Ухвала суду № 59706058, 15.08.2016, Радомишльський районний суд Житомирської області

Номер справи 289/591/16-к

Номер провадження 1-кп/289/73/16

Рядок статистичного звіту: 20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2016 року м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Сіренко Н.С.

при секретарі Галькевич Ю.В.,

за участю: прокурора Ревелюка С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2,

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України, запобіжний захід якому застосований у вигляді тримання під вартою,

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.185 та ч. 2ст. 187КК України. До обвинуваченого застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 23.08.2016 року.

У судовому засіданні 15.08.2016 року прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у виді тримання під вартою посилаючись на багатоепізодність діяння, те, що вчинений обвинуваченим злочин є тяжким та посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1ст. 177 КПК України.

Захисник ОСОБА_2 заперечував проти продовження строку тримання під вартою, та заявив клопотання про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який, оскільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим заходом, прокурор підстав для продовження строку тримання під вартою не навів, обвинуваченим матеріальні та моральні збитки потерпілим відшкодовані.

ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт та просить врахувати ту обставину, що у нього народилась дитина.

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надали заяви в яких зазначили, що проти заміни запобіжного заходу на більш м'якийне заперечують.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає зміні на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Частина 1 статті 194 передбачає, що «суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні».

Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання строком до десяти років позбавлення волі, обвинувачений раніше був засуджений за умисний злочин, судимість за яке не знята і не погашена у встановленому законом порядку, однак, ризиків, відповідно до яких обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою прокурором не наведено, обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання, у нього зміцнилися соціальні звязки під час його перебування під вартою у нього 06.05.2016 року народився син.

Не вдаючись в оцінку достовірності показань допитаного свідка, потерпілих, оскільки кінцева оцінка фактичних даних у справі з'являється разом з судовим рішенням по суті і ґрунтується на обставинах, що обговорювалися в судовому засіданні, суд в питанні запобіжних заходів звертає увагу на відсутність відомостей про спроби ОСОБА_1 вплинути на їх показання під час досудового розслідування.

З наведених мотивів належить застосувати рішення Європейського Суду з прав людини від 14.10.2010, що стало остаточним 14.01.2011, у справі «Хайредінов проти України» (заява № 38717/04) про правила §§ 29, 41 про значення сплину часу та прогресу в розгляді справи, за яких обвинувачення проти особи спирається на докази, що з часом стають все менш переконливими (рішення ЄСПЛ від 06.04.2000 у справі «Лябіта проти Італії» (заява № 26772/95), §§ 163, 165).

Суд, вислухавши думку прокурора, доводи сторони захисту, міркування інших учасників процесу, оцінивши в судовому засіданні в сукупності обставини за ст. 178 КПК України, з урахування тяжкості і характеру обвинувачення, враховуючи те, що судовий розгляд триває вже довгий період часу, під час судового розгляду вже допитані свідки, потерпілі, обвинувачений має постійне місце проживання, у нього зміцнилися соціальні звязки народилася дитина, знаходить що запобіжний захід належить змінити згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України на більш м'який домашній арешт з достатнім обсягом обов'язків, застосування якого допускається за ч. 2 ст. 181 КПК України тяжкістю висунутого обвинувачення, про що відповідно до ст. 331 КПК України постановляє цю ухвалу, визнавши інші більш мякі заходи за ст. 132 цього Кодексу недостатніми для забезпечення належної поведінки підсудного.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 181, 331, 371-372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 відмовити.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 задовольнити.

Змінити обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, поклавши на нього наступні обов'язки:

- прибувати по першому виклику до суду за кожною вимогою;

- не залишати місце реєстрації : вул. Польова, 12, в с. Філонівка Радомишльського району Житомирської області цілодобово за винятком проміжку часу з 07 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин без дозволу суду.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_1, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Контроль за виконанням домашнього арешту покласти на Радомишльське ВП Коростишівського ВП ГУ НП в Житомирській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала втрачає законної сили через 60 днів з дати винесення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н. С. Сіренко