Справа № 367/5763/15-ц
ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2016 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Мікуліна А.В.,
при секретарі Мидловець М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, преміальних виплат до свят та моральної шкоди,-
в с т а н о в и в :
До Ірпінського міського суду Київської області надійшов зазначений вище позов, який позивач мотивує тим, що з березня 2008 року вона постійно працювала в Публічному акціонерному товаристві «Холдингова компанія «Київміськбуд». З 21.03.2008 року прийнята на роботу в компанію головним спеціалістом юридичного управління.З 10.07.2008 року працювала на посаді головного спеціаліста - юрисконсульта управління будівництва в регіонах.З 04.01.2011 року була переведена на посаду головного спеціаліста юридичного управління. З 12.04.2011 року переведена на посаду головного спеціаліста відділу претензійно-позовної роботи юридичного управління. З 01.06.2012 року переведена на посаду провідного фахівця відділу врегулювання спорів департаменту юридичного забезпечення. З 01.10.2012 року переведена на посаду фахівця 1 категорії відділу претензійно-позовної роботи департаменту юридичного забезпечення.
Вказує, що відповідно до наказу № 108к від 08.04.2014 року 09.04.2014 року була переведена на заміщення посади фахівця І категорії договірного відділу Департаменту правового супроводу ОСОБА_2 до фактичного її виходу з відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років.
Після проведення в листопаді 2014 року чергових змін в організації виробництва і праці та введення з 01.01.2015 року в компанії нової організаційної структури та нового штатного розпису, позивач була звільнена згідно з наказом Голови правління - президента Компанії № 71к від 11.02.2015 року у зв'язку зі скороченням штату працівників компанії за п.1 ст.40 КЗпП України, незважаючи на попередження нею відділ кадрів компанії по телефону про перебування з 11.02.2014 року на лікарняному та повідомлення листом (вх. № 00559/0/3-15 від 25.02.2015 року) про продовження лікування на стаціонарному відділенні в лікарні).
Вважає, що звільнення її з роботи не відповідає вимогам діючого законодавства України і є незаконним з наступних підстав. Скорочення штату працівників в Департаменті правового супроводу, в якому позивач працювала, не сталося - після введення нових штатних посад в зазначеному Департаменті, їх число збільшилося. Зросла також чисельність працівників в зазначеному департаменті - незважаючи на скорочення позивача, вона збільшилася на одного працівника. ОСОБА_2, посаду якої ОСОБА_1 заміщала, продовжує перебувати у відпустці по догляду за дитиною, але на заміщення її оновленої посади - посаду фахівця відділу правової експертизи Департаменту правового супроводу (до змін - посада фахівця 1-ї категорії договірного відділу Департаменту правового супроводу), прийнято нового працівника, який не працював раніше в зазначеному департаменті.
13-го листопада 2014 року працівники відділу кадрів компанії ознайомили позивача з попередженням про можливе наступне вивільнення, з 13.01.2015року, при цьому ОСОБА_1 не ознайомили зі мінами в організаційній структурі і штатному розписі компанії та не повідомили, чи сталися ітотні зміни в умовах праці ОСОБА_2
Зазначає, в попередженні зазначалося, що протягом двох місяців, можливо, буде запропонована інша посада - при наявності вакантних посад. 04.02.2015 року ОСОБА_1 ознайомилася з витягом з наказу Голови правління президента компанії від 11.12.2015 року про переведення фахівця 1-ї категорії договірного відділу Департаменту правового супроводу ОСОБА_2, посаду якої позивач заміщала згідно з наказом № 108к до фактичного виходу її на роботу, на посаду фахівця відділу правової експертизи в цьому ж департаменті, на яку вона погодилася після отримання письмового попередження про зміну в істотних умовах праці у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці. При цьому посадові обов'язки ОСОБА_2 по суті не змінювалися.
Але заміщення оновленої посади ОСОБА_2 відділ кадрів пропонував, в якості істотних змін в умовах праці, одинокій матері - ОСОБА_3, яка також до змін в організаційній структурі компанії, працювала на посаді фахівця 1-ї категорії в Департаменті правового супроводу, яка відмовилася від такого заміщення, посилаючись на те, що це значно погіршить її трудові умови, про що був складений акт.
06.02.2015 року ОСОБА_1 направила на ім'я голови правління-президента Кушніра І.М. лист вх.№00347/0/3-15 від 10.02.2015 року з проханням усунути порушення компанією та перевести її на заміщення оновленої посади ОСОБА_2
11.02.2015 року голова первинної профспілкової організації компанії Грицина О.В. повідомила ОСОБА_1, що в профспілковий комітет надійшло подання від адміністрації компанії для отримання згоди первинної профспілкової організації на її звільнення. В поданні зазначалося, що в компанії відсутні вакантні посади, які б відповідали досвіду роботи та кваліфікації позивача.
Крім того, начальник відділу кадрів ОСОБА_11 повідомив, що на тимчасово вакантну посаду «вже написана кимось заява», ким саме - є «конфіденційною інформацією Компанії».
11.02.2015р., внаслідок неправомірних дій співробітників відділу кадрів, які силоміць намагалися не випустити ОСОБА_1 до Голови наглядової ради Компанії з кімнати № 717, де знаходиться її робоче місце, у зв'язку з погіршенням самопочуття - головною біллю та нервовим зривом, вона змушена була звернутися за терміновою допомогою в МНПО «Медбуд». Після надання терапевтичної допомоги, в зазначеному лікарняному закладі їй було відкритий листок про мою тимчасову непрацездатність.
12.05.2015 року повідомила по телефону працівника відділу кадр в Департаменту кадрового забезпечення та секретаріату Компанії Грицук О. про відкриття листка непрацездатності з 11.02.2015 року. Про продовження лікування в стаціонарному відділенні лікарні я повідомила компанію листі вх.№ 00559/0/-3-15 від 25.02.2015 року.
20 квітня 2015 року передала через працівника Департаменту правового супроводу ОСОБА_3 виданий МНПО «Медбуд від 11.02.2015року лікарняний.
Однак, у відділі кадрів відмовилися приймати зазначений лікарняний, пояснивши, що позивач вже звільнена, незважаючи на те, що з наказом про звільнення не ознайомлювалась, обхідний лист та трудову книжку ніхто з працівників відділу кадрів не видавав.
Вказує, що після закінчення лікування, 05.05.2015 року прийшовши на роботу на прохідній ОСОБА_1 не пропустили до робочого місця. Листом від 07.05.2015 року позивач направила на адресу компанії лист про тимчасову непрацездатності, однак по телефону директор департаменту кадрового забезпечення та секретаріату Бабич О.М., повідомив що не має права прийняти зазначений вище документ, оскільки існує наказ про звільнення позивача. Вже, 16.06.2015 року ОСОБА_1 отримала відповідь, що оскільки остання самовільно залишила місце роботи, це унеможливлює особисте вручення останній трудової книжки.
Зазначає, що листок тимчасової непрацездатності їй було повернуто через декілька після її звернення зі скаргою на незаконні дії посадових осіб компанії до голови наглядової ради Слончака В.В. Також, вказує, що з наказом про звільнення мала змогу ознайомитися лише 03.07.2015 року.
Адміністрація компанії позивачу не пропонувала іншої роботи, але, незважаючи на її скорочення, в Департаменті правового супроводу вже введено дві нові посади та прийнято на роботу двох нових працівників, які не працювали раніше в зазначеному департаменті.
Також, зазначає, що у грудні 2013 року та в грудня 2014 року усі працівники отримували премії до новорічних свят, однак виплачені позивачу не були.
