Ухвала суду № 59694353, 08.08.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 712/2-6172/2011

У Х В А Л А

Іменем України

08 серпня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

судді-доповідача - Ігнатюка Б.Ю.

суддів - Кеміня М.П., Куштана Б.П.

при секретарі - Волощук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, інтереси якого представляв ОСОБА_3, на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 31 травня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_4 звернулась в суд з вищевказаним позовом.

Позов мотивовано тим, що 05.09.1987 року між нею та відповідачем був зареєстрований шлюб, який 15.11.04 р. розірвано. Під час спільного проживання вони із відповідачем розпочали будівництво житлового будинку в АДРЕСА_1. Зазначене підтверджується виготовленим будівельним паспортом та рішенням виконкому Ужгородської районної ради народних депутатів від 14.06.1989 року за №96, дозволом на початок будівельних робіт від 14.06.1989 року № 2.

Після завершення будівельних робіт 03.11.1994 року на ім'я відповідача було виготовлено свідоцтво про право власності на жилий будинок за №72, яке було зареєстровано в КП Ужгородське районне БТІ під №13 від 03.11.1994 року. Відповідно до державного акту право власності на земельну ділянку розташованої під збудованим будинком було оформлене на ОСОБА_2 Під час розірвання шлюбу майнового спору не заявлялось, оскільки вони домовилися про порядок користування збудованим будинком. Після розірвання шлюбу вона своїми силами провела газифікацію будинку. Їй стало відомо про те, що відповідач має намір відчужити збудований ними будинок. Тому просила: визнати право спільної сумісної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 та земельну ділянку під будинком, належну відповідачу на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку від 07.02.1997 року; провести поділ вказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки під будинком порівну.

Рішенням суду позовні вимоги задоволені частково: визнано право спільної сумісної власності сторін на вказаний будинок та визначено частку позивачки, яка становить половину будинку. В задоволенні решти позову відмовлено.

З цим рішенням не погодився відповідач, порушив питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник апелянта скаргу з наведених підстав підтримав.

Позивачка в судове засідання не явилась, про причину неявки не повідомила. Враховуючи, що вона належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, що підтверджено відповідною розпискою, суд вважав за можливе розглянути справу у її відсутності відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України.

Заслухавши представника апелянта та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги: заочне рішення винесене в порушення ст.ст.74,76,224 ЦПК України; право власності у апелянта на спірний будинок виникло до укладання шлюбу в порядку спадкування.

Зазначені доводи є безпідставними.

Позов пред'явлено по місцю проживання відповідача, що відповідає ч.1 ст.109 ЦПК України: позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Як вказано в апеляційній скарзі відповідач тривалий час перебував за кордоном. Тобто час розгляду справи його місце перебування не було відоме і тому виклик його до суду здійснювався через газету «Новини Закапаття», що відповідає вимогам ч.9 ст.74 ЦПК України: відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини четвертої цієї статті.

Таким чином він належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не явився, про причину неявки не повідомив. При таких обставинах суд вправі розглянути справу в порядку заочного розгляду: згідно ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до свідоцтва про право на спадкове майно по заповіту від 26.05.1986 р. спадкоємцями майна ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, являлись в рівних долях ОСОБА_6 та ОСОБА_7 До складу спадкового майна входив будинок в АДРЕСА_2, площа якого становила 33 кв.м. Тобто, частина будинку, яку успадкував відповідач становила 16,6 кв.м. Предметом спору по цій справі є будинок АДРЕСА_1, площа якого 37 кв.м. Тобто спірний будинок не є частиною будинку, який отримано відповідачем у спадок. Цей факт також підтверджено рішенням виконкому Пацканівської сільради про надання дозволу відповідачу на перебудову житлового будинку на місці старого будинку від 17.05.1989 р.; будівельним паспортом за забудівлю земельної ділянки індивідуального забудівника, яким являвся ОСОБА_7, зареєстрованого 22.05.1989 р. у виконкомі Ужгородської райради; дозволом на виконання будівельних робіт за зазначеною адресою та витягом з рішення виконкому Ужгородської райради народних депутатів від 14.06.1989 р. /а.с.9-12/.

Тому суд констатує, що на місці старого будинку, частину якого успадкував відповідач, побудовано новий будинок, який є предметом спору по даній справі і він являється спільною власністю сторін, що належним чином аргументовано мотивувальною частиною оскаржуваного рішення.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

А тому, керуючись ст.ст.307,308,315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, інтереси якого представляв ОСОБА_3, відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 31 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді :