Вирок № 59701953, 11.08.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 201/3620/16-к

Номер провадження 1-кп/201/169/2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2016 року м. Дніпропетровськ

вул. Паторжинського, 18а

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючого - судді Ополинської І.Г.,

при секретарі Геліч Н.В.,

за участю прокурора Полякова Д.І.,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 20 січня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016040010000012 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого в ТОВ «Теплобуд-Профі» на посаді менеджера, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 376-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

З 26 серпня 2010 року ОСОБА_2, працюв у Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська, який розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 57.

17 вересня 2014 року наказом № 114-к керівника апарату Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_2 призначений на посаду секретаря Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

Рішенням ОСОБА_3 суддів України № 30 від 26 листопада 2010 року затверджено «Положення про автоматизовану систему документообігу суду» (далі за текстом Положення), яке розроблено відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Господарського процесуального Кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального Кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з Положенням, автоматизована система документообігу суду являє собою сукупність компютерних програм, що забезпечують функціонування документообігу суду за допомогою використання відповідних програмно - апаратних комплексів судів, обіг інформації між судами різних інстанцій та спеціалізації. передачі інформації до центральних баз даних залежно від спеціалізації судів, захист на технічних ланках від несанкціонованого доступу. Вказана система запроваджується у всіх судах для: забезпечення обєктивного та неупередженого розподілу справ між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості справ для кожного судді; централізованого зберігання текстів, судових рішень; передачі справ до електронного архіву. Доступ автоматизованої системи документообігу суду надається суддям та працівникам апарату відповідного суду згідно з їхніми функціональними обовьязками.

Визначення судді для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають на розгляді у суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для суддів, перебування суддів у відпустці, на лікарняному у відрядженні та закінчення строку повноважень. Після визначення судді для розгляду конкретної справи внесення змін до автоматизованої системи документообігу суду не допускається.

Згідно із ч. 3 ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у судах загальної юрисдикції з 1 січня 2011 року функціонує автоматизована система документообігу.

У Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська мається електронна автоматизована система документообігу суду, яка має назву «Д-3». Доступ до автоматизованої системи документообігу суду «Д-3» обмежений, здійснюється на підставі відповідних паролів (ключів доступу) відповідно до займаних посад.

Окрім того, у Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська на головного спеціаліста з інформаційних технологій працює ОСОБА_4 Є.С.

Відповідно до займаної посади ОСОБА_4 має повний доступ до атоматизованої системи документообігу суду «Д-3» Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська та має відповідний пароль (ключ доступу).

У звязку із займаною посадою ОСОБА_2 мав лише доступ до електронної автоматизованої системи документообігу суду «Д-3» в частині об ліку та реєстрації справ про адміністративні правопорушення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська. При цьому ОСОБА_2 Д Є будь - якого відношення до електронної автоматизованої системи документообігу суду «Д-3» в частині реєстрації та обліку цивільних справ Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська не мав. У звязку із викладеним ОСОБА_2 був обізнаним про роботу електронної автоматизованої системи документообігу суду «Д-3» та принцип розподілу документів, які надходили до суду.

09 грудня 2015 року громадянин ОСОБА_5 прибув до будівлі Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 57. Тоді ж у вказаному суді: ОСОБА_5 звернувся до секретаря Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_2 з пропозицією вирішення питання про стягнення на його користь у судовому порядку з громадянина ОСОБА_6 боргу за розпискою у сумі 50000 (пятдесят тисяч) гривень 00 копійок. Після чого ОСОБА_2 запропонував громадянину ОСОБА_5 передати йому (ОСОБА_2Є.) -неправомірну вигоду - грошові кошти у сумі 25000(двадцять пять тисяч) гривень 00 копійок, після чого вплине на прийняття рішення суддею Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, тобто особу, уповноважену на виконання функцій держави, та буде винесене рішення щодо задоволення позову ОСОБА_5 про стягнення з відповідача ОСОБА_6 боргу за розпискою у сумі 50000 (пятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

30 грудня 2015 року у розташуванні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_5 передав ОСОБА_2 позовну заяву за позвоом ОСОБА_5 до відповідача ОСОБА_6 про стягнення боргу за розпискою та матеріали до неї.

