Рішення № 59698478, 05.08.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2016

Справа №910/8996/16

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроформат Іжиніринг"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа-Буд"

про

стягнення 65 882, 62 грн.

Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:

не з'явився;

від відповідача:

не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроформат Інжиніринг" (далі – позивач, ТОВ "Євроформат Інжиніринг") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа-Буд" (далі – відповідач, ТОВ "Мережа-Буд") про стягнення суми основного боргу у розмірі 36 283, 36 грн, інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 26 849,68 грн., трьох відсотків річних у розмірі 2 749, 58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог контракту №19/13 на виконання субпідрядних робіт по встановленню 6 шахт для ліфтового обладнання на ділянках автодороги № М 06 Київ-Чоп, відповідачем не у повному обсязі виконано його зобов’язання за вказаним контрактом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2016 р. порушено провадження у справі № 910/8996/16, розгляд справи призначено на 10.06.2016 р.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, звірку розрахунків з відповідачем не провів, що перешкоджає розгляду спору по суті.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, проте надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач проти позову заперечив.

З метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, враховуючи неявку в судове засідання представників сторін, що перешкоджає розгляду спору по суті, суд вирішив відкласти розгляд справи на 15.07.2016 року.

Представник позивача у судовому засіданні 15.07.2016 року наполягав на задоволенні позовних вимог. З метою проведення звірки розрахунків з відповідачем позивач надав клопотання про продовження строку розгляду спору додатково на 15, відповідно до ст. 69 ГПК України.

Представник відповідача проти позову заперечував. 13.07.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав додаткові пояснення по справі та надав докази на підтвердження своїх доводів.

З метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, суд задовольнив клопотання позивача про продовження строку розгляду спору додатково на 15 днів та відклав розгляд справи на 27.07.2016 року.

27 липня 2016 року судове засідання не відбулось, у зв’язку із перебуванням судді Підченка Ю.О. на лікарняному.

Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Як зазначає Верховний Суд України в листі №1-5/45 від 25.01.2006 р. критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2016 року розгляд справи № 910/8996/16 призначено на 05.08.2016 року.

Позивач та відповідач явку уповноважених представників у судове засідання 05.08.2016 року не забезпечили, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

З огляду на те, що ухвали суду були надіслані судом за адресою позивача та відповідача, які зазначені в позовній заяві, а також на адресу позивача та відповідача, які зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, позивач та відповідач вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи (ст.64 ГПК України).

Оскільки сторони не з'явилися у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про розгляд справи, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

В судовому засіданні 05.08.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроформат Інжиніринг" (далі - підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мережа-Буд" (далі - субпідрядник) було укладено контракт №19/13 на виконання субпідрядних робіт по встановленню 6 шахт для ліфтового обладнання на ділянках автодороги № М 06 Київ-Чоп (далі - контракт), відповідно до умов якого підрядник зобов’язується за рахунок замовника виконати роботи з виробництва та установки шахт ліфтового обладнання на ділянках автомобільної дороги М06 Київ-Чоп в Україні, контракт км 14+080-км 128+000.

Виконання, строк дії та початок виконання контракту засновані на погоджені інженера та на довіренні робіт субпідряднику. Жодні дії, вид робіт, які відносяться до контракту, не можуть бути виконані субпідрядником, якщо не буде отримано відповідного дозволу, в іншому випадку за всі витрати та збитки нестиме відповідальність він сам.

Статтею 1 контракту передбачено, що підрядник передає на субпідряд, а субпідрядник бере на себе зобов’язання з виконання робіт по виготовленню та монтажу шести ліфтових шахт відповідно до Додатку № 1 до контракту.

Виконання робіт повинно відповідати вимогам технічних специфікацій та проектної документації в рамках проекту з ремонту автодороги М06 Київ-Чоп в Україні, Контракт км 14+080 – км 128+000. Технічні специфікації надаються підрядником та є невід'ємною частиною контракту (стаття 2 контракту).

