Постанова № 59682327, 14.04.2016, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/415/16-а

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.04.2016 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Мигович О.М.

секретаря Гладенької Л.Ф.

представника відповідача Соболь О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Калуського об'єднання управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Свої вимоги мотивував тим, що він перебуває на обліку в УПФУ в м.Калуші та Калуському районі з 15.08.2006 року після досягнення ним 60-річного віку і його загальний стаж роботи складає 33 роки 1 місяць і 9 днів. 12.01.2009 року позивач звернувся з заявою до відповідача про перерахунок йому пенсії. В результаті перерахунку пенсії коефіцієнт заробітної плати значно зменшився з 1,97354 на 1,55308. Проводячи такий перерахунок пенсії, як зазначає Управління ПФУ у своїй відповіді від 30.12.20016 р. № 373/ П-15 працівники УПФУ керувалися ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами, внесеними Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та проведення змін до деяких законодавчих актів України»). Тобто, що при проведенні перерахунку пенсії з урахуванням не менш ніж 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв роботи, з періоду, за який враховується заробітна оплата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає влюченню згідно абзацу 3 ч.1 ст.40 цього Закону.

Проте, Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року зміни, що були внесені до ст..40, 42 Закону України №1058-IV «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» в частині порядку проведення перерахунку пенсії були визнані неконституційними.

Таким чином жодних обмежень щодо оптимізації періодів страхового стажу, доданих після призначення (попереднього перерахунку), діюча на той час норма не містила, в ній навпаки зазначається, що : «за вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, включається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше 10 відсотків тривалості страхового стажу». Страховий стаж ОСОБА_2 станом на 01.01.2009 р. становив 422 місяці, тому він мав право на виключення при перерахунку пенсії 25 місяців заробітку з найменшими коефіцієнтами.

Також відповідачем було неправомірно виключено із підрахунку стажу роботи позивача період роботи в колгоспі імені Свердлова Оренбурзької області Російської Федерації з 09.03.1984 р. по 28.05.1984р. тривалістю 2 місяці 20 днів мотивуючи це відсутністю підтверджуючих документів. Однак у відповідності до п.1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Трудова книжка ОСОБА_2 містить всі необхідні записи, що підтверджують даний стаж, а саме згідно наказу №51 від 09.03.1984 р. він був прийнятий на роботу столярем в колгоспі імені Свердлова, згідно наказу №81 від 28.05.1984р. - звільнений з роботи. Жодних виправлень чи неточностей дані записи не містять. Тим більше, що даний стаж був врахований відповідачем при призначені пенсії у 2006 році.

Крім цього, УПФУ в м.Калуші та Калуському районі відмовило позивачу у зарахуванні йому роботи в районах Крайньої Півночі в 1,5 кратному розмірі та проведення у зв'язку із цим відповідного перерахунку пенсії, посилаючись на відсутність у позивача письмового трудового договору та інших документів про роботу в районах Крайньої Півночі.

Тому позивач звернувся до суду та просить поновити строк звернення до суду так як пропустив його з поважних причин. Визнати дії відповідача неправомірними щодо відмови в перерахунку пенсії. Зобов»язати УПФУ в м.Калуші та Калуськомурайоні здійснити йому перерахунок пенсії з 18.05.2015 року, провівши оптимізацію його заробітної плати, встановивши при цьому індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 1,97354, врахувавши до страхового стажу період роботи з 09.03.1984р. по 28.05.1984р., а період роботи з 30.06.1984р. по 01.06.1986р. та з 02.06.1986р. по 01.09.1993р. в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі - в 1,5-кратному розмірі. А також стягнути з відповідача по справі судові витрати в розмірі оплаченого судового збору.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак подав заяву з проханням слухати справу у його відсутності. Позов підтримує та просить його задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та суду пояснила, що згідно абзацу 3 ч.1 ст.40 Закону №1058 із заробітної плати може бути виключено період 60 календарних місяців поспіль, однак даний період може становити не більше 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Оскільки позивачу проведено перерахунок з до рахуванням 24 місяців заробітку, тому відповідно може бути виключено не більше 10 відсотків, що становить 2 місяці заробітку з найменшим коефіцієнтом. Саме так програмним забезпеченням ОСОБА_2 було виключено 2 місяці заробітку поспіль з найменшим коефіцієнтом в період заробітку, що становить 60 місяців поспіль з 01.05.1985р. по 30.04.1990р. Щодо періоду роботи в колгоспі імені Свердлова , то Управлінням ПФУ було доопрацьовано пенсійну справу позивача і направлено запит про витребування довідки в Російську Федерацію. Однак відповідь на адресу пенсійного фонду ще не надійшла. Крім того для обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі у відповідності до п.5 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» передбачено пільгове обчислення стажу роботи, однак при наявності у пенсіонера письмового трудового договору на 5 років або інших документів про роботу на Крайній Півночі або місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі. Документом що підтверджує пільгове обчислення стажу роботи можуть бути: записи в трудовій книжці (завірені печаткою) про те, що при прийомі на роботу а особу поширювалися вищезазначені пільги з посиланням на вказані нормативно-правові акти, а саме трудовий договір, яким передбачено пільгове обчислення стажу або довідка, в тому числі архівна, що підтверджують період роботи та поширення пільг. Довідка має бути видана організацією, правонаступником або архівною установою на підставі даних про укладення таких договорів. Таких документів у матеріалах пенсійної справи немає. Тому заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, через що задоволенню не підлягає.

Суд, вислухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно зі ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що з 15.08.2006 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФУ в м.Калуші та Калуському районі та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

18.11.2015 року позивач звернувся до УПФУ в м.Калуші та Калуському районі з заявою про зарахування періодів роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі в 1,5- кратному розмірі та проведення у зв»язку з цим відповідного перерахунку пенсії, про зарахування до стажу роботи в колгоспі імені Свердлова та виключити із заробітку, що враховується для обчислення пенсії 10 відсотків місяців з найменшими коефіцієнтами заробітної плати, тобто здійснити так звану «оптимізацію».

Листом від 30.12.2015 року № 373/П-15 ОСОБА_2 було повідомлено, що обчислення заробітної плати при розрахунку його пенсії проведено згідно законодавства. Підстави щодо здійснення розрахунку пенсії з урахуванням оптимізації заробітної плати, зарахування роботи в колгоспі імені Свердлова та зарахування стажу роботи в районах Крайньої Півночі в пільговому обчисленні відсутні.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь- яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Згідно вимог ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж позивача станом на 01.01.2009 року становив 422 місяці, що дає можливість на виключення при перерахунку пенсії 25 місяців заробітку з найменшими коефіцієнтами, оскільки до розрахунку його заробітної плати для обчислення пенсії ПФУ включив 85 місяців, а 60 календарних місяців є обов»язковими при розрахунку.

Твердження відповідача про те, що виключення із заробітку 10 відсотків тривалості страхового стажу («оптимізація») не передбачене абз.3 ч.1 статті 40 Закону суд не бере до уваги, так як воно є неконституційним, що зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, а тому у позивача є всі підстави на виключення 25 місяців страхового стажу з 01.12.2006р. по 31.12.2008р. де коефіцієнти заробітку є найменшими із розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії.

Також відповідачем було виключено два місяці з заробітку ОСОБА_2, а саме січень та лютий 2009 року, однак вони є найгіршими, так як індивідуальний коефіцієнт заробітної позивача у січні 1990 року становив 1,51613, а в лютому - 1,00000. Індивідуальні ж помісячні коефіцієнти періодів, які не було виключено коливаються в районі 0,5. Тому суд вважає, що відповідачем неправомірно було занижено індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача з 1,97354 до 1,55308.

Суд також вважає неправомірним виключення відповідачем із підрахунку стажу роботи ОСОБА_2 в колгоспі імені Свердлова Оренбурзької області Російської Федерації тривалістю 2 місяці 20 днів.

Згідно п.1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого Постановою КМ України №637 від 12.08.1993 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Трудова книжка позивача містить всі необхідні записи, що підтверджують трудовий стаж у вищезазначеному колгоспі. А саме, згідно наказу №51 від 09.03.1984 року, ОСОБА_2 прийнятий на роботу столярем, а згідно наказу №81 від 28.05.1983 р. - звільнений з роботи. Жодних виправлень чи неточностей дані записи не містять. Крім того при призначенні позивачу пенсії даний стаж було враховано. Перевірку ж даних відповідач почав тільки з 25.12.2014 р., що унеможливлює отримати відповіді на запити у зв»язку з тяжкою зовнішньополітичною ситуацією з Російською Федерацією.

В судовому засіданні також встановлено, що позивач працював в Івано-Франківському управлінні бурових робіт на посаді старшого комірника з 30.06.1984р. по 01.09.1993р. вахтово-експедиційним методом в Західному Сибіру з них: з 30.06.1984 року по 01.06.1986 року - робота вахтово-експедиційним методом в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі (Ханти-Мансійський автономний округ Тюменської області), з 02.06.1986 року по 01.09.1993 року - робота вахтово-експедиційним методом в районах Крайньої Півночі (Ямало-Ненецький автономний округ Тюменської області), що підтверджується довідкою, виданої Прикарпатським управлінням бурових робіт №2024 від 08.12.2015 року, яка уточнює особливий характер праці чи умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії і які підтверджують постійну зайнятість на роботі, яка дає право на встановлені законом пільги (а.с.11).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна донести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п.4 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року періоду трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу і порядку і умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої. Півночі та місцевостях, прирівняних до Районів Крайньої півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген, зараховується до страхового стажу і порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі, та на місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", (далі Указ від 10 лютого 1960 року), постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 року №1029 Ханти-Мансійський округ відноситься до місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі, Ямало-Ненецький автономний округ Тюменської області відноситься до районів Крайньої Півночі.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позивач має право на пільгове обчислення стажу в півтора разовому розмірі за період з 30.06.1984р. по 01.09.993р. оскільки за даними, що містяться у його трудовій книжці вбачається та не викликає жодного сумніву той факт, що він працюючи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, користувався пільгами, передбаченими Указом від 10 лютого 1960 року.

Суд, не погоджується з думкою представника відповідача, що обов'язковою умовою надання пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі 1 рік роботи за 1 рік 6 місяців повинна бути наявність письмового трудового договору про роботу у вказаній місцевості з огляду на наступне: у п. 5 Розділу XV Прикінцевих положень закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначено, що пільгове обчислення страхового стажу проводиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях,- прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами. Відповідно, наявність письмового трудового не є виключною і єдиною підставою для пільгового обчислення страхового стажу і вказана норма надає: особі можливість надавати вказані документи за її вибором.

З огляду на фактичні обставини справи, суд констатує, що період роботи позивача за період з 30.06.1984р. по 01.09.993р. в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, підтверджується трудовою книжкою, яка уточнює особливий характер праці чи умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії і яка підтверджує постійну зайнятість на пільговій роботі передбачену Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указом Президії Верховної Ради Союзу СРС від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", а відмова відповідача у пільговому розрахунку стажу - безпідставна.

Проаналізувавши вищенаведене, суд вважає, що позивачем надано всі докази, зокрема вказано в трудовій книжці, що він дійсно з 30.06.1984р. по 01.09.993р. в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії Управління пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі щодо відмови у зарахуванні стажу роботи позивача в районах крайньої Півночі в одинарному розмірі визнати неправомірною та зобов'язати відповідача зарахувати стаж роботи у районах Крайньої Півночі з 30.06.1984р. по 01.09.993р. в пільговому обчисленні 1 рік за 1 рік 6 місяців.

Згідно ст. 99 ч.2 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється 6-ти місячний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В судовому засіданні здобуто докази про те, що позивач з поважних причин пропустив строк звернення до суду, а саме відмова відповідача, датована 30.12.2015 року надсилалася позивачу поштою. Лист позивач отримав тільки 06.01.2016 року так як поштова пересилка припала на вихідні дні. Тому строк звернення до суду підлягає поновленню.

На підставі викладеного та керуючись Тимчасовою Угодою між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення, ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення", Рішенням Конституційногосуду від 22.05.2008р.стст. 40, 42 п.5 розділу ХV Прикінцевих пложень Закону України «Про загальнообов»язкове пенсійне страхування», ст..1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ст.ст. 99,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Поновити строк звернення до адміністративного суду.

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати дії Управління пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку пенсії за віком з врахуванням роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до Крайньої Півночі , проведенні оптимізації заробітної плати при обчисленні пенсії та встановленні індивідуального коефіцієнту заробітної плати 1.97354, а також неврахуванні в стаж роботи періоду з 09.03.1984р. по 28.05.1984 р. - неправомірними.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії з 18.05.2015 року, провівши оптимізацію його заробітної плати, встановивши при цьому коефіцієнт заробітної плати 1,97354 та врахувавши до страхового стажу період роботи з 09.03.1984р. по 28.05.1984р., а також зарахувати стаж роботи у районах Крайньої Півночі з 30.06.1984р. по 01.06.1986р., з 02.06.1986 р. по 01.09.1993 р. з розрахунку за кожний рік - один рік і шість місяців, як трудовий стаж вироблений в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі.

Стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 551 гривень 20 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з моменту отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий: