Рішення № 59684662, 15.08.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/2858/16-ц

Провадження № 2/415/1341/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.16року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Калмикової Ю.О.,

при секретарі Нескородовій Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лисичанську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» звернувся до Лисичанського міського суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 28.11.2012 р. між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» в свою чергу виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» (далі - ПАТ «Сведбанк») та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» (далі - ФК «Вектор Плюс») укладено Договір факторингу. Відповідно до п.2.1, 2.2. Договору Банк відступає Фактору свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Банку на підставі Документації. З моменту відступлення Банком Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів.

28.11.2012 року між TOB «ФК «Вектор Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» укладено Договір факторингу. Відповідно до п.2.1, 2.2. Договору Клієнт (TOB «ФК «Вектор Плюс») відступає Фактору (TOB «Кредитні ініціативи») свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить клієнту на підставі документації. З моменту відступлення Клієнтом Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошових вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів.

Отже, внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме TOB «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора / стягувача за договором від 08.11.2006 р. № 1201/1106/64-513 позичальником згідно якого є ОСОБА_1.

08.11.2006 року Акціонерний комерційний банк «ТАС-Комерцбанк», правонаступник ВАТ «Сведбанк», та фізична особа - ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 1201/1106/64-513, з подальшим внесення змін та доповнень.

Відповідно до умов вищевказаного Кредитного договору, Банк зобов'язується надати Боржнику кредит у сумі 57 000,00 грн., а Відповідач зобов'язується повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.

Окремої ліцензії на здійснення факторингових операцій не потрібно. Відступлення права вимоги є договірною передачею зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові у випадках, встановлених законом. Отримавши право грошової вимоги за кредитним договором до боржника , Позивач придбавав фінансовий актив у юридичної особи. Відповідно, законодавство України не містить норми, внаслідок застосування якої у фактора за договором факторингу шляхом купівлі права грошової вимоги існував чи існує обов'язок отримати ліцензію для підтвердження свого права на здійснення факторингових операцій. З цього приводу звертаємо увагу суду на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.09.2014 р. в справі № 6-20441св14, відповідно до якої ВССУ розглянувши у судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1, відкритого акціонерного товариства «Племінний завод обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 10 жовтня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 24 лютого 2014 року, встановив, що «відступлення права вимоги є договірною передачею зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові у випадках, встановлених законом. Враховуючи наведене, позивач, отримавши право грошової вимоги за кредитним договором до боржника - ОСОБА1, придбав фінансовий актив у юридичної особи. Відповідно, законодавство України не містить норми, внаслідок застосування якої у фактора за договором факторингу шляхом купівлі права грошової вимоги від 17 грудня 2012 року - TOB «Кредитні ініціативи», існував чи існує обоє 'язок отримати ліцензію для підтвердження свого права на здійснення факторингових операцій. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, на зазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку, що для здійснення факторингових операцій необхідна наявність відповідної ліцензії». Відмічаємо, що TOB «Кредитні ініціативи» зареєстроване як фінансова установа Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 18 вересня 2008 року № 1121 за реєстраційним номером 13102248, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 15 вересня 2011 року (копія додається).У Додатку до вказаного вище Свідоцтва зазначено види фінансових послуг, які має право здійснювати фінансова компанія (TOB «Кредитні ініціативи») без отримання ліцензій та/або дозволів відповідно до законодавства, такі як фінансовий лізинг, надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів, надання поручительств, надання гарантій, факторинг (копія додатку прикладається). Висновок: TOB «Кредитні ініціативи» не потребує будь-яких окремих ліцензій на здійснення факторингових операцій.

З огляду на зазначені тезиси та приведену вище судову практику, керуючись п.3 ст.61 ЦПК України, TOB «Кредитні ініціативи» вважає зазначені обставини преюдиційними, тобто такими, що встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили та не потребують доказування при розгляді даної позовної заяви.

Банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу кредит, а той неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, чим грубо порушує істотні умови Кредитного договору.

Станом на 01.05.2016 р., Відповідач має прострочену заборгованість за кредитним договором № 1201/1106/64-513 від 08.11.2006 р. в розмірі 61565,99 грн., яка складається з: - заборгованості за кредитом - 18858,00 грн., заборгованості по відсотках - 22983,10 грн., пені - 19724,89 грн.

На підставі викладеного, представник позивача звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 61565,99 грн. за кредитним договором № 1201/1106/64-513 від 08.11.2006 року.

Представник позивача Ременюк Т.О. в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала до суду письмову заяву в якій просила розглядати справу без участі їхнього представника, на позовних вимогах наполягають, проти заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про причину неявки суд не повідомила, про день, час та місце слухання справи повідомлялась належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник позивача не заперечувала проти розгляду справи за відсутності відповідача. У зв'язку з наведеним, суд вважає за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Відповідно до ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст.1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Відповідно до ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з укладеного Кредитного договору № 1201/1106/64-513 від 08.11.2006 року між Акціонерний комерційний банк «ТАС-Комерцбанк» та фізична особа - ОСОБА_1, Банк зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі 57 000,00 грн., а Відповідач зобов'язується повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.

Відповідно до п.2.1, 2.2. Договір факторингу від 28.11.2012 р. укладеного між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» в свою чергу виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» та Факторинговою компанією «Вектор Плюс», Банк відступає Фактору свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Банку на підставі Документації. З моменту відступлення Банком Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів

Відповідно до п.2.1, 2.2. Договору факторингу від 28.11.2012 року укладеного між TOB «ФК «Вектор Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи». Клієнт (TOB «ФК «Вектор Плюс») відступає Фактору (TOB «Кредитні ініціативи») свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить клієнту на підставі документації. З моменту відступлення Клієнтом Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошових вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів.

Судом встановлено, що, внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме TOB «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора / стягувача за договором від 08.11.2006 р. № 1201/1106/64-513 позичальником згідно якого є ОСОБА_1.

08.11.2006р. між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1201/1106/64-513, за умовами якого позичальнику надано кредит у сумі 57000,00 грн., яка підлягає погашенню в термін до 07.11.2011р.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом в розмірі 19 % річних за весь строк фактичного користування кредитом.

Відповідно до п. 1.4. кредитного договору кредитні кошти призначені на придбання нового автомобіля: марки ВАЗ 111830, державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до п. 8.1. кредитного договору за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів, користування кредитом Позичальник сплачує пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості. Кількість днів у розі приймається - 365/366.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 1201/1106/64-513 від 08.11.2006 року, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 року становить 61565,99 грн.

Таким чином, факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають та за таких обставин суд вважає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжним дорученням № 18969 від 25.05.2016 року про сплату судового збору в сумі 1378,00 грн.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір у сумі 1378,00 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 625, 626, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (ЄДРПОУ 35326253, р/р 26507010332001, місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд.21), заборгованість за кредитним договором №1201/1106/64-513 від 08.11.2006 року в сумі 61 565 (шістдесят одна тисяча п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 99 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом - 18 858 (вісімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) 00 коп.; заборгованості по відсотках - 22 983 (двадцять дві тисячі дев'ятсот вісімдесят три) грн. 10 коп.; - пені - 19 724 (дев'ятнадцять тисяч сімсот двадцять чотири) грн. 89 коп., та судовий збір в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному суді Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

СУДДЯ Ю.О. КАЛМИКОВА