Пунктами 3.1.-3.3. статті 3 контракту передбачено, що субпідрядник зобов’язується виконати роботи поетапно у відповідності до передачі підрядником майданчиків для монтажу. Субпідрядник зобов’язується виготовити та встановити кожну шахту у строк 30 робочих днів після передачі підрядником майданчику субпідряднику відповідно до програми виконання робіт, погодженої підрядником. Субпідрядник зобов’язується виконати роботи з виробництва та установки шахт для ліфтового обладнання на ділянках автодороги Житомир-Київ (км 14+080 – км 128 000), по видам робіт згідно специфікації в Додатку № 2 до договору. Програма виконання робіт є невід'ємною частиною контракту.

Контракт вступає в силу після отримання погодження від інженера та підрядник повинен повідомити про це субпідрядника (п. 4.1. статті 4 контракту).

Передача майданчику від підрядника субпідряднику здійснюється протягом семи днів після отримання майданчика від замовника за Актом передачі, підписаному обома сторонами контракту.

Статтею 22 контракту визначено порядок розрахунків. Зокрема, встановлено, що загальна сума розрахунків, яку підрядник повинен сплатити субпідряднику за виготовлення та монтаж шести ліфтових шахт відповідно до умов контракту – 1 075 000, 00 грн., крім цього ПДВ 20% - 215 000, 00 грн., що разом складає – 1 290 000, 00 грн. Вартість виготовлення та монтажу кожної шахти згідно Додатку № 1 та № 2 до контракту складає 215 000, 00 грн. в тому числі ПДВ 20% - 35 833, 33 грн.

Підрядник перераховує на розрахунковий рахунок субпідрядника:

- авансовий платіж у розмірі 750 000, 00 грн., що складає 58,14% від вартості робіт вказаних у Додатку № 2 до договору за 6 шахт протягом 2 робочих днів після підписання договору;

- остаточний розрахунок по кожному етапу робіт відповідно до Додатку № 2 до договору підрядник здійснює протягом 15 робочих днів після підписання проміжного сертифікату та акта виконаних робіт (пункт 23.1. статті 23 контракту).

Як вбачається з матеріалів справи, 28.10.2013 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до контракту субпідряду № 19/13, відповідно до умов якої підрядник (позивач) передає, а субпідрядник (відповідач) приймає зобов’язання по перенесенню 12-ти дверних проймів шести ліфтових шахт на ділянку автодороги М06 Київ-Чоп, контракт км 14+080 – км 128+000.

Таким чином, загальна сума контракту субпідряду становить 1 297 700, 00 грн.

Виходячи із змісту укладеного між сторонами контракту, він за своєю правовою природою є Договором субпідряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 838 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов контракту Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроформат Інжиніринг" здійснило оплату в розмірі 1 117 700, 00 грн. (відповідно до виписок по рахунку, які надані позивачем).

Спір у справі, як зазнає позивач, виник у зв’язку з тим, що відповідачем лише частково виконано взяті зобов’язання за контрактом № 19/13, та станом на день звернення до суду із позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем за невиконані роботи складає 36 283, 36 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

21.10.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мережа-Буд" напривило на адресу позивача по справі запит про перерахування коштів в сумі 50 000, 00 грн. для оперативного вирішення питань по обшивці ліфтових шахт.

04.11.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроформат Інжиніринг" направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа-Буд" претензію, відповідно до якої підрядник повідомив субпідрядника, що контракт № 19/13 від 27.05.2016 року вважається розірваним та просив ТОВ "Мережа-Буд" повернути попередню оплату у розмірі 1 110 000, 00 грн.

Відповідно до листа № 12 від 04.03.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мережа-Буд" повідомило про завершення робіт з виготовлення та монтажу шостої ліфтової шахти, а також направило позивачу акт виконаних робіт № 2 на суму 222700. Оскільки з моменту підписання акту виконаних робіт № 1 від 02.12.2013 року з виготовлення 5-ти ліфтових шахт, станом на 03.03.2014 року за ТОВ "Євроформат Інжиніринг" обліковується переплата в розмірі 42 700. 00 грн., тоді за умов підписання акту виконаних № 2 дебіторська заборгованість ТОВ "Євроформат Інжиніринг" перед ТОВ "Мережа-Буд" складатиме 180 000, 00 гривен.

У подальшому, листами № 23 від 26.03.2014 року, № 31 від 10.04.2014 року, № 66 від 09.07.2016 року, ТОВ "Євроформат Інжиніринг" погоджувалось прийняти виконані відповідачем роботи після усунення зауважень, перелік яких наведено у вказаних листах.

У відповідь на такі вимоги ТОВ "Мережа-Буд" погодилось виконати роботи та усунути зауваження після підписання Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроформат Інжиніринг" акту виконаних робіт № 2 та сплати наявного боргу.

Однак, на час розгляду справи № 910/8996/16 у Господарському суді міста Києва спірний акт виконаних робіт № 2 так і не було підписано позивачем.

Як вбачається із позовної заяви, позивач стверджує, що ТОВ "Мережа-Буд" не завершило роботи відповідно до контракту № 19/13.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказує, що позивач зловживає своїми правами та злісно ухиляється від підписання акта виконаних робіт, ухиляється від сплати заборгованості у розмірі 180 000, 00 грн. і натомість намагається безпідставно стягнути неіснуючу заборгованість у розмірі 36 283, 64 грн.

Також, відповідач посилається на необґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що саме у позивача виникає грошове зобов’язання перед відповідачем згідно умов контракту, а не навпаки. Тому вимога про стягнення заборгованості є безпідставною.

Пунктом 1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань" встановлено, що грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов’язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов’язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов’язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов’язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Зобов'язання, яке виникло у відповідача перед позивачем не є грошовим.

Дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у матеріалах справи фактичні дані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроформат Інжиніринг" не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Згідно статті 17 контракту, погодження робіт, виконаних за контрактом, здійснюється підрядником та інженером шляхом інспекції, складання та підписання відповідного проміжного платіжного сертифіката. Крім проміжного платіжного сертифіката сторони одночасно підписують Акт приймання-передачі виконаних робіт, які приймаються сторонами та є підставою для приймання-передачі робіт від субпідрядника до підрядника.

Пунктом 20.1. статті 20 контракту встановлено, якщо підрядник та інженер підтверджують незакінчене виконання та невідповідність якості або кількості робіт, субпідрядник зобов’язується забезпечити негайне та правильне їх виконання відповідно до претензії підрядника та інженера.

Як підтверджується матеріалами справи, Товариством з обмеженою відповідальністю підписано Акти виконаних робіт на загальну суму 1 075 000, 00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією Акту № 1 здачі-приймання виконаних робіт до Контракту № 19/13 від 27.05.2013 року. Враховуючи, що позивачем на виконання умов контракту було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 1 117 700, 00 грн., сума переплати до підписання Акту виконаних робіт № 2 становить 42 700, 00 грн.

З огляду на вищенаведене виникає питання, який саме чином Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроформат Інжиніринг" було нараховано суму заборгованості, яка підлягає стягненню у розмірі 36 283, 36 грн.

Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроформат Інжиніринг" не доведено наявності у відповідача перед ним заборгованості за контрактом № 19/13 у розмірі 36 283, 36 грн., суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення суми основного боргу задоволенню не підлягає.

Крім суми основного боргу, Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроформат Інжиніринг" заявлено до стягнення:

- інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 26 849, 68 грн.;

- три відсотки річних у розмірі 2 749, 58 грн.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 9 названого Кодексу законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Відповідні особливості щодо наслідків порушення грошових зобов'язань у зазначеній сфері визначено статтями 229-232, 234, 343 Господарського кодексу України та нормами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

З урахуванням приписів ст. 549, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлення судом того, що зобов’язання, яке виникло у ТОВ "Мережа-Буд" перед ТОВ "Євроформат Інжиніринг" не є грошовим, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань у розумінні статті 625 ЦК України.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вказане вище, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроформат Інжиніринг" слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статями 32-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроформат Інжиніринг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа-Буд" про стягнення 65 882, 62 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 15.08.2016 р.

Суддя Ю.О. Підченко