Постанова № 59695236, 11.08.2016, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8644/16-а 2-а/335/285/2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2016 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Апаллонової Ю.В.,

при секретарі: Кудряшовій Ю.І.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_2 до Заступника начальника Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників податків м.Запоріжжя Міжрегіонального головного управління Міндоходів Децик Алли Миколаївни про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

28.07.2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Заступника начальника Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників податків м.Запоріжжя Міжрегіонального головного управління Міндоходів Децик Алли Миколаївни про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

У позові зазначала, що згідно наказу від 10 лютого 2016 року №28 в період з 22 лютого 2016 року по 15 червня 2016 року посадовими особами контролюючого органу на підставі п.75.1 ст.75, ст.77 ПК України, на підставі вправлень від 18 лютого 2016 року №11, №12, №13, №14, №15, №17, №18, №19, №20, №21, №22, №24 та плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведено документальну планову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства ПАТ Запоріжтрансформатор» (код ЄДРПОУ 00213428) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено Акт від 23 червня 2016 року №49/28-04-14-00/00213428, яким зафіксовано порушення ПАТ «Запоріжтрансформатор», зокрема, п. 5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого ПАТ «Запоріжтрансформатор» знижено суму єдиного соціального внеску, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 27 730, 52

06 липня 2016 року відповідачем складено протокол №751319про адміністративне правопорушення серії АА №751319відносно позивача - як головного бухгалтера (посадової особи) ПАТ «3апоріжтрансформатор», яким встановлено, що ОСОБА_2 вчинила порушення встановленого порядку перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування, подання недостовірних відомостей, а саме п.5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у період 2013-2014рр, не нараховано єдиний соціальний внесок у загальній сумі 27730,52 грн., відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.165-1 КУпАП, на підставі розгляду якого заступником начальника Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих латників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів Децик А. М. винесено постанову від 19 липня 2016 року серії АА №179116про накладення адміністративного стягнення на за порушення ч.1 ст.165-1 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 680,00 грн. Зі змісту наведеної постанови вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, страхових внесків загальнообов'язкове пенсійне страхування, подання недостовірних відомостей на підставі акту перевірки від 23 червня 2016 року №49/28-04-14-00/00213428.

ПАТ «Запоріжтрансформатор» до Офісу великих платників податків ДФС подано скаргу від 30 червня 2016 року №1/05-а-1026, якою оскаржено в адміністративному порядку вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 27 730,52 грн. №Ю-4 від 23.06.2016р. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарізаного єдиного внеску №0000141400 від 23.06.2016р. Спеціалізованої державної податкової з обслуговування великих платників у м. Запорожжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, прийняті на підставі акту від 23.06.2016р. № 49/28-04-14-00/00213428.

Про оскарження в адміністративному порядку вимоги про сплату єдиного внеску №Ю-4 від 23.06.2016 року та рішення про застосування штрафних санкцій №0000141400 від 23.06.2016р. ПАТ «Запоріжтрансформатор» повідомило Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників податків у м. Запорожжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів листом №1/05-а- 1028 від 04.07.2016р.

Враховуючи наведене, акт перевірки від 23 червня 2016 року №49/28-04-14-00/00213428, на якому ґрунтується протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення відносно позивача, фактично не є документом, що підтверджує факт скоєння адміністративного правопорушення, а отже податкові зобов'язання є неузгодженими, факт існування порушень ведення податкового обліку не можна вважати встановленим, а відповідні твердження податкового органу, які відображають лише позицію однієї із сторін спору, не можуть бути підставою для висновку про наявність в діях платника податків вини у порушенні встановленого порядку ведення податкового обліку у формі умислу або необережності і, відповідно, не може бути підставою до притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Позивач просить суд Постанову серії АА №179116 від 19 липня 2016 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.165-1 КпАП України, визнати протиправною та скасувати, а провадження по справі закрити.

В судовому засідання представник позивача позов підтримав і наполягає на задоволенні позову у повному обсязі.

У судове засідання відповідач не з'явився, повідомлений належним чином про що свідчать поштові повідомлення, що містяться в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив, заперечень на позов не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Ураховуючи означене, суд вирішує справу на підставі доводів позивача, що викладені в позові та матеріалів, доданих до нього.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим кодексом.

Відповідно до ст. 293 КУпАП при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: скасовується постанова і закривається справа.

Відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Однак відповідач не з'явився до суду і не повідомив про причини неявки, що суд розцінює, як відсутність у нього будь-яких доказів в підтвердження правомірності винесеної постанови про накладення адміністративного стягнення.

Судом встановлено, що згідно наказу від 10 лютого 2016 року №28 в період з 22 лютого 2016 року по 15 червня 2016 року посадовими особами контролюючого органу на підставі п.75.1 ст.75, ст.77 ПК України, на підставі вправлень від 18 лютого 2016 року №11, №12, №13, №14, №15, №17, №18, №19, №20, №21, №22, №24 та плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведено документальну планову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства ПАТ Запоріжтрансформатор» (код ЄДРПОУ 00213428) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено Акт від 23 червня 2016 року №49/28-04-14-00/00213428, яким зафіксовано порушення ПАТ «Запоріжтрансформатор», зокрема, п. 5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого ПАТ «Запоріжтрансформатор» знижено суму єдиного соціального внеску, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 27 730, 52

06 липня 2016 року відповідачем складено протокол №751319про адміністративне правопорушення серії АА №751319відносно позивача - як генерального директора(посадової особи) ПАТ 3апоріжтрансформатор», яким встановлено, що ОСОБА_2 вчинив порушення встановленого порядку перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування, подання недостовірних відомостей, а саме п.5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у період 2013-2014рр, не нараховано єдиний соціальний внесок у загальній сумі 27730,52 грн., відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.165-1 КУпАП, на підставі розгляду якого заступником начальника Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих латників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів Децик А. М. винесено постанову від 19 липня 2016 року серії АА №179116 про накладення адміністративного стягнення на за порушення ч.1 ст.165-1 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 680,00 грн. Зі змісту наведеної постанови вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, страхових внесків загальнообов'язкове пенсійне страхування, подання недостовірних відомостей на підставі акту перевірки від 23 червня 2016 року №49/28-04-14-00/00213428.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами врегульовані Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Податковим кодексом України, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Пунктом 2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

В силу вимог п.п.1, 4 ч.1 ст.4 вказаного Закону платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

База нарахування єдиного внеску визначається ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до пп.1ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.165-1 КУпАП порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» і «;Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, в силу ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, наявність адміністративного правопорушення в діях позивача встановлена виключно на підставі акту перевірки від 23 червня 2016 року №49/28-04-14-00/00213428. Дослідження будь-яких інших доказів згідно зазначеної постанови не здійснювалось.

Однак, згідно із ч.56.2 ст.56ПК України у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідно до п.56.3 ст.56ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

В силу вимог п.56.15 ст.56ПК України скарга, подана із отримання строків, визначених п.56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до - ПАТ «Запоріжтрансформатор» до Офісу великих платників податків ДФС подано скаргу від 30 червня 2016 року №1/05-а-1026, якою оскаржено в адміністративному порядку вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 27 730,52 грн. №Ю-4 від 23.06.2016р. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарізаного єдиного внеску №0000141400 від 23.06.2016р. Спеціалізованої державної податкової з обслуговування великих платників у м. Запорожжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, прийняті на підставі акту від 23.06.2016р. № 49/28-04-14-00/00213428.

Про оскарження в адміністративному порядку вимоги про сплату єдиного внеску №Ю-4 від 23.06.2016 року та рішення про застосування штрафних санкцій №0000141400 від 23.06.2016р. ПАТ «Запоріжтрансформатор» повідомило Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників податків у м. Запорожжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів листом №1/05-а- 1028 від 04.07.2016р.

Висновки, викладені в акті податкової перевірки є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів, а тому не створюють жодних правових наслідків. Ці висновки не є обов'язковими ні для платника податків, ні для керівника контролюючого органу. Останній оцінює викладені в акті перевірки доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке визначає грошові зобов'язання платникові податків.

Враховуючи наведене, суд вважає, що акт перевірки від 23 червня 2016 року №49/28-04-14-00/00213428, на якому ґрунтується протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення відносно позивача, оскаржено, а отже податкові зобов'язання є неузгодженими, факт допущення порушень ведення податкового обліку не можна вважати встановленим, а відповідні твердження податкового органу, які відображають лише позицію однієї із сторін спору, не можуть бути підставою для висновку про наявність в діях платника податків вини у порушенні встановленого порядку ведення податкового обліку у формі умислу або необережності і, відповідно, не може бути підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Отже, суд доходить висновку, що відповідачем передчасно, за відсутності належних та допустимих доказів щодо наявності складу адміністративного правопорушення в діях позивача та без врахування права позивача на оскарження до контролюючого органу вищого рівня, а отже не відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України .

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому суд вважає, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності з порушенням встановленого законодавством порядку, а тому такі дії відповідача є протиправними, а постанова є незаконною і підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного та відповідно до ст. 293 КУпАП України, суд, як орган, що розглядає адміністративний позов (скаргу або протест) на постанову по справі про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і аргументованість винесеної постанови, прийшов до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача підлягає скасуванню.

Разом з цим, позивачем заявлені вимоги про закриття адміністративної справи .

Відповідно до ч.2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, за приписами КАС України у суду відсутнє право закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, то така вимога не може бути задоволеною, оскільки відповідно до ст. 247 КУпАП закривати провадження у справі про адміністративне правопорушення може лише орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, а не адміністративний суд який перевіряє на правомірність винесену таким органом постанову, що обумовлює відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Керуючись ст.ст. 158-163, 171-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Заступника начальника Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників податків м.Запоріжжя Міжрегіонального головного управління Міндоходів Децик Алли Миколаївни про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,- задовольнити частково.

Постанову заступника начальника Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників податків м.Запоріжжя Міжрегіонального головного управління Міндоходів Децик Алли Миколаївни серії АА №179116 від 19 липня 2016 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.165-1 КпАП України у вигляді штрафу в сумі 680 грн., визнати протиправною та скасувати.

В решті частині вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя: Ю.В.Апаллонова