Рішення № 59687844, 12.08.2016, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/1043/15-ц

Номер провадження 2/699/57/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2016 року м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі

головуючого - судді Савранського О.А.

за участю - секретаря Ященко О.М.

представника позивача - ОСОБА_1

відповідача і як законного представника третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4

третьої особи - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Корсуні-Шевченківському цивільну справу за позовом ОСОБА_5 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача ЖБК «Машзавод» в особі голови кооперативу ОСОБА_6 до ОСОБА_3 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд

встановив:

Позивач ОСОБА_5 пред'явив у суд даний позов і просить визнати спільним сумісним майном подружжя трикімнатну квартиру АДРЕСА_6; здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя між позивачем та відповідачем, а саме: поділити квартиру по ? частині кожному; визнати за ним право власності на ? частину даного нерухомого майна.

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 21 січня 2016 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

У суді представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала і надала пояснення аналогічні змісту позовної заяви.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 вимоги позову не визнали повністю посилаючись на те, що позивач кошти за кооперативну квартиру не сплачував, почав сплачувати лише після розлучення, він не являється членом кооперативу, а тому ніякого майнового відношення до квартири не має. Також, проживати разом з ним в одній квартирі вона з дітьми не може. Крім цього, відсутні докази про можливий з технічної сторони реальний поділ квартир по ? частині.

Третя особи ОСОБА_2 підтримав думку законного представника.

Третя особа ОСОБА_7. у суд не з'явився, надавши суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутністю, заперечує проти позову.

Третя особа ЖБК «Машзавод» в особі голови кооперативу ОСОБА_6 в суд не з'явилася, не заявила про свою участь у справі і не повідомила про згоду на участь у справі, а тому справа розглянута без третьої особи.

Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до повного задоволення.

У суді встановлено, що 15 листопада 2011 року рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області було розірвано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, зареєстрований 05 листопада 1994 року відділом РАГСу Корсунь-Шевченківської районної ради народних депутатів.

Від даного шлюбу подружжя має двох синів, один із яких малолітній ОСОБА_2.

За період перебування у шлюбі, а саме протягом 2002 - 2012 років, подружжям був повністю сплачений пайовий внесок за кооперативну трикімнатну АДРЕСА_1 загальною площею 55,6 кв.м., жилою площею 35,7 кв.м., яка розташована на другому поверсі будинку в сумі 4867,00 грн. Дані обставини встановлені рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 26 червня 2014 року за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування квартирою. Суд встановив між сторонами порядок користування квартирою. Так, ОСОБА_5 виділено в користування жилу кімнату №3 площею 17,2 кв.м. з балконом площею 2,2 кв.м, а ОСОБА_3 - жилу кімнату №4 площею 11,6 кв.м. з лоджією площею 2,5 кв.м. та жилу кімнату №5 площею 6,9 кв.м. У загальному користуванні залишено коридор, кухню,туалет,ванну кімнату. Рішення набрало законної сили 04 вересня 2014 року.

Позивачем надано суду копію довідки ЖБК «Корсунь-Шевченківський машзавод» від 23 вересня 2014 року про те, що протягом 2008 - 2012 років позивач особисто погашав кредит по АДРЕСА_7 який був оформлений на його дружину - відповідачку по справі ОСОБА_3, повна сплачена сума кредиту становить 4867,00 грн.

Згідно даних технічної інвентаризації, які підтверджені технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_3, виготовленого 11 вересня 2012 року комунальним підприємством «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» квартира розташована на другому поверсі п'яти поверхового будинку, має три житлові кімнати (17,2 кв.м., 11,6 кв.м., 6,9 кв.м.), загальна площа квартири складає 60,3 кв.м., жила площа 35,7 кв.м., корисна площа 55,6 кв.м. У квартирі є кухня площею 8,7 кв.м., ванна кімната площею 2,3 кв.м., туалет 1,2 кв.м., коридор 7,7 кв.м., балкон 2,2 кв.м., лоджія 2,5 кв.м. Квартира обладнана водопроводом, каналізацією, індивідуальним опаленням, електроосвітленням, телефоном. Вартість спірної квартири становить 201095,00 грн.

30 березня 2000 року виконавчим комітетом Корсунь-Шевченківської Ради народних депутатів видано члену ЖБК «ВАТ Маш. завод» ОСОБА_3 ордер на житлове приміщення в будинку житлово - будівельного кооперативу №018545 серії А з сім'єю із трьох чоловік на право заняття жилого приміщення за адресою АДРЕСА_4, в якому зазначено склад сім'ї: ОСОБА_5 - чоловік, ОСОБА_7. - син.

Згідно довідки Житлово-будівельного кооперативу «Корсунь-Шевченківського машзаводу» за №24 від 11 листопада 2012 року ОСОБА_5 та ОСОБА_3 являються членами кооперативу. Пайовий внесок за спірну квартиру в сумі 4867,00 грн. сплатили повністю 11 вересня 2012 року в рівних долях.

На підставі рішення виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради №191 від 05 грудня 2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 18 грудня 2012 року видано свідоцтво серії НОМЕР_5 про право власності на нерухоме майно - трьохкімнатну квартиру за АДРЕСА_8 приватної форми власності по 1/2 частині кожному.

Згідно рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 06 березня 2015 року пункт 1.11 рішення виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради від 05 грудня 2012 року за №191 щодо надання дозволу Корсунь-Шевченківському відділку КП «ЧООБТІ» щодо оформлення права власності ОСОБА_5 на 1/2 частину трикімнатної квартири АДРЕСА_5 - Шевченківському Черкаської області визнано недійсним.

Згідно рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 19 листопада 2015 року визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 18 грудня 2012 року серії НОМЕР_5 в частині права власності ОСОБА_5 на 1/2 частину трикімнатної квартири АДРЕСА_5 - Шевченківському Черкаської області, оскільки виконавчим комітетом Корсунь-Шевченківської міської ради безпідставно прийняв рішення про надання дозволу ОСОБА_5 на оформлення свідоцтва про право власності на частину спірної квартири, оскільки прийом ОСОБА_5 в члени ЖБК був проведений без дотримання вимог закону, оскільки рішення про прийом останнього не було затверджене рішенням виконкому міської ради.

Згідно ст.22 КпШС України, який діяв на час виникнення правовідносин, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Згідно вимог ст.60 діючого на даний час СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу, за взаємною згодою.

Ч.1 ст. 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Домовленості між сторонами відсутні, не укладався і шлюбний договір.

Відповідно до ч.1 ст.71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 18 вересня 1987 року «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» при розгляді спорів про поділ квартири між подружжям, яке розлучилося, судові слід керуватися ст.146 ЖК України, ст.15 Закону України «Про власність», п.43 Примірного статуту ЖБК і чинним законодавством про шлюб та сім'ю (статті 22, 24, 28, 29 КпШС України - пай, внесений подружжям в ЖБК у період сумісного проживання за рахунок спільних коштів, а також за рахунок коштів,подарованих подружжю або одержаних у позичку, а після повної сплати пайового внеску - квартира, є їх спільним майном і підласе поділу на загальних підставах.

У п. 43 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР №186 від 30 квітня 1985 року, зазначено, що поділ квартири між членом житлово-будівельного кооперативу і його дружиною допускається в разі розірвання шлюбу між ними, якщо пай є спільною власністю подружжя і якщо кожному з колишнього подружжя можливо виділити ізольоване жиле приміщення в займаній ними квартирі. Поділ квартири провадиться за згодою між колишнім подружжям, а при відсутності згоди - за рішенням суду.

Нормою ст. 145 ЖК України встановлено, що члени сім'ї, які проживають разом з членом житлово-будівельного кооперативу, мають рівне з ним право користування жилим приміщенням.

Згідно вимог ч. 1 ст. 146 ЖК України поділ квартири у будинку житлово-будівельного кооперативу між членом кооперативу і його дружиною допускається у разі розірвання шлюбу між ними, якщо пай є спільною власністю подружжя і якщо кожному з колишнього подружжя є можливість виділити ізольоване жиле приміщення у займаній ними квартирі.

Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно ст.ст.1,10 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.58 і ч.2 ст.59 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування та обставини справи, які за законом мають бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.63 ЦПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Свідки по справі відсутні.

Згідно ст.64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Згідно приписів п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами,встановленими ст.ст.69-72 СК та ст.372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Спору про вартість спірного майна сторони не мають, так як протягом розгляду справи пропонували один одному сплати половину вартості зазначеної суми 201095,00 грн. в рахунок компенсації та припинити спір.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України і набрала чинності для України 11.09.1997 та є обов'язковою.

Відповідно до ст.1 Протоколу №1 Конвенції кожна фізична особа або юридична особа маж право мирно володіти своїм майном.

Відповідно до Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами, внесеними Протоколом № 11 - стаття 5, про рівноправність кожного з подружжя кожен із подружжя у відносинах між собою користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Так, у Рішенні Європейського Суду від 29 листопада 1991 року у справі «Пайн Велей Девелопментс ЛТД та інші проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.

У п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України», в п.48 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мала проти України» та в п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України №2» наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

Відповідно до правил ст.214 ЦПК України обов'язком суду є вирішення питання про характер спірних правовідносин і про те, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким чином, оскільки спірна квартира набута подружжям за час шлюбу і являється об'єктом спільної сумісної власності, тому суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення.

Так, суд визнає спільним сумісним майном подружжя трикімнатну кооперативну квартиру АДРЕСА_9; визначає рівними розмір часток подружжя у спірній квартирі АДРЕСА_9, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнає за позивачем ОСОБА_5 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_10

До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову, протягом усього часу розгляду справи позивач не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред'явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

При задоволенні позову суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати в справі.

Керуючись ст.ст. 212, 213, 214, 215,218 ЦПК України, ст.ст. 60, 69, 70, 71 СК України, суд

вирішив:

Задовольнити повністю позов.

Визнати спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_3 трикімнатну кооперативну квартиру АДРЕСА_9.

Визначити рівними розмір часток подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у трикімнатній кооперативній квартирі АДРЕСА_9, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Визнати за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець, зареєстрований та проживає АДРЕСА_11, НОМЕР_1 виданий 01 червня 2012 року Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_10

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженка, зареєстрована АДРЕСА_11, проживає АДРЕСА_12, НОМЕР_3 виданий 17 січня 1998 року Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 (інші відомості про особу суду невідомі) на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець, зареєстрований та проживає АДРЕСА_11, НОМЕР_1 виданий 01 червня 2012 року Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1005,48 грн.

Повідомити осіб, які беруть участь у справі, що з повним рішенням суду вони зможуть ознайомитися 15 серпня 2016 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Савранський О.  А.