаними істотністю вимушених змін у її житті через тривалу невиплату заробітної плати та зусиль, вжитих для відновлення трудових прав, і вважає, що 300 грн. є достатньою і справедливою компенсацією завданої їй моральної шкоди.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1102,40 гривень.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 79, 88, 209, 212-215, 218 , 224-226 ЦПК України, ст.ст. 115, 116, 117, 237-1 КЗпП України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Азовмаш» про стягнення заборгованої заробітної плати, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азовмаш», юридична адреса: м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, 1 (р/р26008300807927 у ТВБВ № 10004/0490 ДОУ ПАТ «Ощадбанк» у м.Маріуполі, МФО 335106, ЄДРПОУ 30832888, ІПН 308328805829) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована та мешкає за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пров.Джерельний, 14-А, заборгованість по заробітній платі за період з лютого 2016 року по квітень 2016 року в сумі 43492,47 грн., компенсацію втрати частини доходів в звязку з порушенням строків їх виплати в сумі 220,17 грн. з утриманням Публічним акціонерним товариством «Азовмаш» з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті, моральну шкоду в розмірі 300 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азовмаш» на користь держави судовий збір у розмірі 1102,40 грн.

В задовленні інших позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Іллічівським районним судом міста Маріуполя Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області через Іллічівський райсуд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: А. М. Іванченко