Крім того, зазначені вище на думку позивача дії відповідача є незаконними, що потягло за собою до моральних переживань та негативно відобразились на здоров'ї ОСОБА_1
Тому просить поновити ОСОБА_1 на попередній роботі в Департаменті правового супроводу ПАТ «ХК «Київміськбуд» з 11.02.2015 р.; стягнути із ПАТ «ХК «Київміськбуд» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.02.2015 р. по 08.08.2016 р. в розмірі 154 730,29 грн.; стягнути із ПАТ «ХК «Київміськбуд» на користь позивача, передбачені Колективним договором преміальні в розмірі 4 500,00 грн. за 2013 р. та 4 500,00 грн. за 2014 р.; стягнути із ПАТ «ХК «Київміськбуд» на користь позивача моральну шкоду в розмірі - 20 000,00 грн.
Позивач та її представник в судове засідання з'явилися, підтвердили обставини викладені у позовній заяві, просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, заперечував щодо позовних вимог.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 була звільнена із договірного відділу департаменту правового супроводу ПАТ «ХК «Київміськбуд» відповідно до наказу №71к від 11.02.2015 р. на підставі ч. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с.20).
Згідно витягу із наказу від 08.04.2014 р. №108 к ОСОБА_1 було переведено за її згодою на посаду фахівця першої категорії договірного відділу департаменту правового супроводу ПАТ «ХК «Київміськбуд» на місяць на час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_2 до фактичного виходу її на роботу (а.с.22).
ОСОБА_1 була попереджена про наступне вивільнення від 13.11.2014 р., що підтверджується її підписом (а.с.21).
Також судом встановлено, що згідно акту від 11.02.2015 р. за підписом працівників ПАТ «ХК «Київміськбуд», а саме - ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10, фахівець І категорії договірного відділу департаменту правового супроводу ОСОБА_1 о 15 год. 40 хв. ознайомилась із наказом від 11.02.2015 р. №71 к «Про звільнення ОСОБА_1», однак поставити підпис про ознайомлення відмовилась (а.с.69).
Відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Враховуючи встановлені судом обставини в судовому засіданні та положення ст. 40 КЗпП України, оскільки ОСОБА_1 була звільнена із посади відповідно до вимог чинного законодавства України, та була ознайомлена із наказом про звільнення в присутності свідків, про що був складений відповідний акт від 11.02.2015 р., тому відсутні підстави для її поновлення на попередній роботі в Департаменті правового супроводу ПАТ «ХК «Київміськбуд» з 11.02.2015 р.
Також суд зауважує, що відповідно до протоколу засідання профспілкового комітету Первинної профспілкової організації ПАТ «ХК «Київміськбуд» від 11.02.2015 р. за №9 було надано згоду на звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із скороченням штату працівників з наданням всіх гарантій і компенсацій, відповідно до законодавства, зокрема, ОСОБА_1 (а.с.71).
Крім того, суд враховуючи приписи ст. 49-2 КЗпП України зазначає, що позивачем не було надано суду фактичних доказів того, що на момент звільнення її кваліфікація й продуктивність праці була відмінно кращою у порівнянні з іншими працівниками ПАТ «ХК «Київміськбуд».
Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
На підставі зазначеної вище норми Закону, оскільки позивач 11.02.2015 р. фактично була ознайомлена із наказом ПАТ «ХК «Київміськбуд» №71к, тому суд вважає, що позивач дізналася про порушення свого права саме цієї дати, однак звернулася до суду із позовом 10.08.2015 р. чим пропустила строк для звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
Враховуючи вищезазначене, так як інші позовні вимоги позивача є похідними від позовної вимоги про поновлення на попередній роботі в Департаменті правового супроводу ПАТ «ХК «Київміськбуд» з 11.02.2015 р., тому суд відмовляє у задоволенні решти позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 40, 49-2, 233 Кодексу законів про працю України, статтями 6-8, 10, 15, 30, 60, 62, 64, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
в и р і ш и в :
Відмовити у задоволенні позову.
Рішення в повному обсязі буде виготовлено до 12.08.2016 р.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення, а особами, які були відсутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, - з дня отримання копії рішення.
Суддя: А. В. Мікулін
Судове рішення № 59683492, Ірпінський міський суд Київської області було прийнято 08.08.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 367/5763/15-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: