Рішення № 59684661, 15.08.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/2840/16-ц

Провадження № 2/415/1335/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.16 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Калмикової Ю.О.,

при секретарі Нескородовій Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лисичанську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» звернувся до Лисичанського міського суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 28.08.2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс» та фізична особа - ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 06004660077.

Відповідно до умов вищевказаного Кредитного договору, Первинний кредитор зобов'язується надати Відповідачеві кредит у сумі 48651,49 грн.

Відповідно до умов Кредитного договору, Відповідач зобов'язується в порядку і на умовах, що визначені Кредитним договором, повертати Кредит, виплачувати проценти за користування Кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором та Додатком № 1 до нього - Графіком платежів.

18.05.2012 року між TOB «ПростоФінанс» та TOB «Кредитні ініціативи» було укладено Договір купівлі-продажу кредитного портфелю (Договір відступлення), відповідно до якого TOB «Кредитні ініціативи» зобов'язувалось передати грошові кошти в розпорядження TOB «ПростоФінанс», а TOB «ПростоФінанс» зобов'язувалось відступити TOB «Кредитні Ініціативи» свої права грошових вимог до боржників за Кредитними договорами, перелік яких міститься в Додатку №1 до Договору відступлення. Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс» було відступлено право грошової вимоги за Кредитним Договором № 06004660077 від 28.08.2007 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи». Відповідно до зазначеного договору, сторони свої зобов'язання повністю виконали - TOB «Кредитні Ініціативи» передало грошові кошти, а TOB «ПростоФінанс» відступило свої права грошової вимоги до боржників за Кредитними Договорами, перелік яких міститься в Додатку №1 до Договору відступлення.

Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 р. № 231 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг». Зазначаємо, що Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013 р. № 2а-12909/12/2670 було скасовано п.1 вказаного Розпорядження, згідно якого до фінансових послуг факторингу було віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників суб'єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення. На підставі цієї Постанови Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 № 352, пункт 1 розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 № 231 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2009 за № 373/16389, яким передбачалося, що до фінансової послуги факторингу віднесено набуття права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому до боржників - суб'єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення, виключено. Слід відмітити, що ні Цивільний кодекс України, ні Закон «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» не встановлюють жодних обмежень стосовно складу осіб, по відношенню до яких може здійснюватися відступлення права вимоги. Іншими словами, законодавець не виключає безпосередньо фізичних осіб з переліку осіб, що беруть участь у фінансовій операції факторингу. Висновок: Посилання Відповідачів на вищевказане Розпорядження щодо відсутності у TOB «Кредитні ініціативи» права грошової вимоги є безпідставним з огляду на скасування п.1 Розпорядження.

З огляду на зазначені тезиси та приведену вище судову практику, керуючись п.3 ст.61 ЦПК України, TOB «Кредитні ініціативи» вважає зазначені обставини преюдиційними, тобто такими, що встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили та не потребують доказування при розгляді даної позовної заяви.

Первинний кредитор свої зобов'язання за Кредитним договором виконав, надавши Відповідачеві, кредит у сумі 48651,49 грн.

Відповідно до умов Кредитного договору та Договору відступлення, Позивач вправі вимагати дострокового погашення Кредиту у разі невиконання чи неналежного виконання Відповідачем умов Кредитного договору.

У порушення умов Кредитного договору, Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 10.04.2016 року має прострочену заборгованість за договором кредиту № 06004660077 від 28.08.2007 року в сумі 50707,89 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 44786,37 грн., заборгованості по відсотках - 5479,74 грн., заборгованості за комісією 441,78 грн.

На підставі викладеного, представник позивача звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 50707,89 грн. за кредитним договором № 06004660077 від 28.08.2007 року.

Представник позивача Ременюк Т.О. в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала до суду письмову заяву в якій просила розглядати справу без участі їхнього представника, на позовних вимогах наполягають, проти заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності відповідача. У зв'язку з наведеним, суд вважає за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Відповідно до ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст.1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Відповідно до ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з укладеного Кредитного договору № 06004660077 від 28.08.2007 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс» та ОСОБА_1, кредитор зобов'язується надати Відповідачеві кредит у сумі 48651,49 грн.

Відповідно до умов Кредитного договору, Відповідач зобов'язується в порядку і на умовах, що визначені Кредитним договором, повертати Кредит, виплачувати проценти за користування Кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором та Додатком № 1 до нього - Графіком платежів.

Відповідно до Договору купівлі-продажу кредитного портфелю (Договір відступлення) від 18.05.2012 року укладеного між TOB «ПростоФінанс» та TOB «Кредитні ініціативи», TOB «Кредитні ініціативи» зобов'язувалось передати грошові кошти в розпорядження TOB «ПростоФінанс», а TOB «ПростоФінанс» зобов'язувалось відступити TOB «Кредитні Ініціативи» свої права грошових вимог до боржників за Кредитними договорами, перелік яких міститься в Додатку №1 до Договору відступлення. Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс» було відступлено право грошової вимоги за Кредитним Договором № 06004660077 від 28.08.2007 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи». Відповідно до зазначеного договору, сторони свої зобов'язання повністю виконали - TOB «Кредитні Ініціативи» передало грошові кошти, а TOB «ПростоФінанс» відступило свої права грошової вимоги до боржників за Кредитними Договорами, перелік яких міститься в Додатку №1 до Договору відступлення.

Відповідно до витягу з додатку № 1 до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 18.05.2012р. передано кредитний договір №06004660077 від 28.08.2007р. позичальник - ОСОБА_1.

28.08.2007р. між TOB «ПростоФінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №06004660077, за умовами якого позичальнику надано кредит у сумі 48651,49 грн., яка підлягає погашенню в термін до 10.09.2012р.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору кредит надається позичальнику в наступних цілях в розмірі 46300 грн. для оплати позичальником автотранспортного засобу: марки VAZ ZAZ, модель 21112, в розмірі 2268,70 грн. для сплати позичальником страхового внеску по договору стархування автомобілю від ризиків пошкодження, повної загибелі чи втрати на період страхування до 28.08.2008р., в розмірі 82,79 грн. для сплати позивальником страхового внеску по договору страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на період страхування не менше 1 року.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору за користування кредитними коштами позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом в розмірі 12,5 % річних від непогашеної суми.

Відповідно до п. 2.2. кредитного договору згідно з кредитним договором позичальник сплачує разову комісію за надання кредиту в розмірі 1% від початкової суми кредиту.

Відповідно до п. 2.3. кредитного договору згідно з кредитним договором позичальник щомісячно сплачує комісію за управління кредитом в розмірі 0,07% від початкової суми кредиту.

Судом встановлено, що, внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме TOB «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора / стягувача за договором № 06004660077 від 28.08.2007 року позичальником згідно якого є ОСОБА_1.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 06004660077 від 28.08.2007 року, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 10.04.2016 року становить 50707,89 грн.

Таким чином, факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають та за таких обставин суд вважає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжним дорученням № 19023 від 26.05.2016 року про сплату судового збору в сумі 1378,00 грн.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір у сумі 1378,00 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 625, 626, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (ЄДРПОУ 35326253, р/р 26507010332001, місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд.21), заборгованість за кредитним договором № 06004660077 від 28.08.2007 року в сумі 50707 (п'ятдесят тисяч сімсот сім) грн. 89 коп., та судовий збір в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному суді Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

СУДДЯ Ю.О. КАЛМИКОВА