Ухвала суду № 59691502, 04.08.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1421/16

Головуючий у першій інстанції Погрібний С. О.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Калараш А.А., Короткова В.Д.,

за участю секретарів - Томашевської К.В., Полякової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 жовтня 2015 року,

встановила:

У липні 2015 р. публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - Банк) звернулося до суду з вищезазначеним позовом, в якому просило: 1) в рахунок часткового погашення заборгованості за Договором кредиту № 2007/38-27/20 від 06.07.2007 р. у розмірі - 152 168,62 доларів США, в гривневому еквіваленті на день ухвалення рішення судом, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме - квартиру, загальною площею - 100,73 кв. м., розміщену за адресою - АДРЕСА_1, шляхом реалізації предмета іпотеки з прилюдних торгів за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом в межах процедури виконавчого провадження; 2) стягнути з відповідачки на користь Банку судовий збір у сумі - 3 654,00 грн..

В позові Банк посилався на те, що за укладеним 06.07.2007 р. з Банком кредитним договором відповідачка отримала кредит у сумі - 105 000,00 американських доларів, строком - до 05.07.2027 р., зі сплатою процентів у розмірі - 12,45% річних.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 06.07.2007 р. з ОСОБА_4 був укладений іпотечний договір, за яким в іпотеку передано майнові права на незакінчену будівництвом квартиру, будівельний АДРЕСА_1

Свої зобов'язання з повернення кредиту, сплаті процентів ОСОБА_4 належним чином не виконала. Станом на 23.05.2015 р. виник боргу у розмірі - 152 168,62 доларів США, який складається з: - заборгованість за кредитом - 96 130,13 доларів США; - заборгованість за відсотками - 53 038,49 доларів США.

Житловий будинок побудовано та здано в експлуатацію. Проте відповідачка на виконання договору іпотеки не уклала з Банком протягом 2-х робочих днів після реєстрації права власності на нерухоме майно договору про внесення змін до договору кредиту та договору іпотеки, в якому сторони мали змінити опис предмета іпотеки.

У судове засідання представник Банку не з'явився. Надав суду заяву про підтримку позову в повному обсязі, просив розглянути справу за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачка у судове засідання не з'явилася. Про час і місце розгляду справи сповіщена належним чином. Причини неявки не повідомила. Заяв та клопотань не надала.

Справа розглянута у заочному порядку.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01.10.2015 р. у задоволенні позову Банку відмовлено.

Банк в апеляційній скарзі просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове рішення про задоволення його позову в повному обсязі. Банк посилається на ухвалення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права,

Представник апелянта у судовому засіданні підтримала доводи та вимоги, які викладені в апеляційній скарзі.

ОСОБА_4 письмових заперечень на апеляційну скаргу не надала. У судове засідання не з'явилася.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відмовляючи у задоволенні позову Банку, суд першої інстанції виходив з того, що позивач обрав невірний спосіб захисту, оскільки не надано доказів про належність предмета іпотеки на праві власності ОСОБА_4 (а. с. 78 - 79 зворотня сторона).

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції, на підставі наданих сторонами і досліджених судом доказів, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Висновки суду відповідають обставинам справи, вимогам норм матеріального (ст. ст. 11, 509, 525, 526, 546, 572, 575, 585, 589, 1046 - 1050, 1054 - 1055 ЦК України, ст. ст. 1, 33, 39 Закону України «Про іпотеку») та процесуального (ст. ст. 10, 11, 60, 179, 213, 214 ЦПК України) права. Доводи апеляційної скарги не спростовують вказаних висновків суду.

Висновки суду першої інстанції зроблені, відповідні правовідносини між сторонами встановлені на підставі наявних у справі і наданих сторонами доказів.

Встановлено, що за укладеним 06.07.2007 р. з Банком кредитним договором ОСОБА_4 отримала кредит у сумі - 105 000,00 американських доларів, строком - до 05.07.2027 р., зі сплатою процентів у розмірі - 12,45% річних (а. с. 5 - 19).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 06.07.2007 р. з ОСОБА_4 був укладений іпотечний договір (а. с. 20 - 21), за яким в іпотеку передано майнові права на незакінчену будівництвом квартиру, будівельний АДРЕСА_1 (п. 1.1).

Відповідно до п. 1.9 іпотечного договору, після завершення будівництва та прийняття в експлуатацію нерухомого майна, зазначеного п. 1.1 цього договору, а також після оформлення та реєстрації в установленому чинним законодавством України порядку права власності на нього за Іпотекодавцем, збудована нерухомість продовжує бути предметом іпотеки. При цьому нотаріус за повідомленням Іпотекодержателя та за рахунок Іпотекодавця реєструє обтяження іпотекою вже збудованої нерухомості, а сторони протягом трьох робочих днів укладають договір про внесення змін до цього договору, в яких змінюють опис предмета іпотеки замість майнових прав - відповідне нерухоме майно із зазначенням його реєстраційних даних, оціночної вартості, із посиланням на відповідний правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності Іпотекодавця на це нерухоме майно.

Свої зобов'язання з повернення кредиту, сплаті процентів ОСОБА_4 належним чином не виконала. Станом на 23.05.2015 р. виник боргу у розмірі - 152 168,62 доларів США, який складається з: - заборгованість за кредитом - 96 130,13 доларів США; - заборгованість за відсотками - 53 038,49 доларів США (а. с. 32 - 34).

Відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 02.09.2015 р. та від 11.09.2015 р. (а. с. 62, 67) відомості щодо права власності на квартиру, загальною площею - 100,73 кв. м., розміщену за адресою - АДРЕСА_1, відсутні.

Між сторонам виникли правовідносини із забезпечення виконання основного зобов'язання за кредитним договором.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

За правилами, передбаченими ст. ст. 509, 525, 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно із ст. ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог, передбачених ст. ст. 546, 572, 575, 585, 589 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконана боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

З урахуванням положень ст. ст. 33, 39 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу за рішенням суду, шляхом проведення прилюдних торгів, в якому повинно бути визначена початкова ціна продажу.

Оскільки встановлено, що предметом іпотеки є - майнові права на незакінчену будівництвом квартиру, будівельний АДРЕСА_1, відомості про реєстрацію права власності на побудовану квартиру за ОСОБА_4 відсутні, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в позові.

Колегія суддів також приймає до уваги, що іпотечним договором передбачено порядок внесення змін до іпотечного договору стосовно опису предмета іпотеки після закінчення будівництва квартири та реєстрації права власності на неї. Такі зміни до іпотечного договору щодо опису предмета іпотеки не вносилися.

За встановлених обставин, колегія суддів доводи апелянта про те, що житловий будинок побудовано та введено в експлуатацію, наявність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки (квартиру) не приймає до уваги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За викладених вище обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги Банку, а також для прийняття доводів апеляційної скарги останнього у суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - відхилити.

Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: А. А. Калараш

В. Д. Коротков