Постанова № 59693241, 12.08.2016, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/8075/16-а

Провадження № 2-а/263/209/2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2016 року суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Томілін О.М., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя про визнання дій неправомірними та зобов'язання відновити виплату пенсії,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулась до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання дій Управління ПФУ неправомірними та зобов'язання відновити виплату пенсії. Вказала, що вона є інвалідом ІІІ групи та отримувачем пенсії по інвалідності в УПФУ в Жовтневому районі міста Маріуполя. В теперішній час позивач працює на державній службі на посаді начальника відділу з питань праці та соціально трудових відносин. З 01.04.2015 року виплата пенсії по інвалідності їй була припинена. У зв'язку із цим позивач звернулась до відповідача із письмовою заявою. Відповідач у своїй відповіді від 02.06.2016 року № 16386/03 послався на положення п. 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII (далі - Закон 213), та Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911 від 24.12.2015 року та зазначив, що позивач працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії. Вважає, що з 1 червня 2015 року посада, на якій вона працює , не дає права на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Представник відповідача надіслав свої заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що ОСОБА_2 є одержувачем пенсії по інвалідності ІІІ групи загального захворювання з 09.07.2007 року до 01.11.2017 року в розмірі 1049,00 грн. Позивачеві згідно з Законом України № 213-VІІ від 02.03.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» статті 37 Закону України «Про державну службу» тимчасово не виплачується пенсія у період з 01.04.2015 року по 01.12.2015 року. Особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів І та II груп, інвалідів ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначення пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачується.

З 01.01.2016 року до 31.12.2016 року відповідно до Закону України № 911- 19 від 16.01.2016 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до абзацу 1 та 2 частини 4 статті 37 «Про державну службу»: «тимчасово з 01.01.2016 року до 31.12.2016 року особам (крім інвалідів 1 та II груп, інвалідів III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених Законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус судів», призначені пенсії/щомісячне грошове утримання не виплачуються». Після звільнення з місця роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

З 1 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» в новій редакції, в якому чітко врегульовані питання щодо пенсійного забезпечення державного службовця. Так, стаття 90 цього Закону передбачає, що Пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1 статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», передбачено: «Законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні». Виходячи з цього, відповідач повинен строго діяти тільки на підставі діючого законодавства - Конституції України та інших Законів України, що мають переважну юридичну силу, ніж інші нормативно-правові акти.

Відповідно до матеріалів пенсійної справи ОСОБА_2 станом на 01.04.2015 року працювала в Управлінні соціального захисту населення Жовтневого району міста Маріуполя. Посада визначена як така, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». Станом на 01.01.2016 року ОСОБА_2 продовжує працювати в цій же установі.

Вважає вимоги позивача щодо визнання дій управління ПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії безпідставним та просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в Жовтневому районі міста Маріуполя як одержувач пенсії по інвалідності ІІІ групи з 09.07.2007 року по 01.11.2017 року в розмірі 1049,00 гривень.

Позивач працює на посаді начальника відділу з питань праці та соціально трудових відносин в Управлінні праці та соціального захисту населення Жовтневого району, що заперечується сторонами.

З 1 квітня 2015 року Управління ПФУ в Жовтневому районі міста Маріуполя відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII призупинило виплату пенсії ОСОБА_2

Вказані факти сторонами не оспорюються.

Згідно ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пенсійне забезпечення громадян України, в т.ч. порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та іншими нормативно-правовим актами.

02.03.2015 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213 -VIII від 02.03.2015року, який набрав чинності з 01.04.2015 року.

Вказаним Законом (пп.2 п.12 розділу 1) внесені зміни в ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими:

Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року:

- у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються;

- у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Крім того, згідно з п.2 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Станом на 1 квітня 2015 року посада, на якій працює позивач, дійсно, давала право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим відповідачем було припинено виплату пенсії ОСОБА_2 з 1 квітня 2015 року.

Разом з тим, відповідно до пункту 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону №213 у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вказаний в пункті 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону №213, закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року прийнятий не був, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України законів України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

На даний час особам, які підпадають під дію Закону України законів України «Про державну службу», пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з 1 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України законів України «Про державну службу», у зв'язку з чим відпали передбачені ч.1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстави для невиплати позивачеві пенсії, призначеної відповідно до вказаного Закону. З 1 червня 2015 року перешкоди для виплати позивачеві ОСОБА_2 вказаної пенсії відсутні.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що з 1 червня 2015 року виплата пенсії, призначеної позивачеві відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підлягає відновленню, у зв'язку з відсутністю підстав для її невиплати.

З аналогічних підстав, з 01.01.2016 року не можуть бути підставою для припинення виплати призначеної позивачеві пенсії за нормами Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року, відповідно до якого особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», призначені пенсії не виплачуються.

За таких обставин, слід визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя щодо зупинення виплати пенсії позивачеві з 1 червня 2015 року та зобов'язати відновити з 24грудня 2015 року виплату ОСОБА_2 пенсії за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, з Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя підлягає стягненню судовий збір на користь позивача у розмірі 551,20 грн., сплачений нею при подачі позову до суду.

Керуючись ст.ст.19,21,46,64,68,126,130 Конституції України, ст.ст.46,47, ч.2 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про державну службу», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 року, ст.ст.2,11,71,94,158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя про визнання дій неправомірними та зобов'язання відновити виплату пенсії задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя щодо припинення виплати ОСОБА_2 пенсії з 01 квітня 2015 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя відновити ОСОБА_2 виплату раніше призначеної пенсії по інвалідності ІІІ групи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 24 грудня 2015 року по 31 грудня 2015 року та з 01 січня 2016 року у призначеному розмірі.

Стягнути на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а особами що не були присутні при проголошенні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, до Донецького апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області.

Суддя О.М. Томілін