21 січня 2016 року ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів діззвався у головного спеціаліста Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська - ОСОБА_4 пароль доступу до всієї електронної автоматизованої системи документообігу Бабушкінського районного суду м. Ддніпропетровська «Д-3».

01 лютого 2016 року приблизно о 14 годині 00 хвилин у розташуванні будівлі Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_5, за вищевказаною домовленістю передав ОСОБА_2 першу частину неправомірної вигоди, а саме 5000 (пять тисяч) гривень 00 копійок, а ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, їх отримав.

Отримавши першу частину неправомірної вигоди, ОСОБА_2 повторно повідомив ОСОБА_5, що вплине на прийняття рішення особою, уповноваженою на використання функцій держави - суддю Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, яка винесе рішення про задоволення позову про стягнення з відповідача ОСОБА_7Р. боргу за розпискою у сумі 50000 (пятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

11 лютого 2016 року о 12 годині 00 хвилин ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигоди від громадянина ОСОБА_5, не маючи офіційного доступу до роботи електронної автоматизованої системи документообігу суду «Д-3» з розподілу цивільних справ, шляхом несанкціонованого доступу до автоматизованої системи документообігу суду, вніс відомості про неможливість розподілу зареєстрованої ним же позовної заяви ОСОБА_5 про стягнення з відповідача ОСОБА_6 боргу за розпискою у сумі 50000 (пятдесят тисяч) гривень 00 копійок на суддів Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська окрім судді Єлісєєвої Т.Ю. Тим самим ОСОБА_2 втрутився в роботу автоматизованої системи документообігу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська внаслідок чого цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до відповідача ОСОБА_6 була розподілена на суддю Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Єлісєєву Т.Ю.

11 лютого 2016 року о 15 годині 45 хвилин у розташуванні службового кабінету № 312 будівлі Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_5, за вищевказаною домовленістю передав ОСОБА_2 другу частину неправомірної вигоди у сумі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок, а ОСОБА_2 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, їх отримав.

11 лютого 2016 року під час проведення обшуку у службовому кабінеті №312 Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська були виявлені та вил учені кошти у сумі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок, які ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_5 при вищевикладених обставинах.

Таким чином, 01 лютого 2016 року та 11 лютого 2016 року ОСОБА_2 отримав неправомірну вигоду від громадянина ОСОБА_5 у виді грошових коштів у 25000 (двадцять пять тисяч) гривень 00 копійок за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави - суддю Єлісєєву Т.Ю. в частині задоволення позову ОСОБА_5 до відповідача ОСОБА_6 про стягнення боргу за розпискою.

Окрім того, 11 лютого 2016 року ОСОБА_2 шляхом несанкціонованого доступу втрутився в роботу автоматизованої системи документообігу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська «Д-3», внаслідок чого цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до відповідача ОСОБА_6 була розподілена на суддую Бабушкянського районного суду м. Дніпропетровськ ОСОБА_8

Умисні дії ОСОБА_2, які виразились у прийнятті пропозиції здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди для себе та у одержанні неправомірної для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Умисні дії ОСОБА_2, які виразилися у втручанні в роботу автоматизованої системи документообігу суду, вчинене іншою особою шляхом несанкціонованого доступу до автоматизованої системи документообігу суду, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 376-1 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину в скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч.1 ст. 376-1 КК України визнав повністю і суду показав, що з серпня 2010 року він працював у Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська. З 17 вересня 2014 року по 28 березня 2016 року він працював на посаді секретаря Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська та мав доступ до електронної системи документообігу суду «Д-3» в частині обліку та реєстрації справ про адміністративні правопорушення, до його обовязків входило реєстрація адміністративних матеріалів з різних органів. 09 грудня 2015 року під час знаходження на робочому місці в кабінеті 312 в приміщенні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. К. Маркса, 57, точний час вже не памятає, до нього по рекомендації його знайомих звернувся раніше не знайомий ОСОБА_5 і попросив допомогти у вирішенні питання про стягнення боргу по розписці у судовому порядку та запропонував йому отримати неправомірну вигоду у розмірі 25000 гривень, якщо він допоможе позитивно на користь останнього вирішити це питання. Він погодився на таку пропозицію і пообіцяв ОСОБА_5, що зможе вплинути на прийняття суддею рішення на його користь. Наприкінці грудня 2015 року ОСОБА_5 приїхав до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська та передав йому позовну заяву ОСОБА_5 до відповідача ОСОБА_6 про стягнення боргу по розписці у розмірі 50000 гривень та матеріали до неї. Оскільки повного доступу до електронної системи документообігу суду він не мав, тому 21 січня 2016 року у головного спеціаліста Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_4 дізнався пароль доступу до всієї електронної автоматизованої системи документообігу суду «Д-3» для того, щоб втрутитись у вказану систему та особисто здійснити розподіл справи на суддю Єлісєєву Т.Ю. 01 лютого 2016 року, приблизно о 14 годині 00 хвилин, до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська приїхав ОСОБА_5, від якого він отримав першу частину грошових коштів у сумі 5000 гривень та пообіцяв йому, що зможе вплинути на прийняття рішення суддею Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, яка винесе рішення про задоволення його позовних вимог. 11 лютого 2016 року, приблизно о 12 годині, знаючи пароль доступу до всієї електронної автоматизованої системи документообігу Бабушкінського районного суду, він зареєстрував в ній надану ОСОБА_5 позовну заяву про стягнення боргу за розпискою, та вніс до системи відомості про неможливість розподілу вказаного позову на суддів Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, окрім судді Єлісєєвої Т.Ю. та здійснив розподіл справи. В той же день, приблизно після 15 години, перебуваючи у своєму службовому кабінеті № 312 в приміщенні Бабушкінського районного суду, за попередньою домовленістю, він отримав від ОСОБА_5 другу частину грошових коштів у сумі 20000 гривень. В той день, під час обшуку, проведеного в його службовому кабінеті в приміщенні суду, були виявлені і вилучені кошти у сумі 20000 гривень. При цьому, не оспорював ні обставини скоєння ним правопорушення, що інкримінується, ні вину. Додав, що 28 березня 2016 року звільнився з Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська за згодою сторін. На даний час працевлаштувався і працює в ТОВ «Теплобуд-Профі» на посаді менеджера, відповідні висновки для себе зробив, в скоєному щиро розкаявся та просив призначити покарання у вигляді штрафу.

Оскільки в судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях, погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь, а так само визнав всі фактичні обставини їх вчинення, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності їх заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, переконавшись у тому, що всі зазначені особи правильно розуміють зміст встановлених обставин, в порядку ст.349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

На підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені показаннями обвинуваченого, наданими ним безпосередньо в судовому засіданні, які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованих ОСОБА_2 діянь і ніким не оспорюються, суд приходить до переконання, що діяння, які вчинені обвинуваченим дійсно мали місце, вони містять склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2 КК України та ч.1 ст. 376-1 КК України і ОСОБА_2 винний у їх вчиненні, так як він, умисними діями, вчинив прийняття пропозиції здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди для себе та у одержанні неправомірної для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а також втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду, вчинене іншою особою шляхом несанкціонованого доступу до автоматизованої системи документообігу суду, а тому він підлягає покаранню за вчинення таких кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд відповідно до положень ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Насамперед, суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до положень ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_2 раніше не судимий і не притягався до кримінальної відповідальності, має вищу освіту, офіційно працевлаштований і працює на посаді менеджера в ТОВ «Теплобуд-Профі», за місцем роботи характеризується із позитивної сторони, одружений, відповідно до довідки з Центру планування сімї ОСОБА_9 від 04 серпня 2016 року його дружина ОСОБА_10 перебуває на Д-обліку, як вагітна, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, що помякшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає його щире каяття у скоєному.

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого та обставини, що помякшують його покарання, які наведені вище, приймаючи до уваги те, що обвинувачений вчинив корупційні злочини, займаючи відповідну посаду в органах судової влади, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 має бути призначене покарання у вигляді штрафу в межах максимального строку, передбаченого санкцією частини 2 статті 369-2 КК України та покарання у вигляді штрафу в межах максимального строку, передбаченого санкцією частини 1 статті 376-1 КК України, із призначенням обовязкового додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах та органах судової влади строком на 2 роки, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде найбільш необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.

Відповідно до частини 1 статті 70 КК України, при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Судом встановлено, що ОСОБА_2Є вчинив декілька кримінальних правопорушень, а тому суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому остаточне покарання за правилами ч. 1 ст. 70 КК України, тобто за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження стороною обвинувачення не надано суду відповідних документів на підтвердження наявності судових витрат у даному провадженні.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Під час судового розгляду стороною обвинувачення надано суду ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2016 року про застосування до ОСОБА_2Є запобіжного у вигляді тримання під вартою, із правом внесення застави у розмірі 68900 гривень.

Судом встановлено, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_10, 15 лютого 2016 року внесла на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області № 37312066017442, ОКПО 26239738 в ГУГКСУ в Дніпропетровській області, МФО 820172, заставу за ОСОБА_2 у розмірі 68900 (шістдесят вісім тисяч девятсот) гривень, і це підтверджується дослідженими у судовому засіданні документами - квитанцією № 0.0.505220763.1 від 15 лютого 2016 року про внесення застави та довідкою з Дніпропетровського слідчого ізолятора УДПтСУ у Дніпропетровській області від 15 лютого 2016 року про звільнення ОСОБА_2 на підставі внесення застави.

Згідно із ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Вирішуючи питання щодо повернення застави, суд враховує, що внесена застава не була звернена в дохід держави, майнові стягнення у даному кримінальному провадженні відсутні, а тому приходить до висновку про повернення застави в розмірі 68900 (шістдесят вісім тисяч девятсот) гривень застоводавцю ОСОБА_10.

Під час досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження відповідно до ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2016 року, був накладений арешт на автомобіль марки «VOLVO», модель 850, типу легковий седан-В, сірого кольору за реєстраційним номером АЕ 1411 АІ , 1996 року випуску, зареєстрованого 09 червня 2015 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № CXT 166380, автомобіль марки «SUBARY LEGACY», типу легковий седан-В, синього кольору за реєстраційним номером АЕ 0016 АР, 2006 року випуску, зареєстрованого 13 листопада 2015 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № CXT 602459, які належать ОСОБА_2, дві купюри номіналом 200 гривень з серією та номером: 1) ВФ 2910868, 2) КБ 7187751, імітаційні засоби купюр номіналом 200 гривень в кількості 98 штук, всі із серією та номером: КД 2680173, три телефони: 1) Iphone 4s з imei:013058008149398; 2) Nokia 8600 з imei: 356287/01/363253/7; 3) Nokia 6700 з imei: 351525/04/581816/9, які вилучені у ОСОБА_2 під час його затримання.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи те, що по даному кримінальному провадженню цивільний позов не заявлений, судові витрати відсутні та зважаючи, що ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 376-1 КК України, санкції яких не передбачають додаткового покарання у виді конфіскації майна, суд приходить до переконання, що необхідність у накладеному судом арешті на майно, яке належить ОСОБА_2, відпала.

Окрім того, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений і на інші речі, зазначені в ухвалі слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2016 року, зокрема, на дві купюри номіналом 200 гривень з серією та номером: 1) ВФ 2910868, 2) КБ 7187751 та імітаційні засоби купюр номіналом 200 гривень в кількості 98 штук, всі із серією та номером: КД 2680173, оскільки зазначені грошові кошти та імітаційні засоби визнані у даному кримінальному провадженні речовими доказами, доля яких вирішена у даному вироку.

Долю речових доказів в порядку п. 9 ст. 100 КПК України слід вирішити наступним чином:

- грошові кошти у сумі 400 гривень (купюри номіналом 200 гривень у кількості 2 одиниць з серіями та номерами: ВФ 2910868, КБ 7187751), отримані ОСОБА_2 від ОСОБА_5 у якості неправомірної вигоди та вилучені 11 лютого 2016 року під час проведення обшуку у Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська, які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону звернути в дохід держави;

- імітаційні грошові кошти номіналом 200 гривень в кількості 98 штук з серією та номером КД 2680173, отримані ОСОБА_2 від ОСОБА_5 у якості неправомірної вигоди та вилучені 11 лютого 2016 року під час проведення обшуку у Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська, які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону - знищити;

- звіт про автоматичний розподіл цивільної справи 200/2265/16-ц; данні щодо реєстрації та руху цивільної справи 200/2265/16-ц; скріншоти з спеціалізацією суддів за цивільною справою 200/2265/16-ц; звіт про автоматичний розподіл цивільної справи 200/25702/15-ц; данні щодо реєстрації та руху цивільної справи 200/25702/15-ц; скріншоти з спеціалізацією суддів за цивільною справою 200/25702/15-ц вилучені 15 лютого 2016 року під час тимчасового доступу до речей та документів у електронній автоматизованій системі документообігу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, які долучені до матеріалів кримінального провадження № 42016040010000012 зберігати при матеріалах зазначеного кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370- 374, 394 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 376-1 КК України і призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 369-2 КК України у вигляді штрафу у розмірі 1500 (однієї тисячі пятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 25500 (двадцять пять тисяч пятсот) гривень.

- за ч. 1 ст. 376-1 КК України у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах та органах судової влади строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді штрафу у розмірі 1500 (однієї тисячі пятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 25000 (двадцять пять тисяч) гривень, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах та органах судової влади строком на 2 (два) роки.

Повернути ОСОБА_10 заставу, внесену нею 15 лютого 2016 року за ОСОБА_11 у розмірі 68900 (шістдесят вісім тисяч девятсот) гривень на депозитний рахунок № 37312066017442, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ОКПО 26239738 в ГУГКСУ в Дніпропетровській області, МФО 820172.

Скасувати накладений відповідно до ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2016 року арешт на автомобіль марки «VOLVO», модель 850, типу легковий седан-В, сірого кольору за реєстраційним номером АЕ 1411 АІ, 1996 року випуску, зареєстрованого 09 червня 2015 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № CXT 166380, автомобіль марки «SUBARY LEGACY», типу легковий седан-В, синього кольору за реєстраційним номером АЕ 0016 АР, 2006 року випуску, зареєстрованого 13 листопада 2015 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № CXT 602459, які належать ОСОБА_2, дві купюри номіналом 200 гривень з серією та номером: 1) ВФ 2910868, 2) КБ 7187751, імітаційні засоби купюр номіналом 200 гривень в кількості 98 штук, всі із серією та номером: КД 2680173, три телефони: 1) Iphone 4s з imei:013058008149398; 2) Nokia 8600 з imei: 356287/01/363253/7; 3) Nokia 6700 з imei: 351525/04/581816/9, які вилучені у ОСОБА_2 під час його затримання.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- грошові кошти у сумі 400 гривень (купюри номіналом 200 гривень у кількості 2 одиниць з серіями та номерами: ВФ 2910868, КБ 7187751), отримані ОСОБА_2 від ОСОБА_5 у якості неправомірної вигоди та вилучені 11 лютого 2016 року під час проведення обшуку у Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська, які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону звернути в дохід держави;

- імітаційні грошові кошти номіналом 200 гривень в кількості 98 штук з серією та номером КД 2680173, отримані ОСОБА_2 від ОСОБА_5 у якості неправомірної вигоди та вилучені 11 лютого 2016 року під час проведення обшуку у Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська, які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону - знищити;

- звіт про автоматичний розподіл цивільної справи 200/2265/16-ц; данні щодо реєстрації та руху цивільної справи 200/2265/16-ц; скріншоти з спеціалізацією суддів за цивільною справою 200/2265/16-ц; звіт про автоматичний розподіл цивільної справи 200/25702/15-ц; данні щодо реєстрації та руху цивільної справи 200/25702/15-ц; скріншоти з спеціалізацією суддів за цивільною справою 200/25702/15-ц вилучені 15 лютого 2016 року під час тимчасового доступу до речей та документів у електронній автоматизованій системі документообігу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, які долучені до матеріалів кримінального провадження № 42016040010000012 зберігати при матеріалах зазначеного кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після спливу тридцяти денного строку, встановленого ст. 395 КПК України для його оскарження. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання.

Вирок може бути оскаржений в порядку ст. 395 КПК України.

Апеляційну скаргу на вирок може бути подано до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку в порядку ст. 376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя І.Г. Ополинська