Рішення № 59679038, 15.08.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 серпня 2016 р. Справа № 903/351/16

за позовом публічного акціонерного товариства "Володимир - Волинська Птахофабрика", с. Федорівка, Володимир - Волинський район, Волинська область

до відповідача ОСОБА_1 управління Національної поліції у Волинській області, м. Луцьк

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

- Головне управління державної казначейської служби України у Волинській області, м. Луцьк

- Державна казначейська служба України, м. Київ

про стягнення 453 358,90грн.

Суддя Шум М.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 01.09.2015р.

від відповідача: ОСОБА_3 довіреність № 1158/01/26-2016 від 25.05.2016р.

від ОСОБА_1 управління ДКС України у Волинській області: ОСОБА_4, довіреність №12-04/3-19 від 04.01.2016р.

від Державна казначейська служба України: ОСОБА_4, довіреність № 5-15/4442-33262 від 31.12.2015р.

Суть спору: публічне акціонерне товариство "Володимир - Волинська Птахофабрика" просить стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у Волинській області 435358,90 грн. в рахунок відшкодування шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 29.08.2015р. старшим слідчим СВ Луцького РВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_5 на виконання ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.08.2015р. було проведено огляд складських приміщень в с. Промінь, Луцького р-ну по вул. Перемоги, 24-В, які на момент огляду належали ПАТ "Володимир - Волинська Птахофабрика", виявлено та тимчасово вилучено зерно пшениці згідно протоколу огляду місця події від 29.08.2015р. Вилучене зерно пшениці було передане на зберігання директору СПП "Загатенці-Сервіс" ОСОБА_6 про що є відповідний запис в протоколі.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.11.2015р. зобовязано уповноважених осіб ОСОБА_1 управління Національної поліції у Волинській області повернути тимчасово вилучене майно ПАТ "Володимир - Волинська Птахофабрика", а саме 154 т. 730 кг зерна пшениці, яке було вилучене під час огляду складських приміщень 29.08.2015р. Однак, зерно пшениця ГУНП у Волинській області не повернуто, а тому зважаючи на обставини позивачу завдана матеріальна шкода на суму 453358,90 грн. (вартість вилученого зерна пшениці).

Головне управління Національної поліції у Волинській області в поясненні № 1727/26/01-2016 від 22.07.2016р. та представник в судовому засіданні просить суд в задоволенні позову відмовити повність, з наступних підстав:

21.08.2015р. СВ Луцького РВ УМВС України у Волинській області розпочато кримінальне провадження № 12015030130000651 за фактом самоправства службових осіб ПАТ "Володимир-Волинська птахофабрика , які не повертають СГ «Загатенці-Сервіс» 300 тон пшениці та 150 тон ріпаку, який зберігається у с. Промінь вул. Перемоги, 24В. Правова кваліфікація ст. 356 КК України.

Слідчі та процесуальні дії: письмова заява СГ «Загатенці-Сервіс» ОСОБА_6 про заволодіння невідомими особами зерном пшениці 300 тон врожаю 2015 року; письмова заява ОСОБА_7 про рейдерське заволодіння нерухомим майном та зерном 300 тон врожаю 2015 року; допит ОСОБА_7, про те, що він розмістив на власних складах у с. Промінь зерно СГ «Загатенці-Сервіс» у червні 2015 року - 300 тон пшениці та 150 тон ріпаку із терміном зберігання по договору до 01.09.2015. Зерно завозилось із 07.07.2015 на склади, а у подальшому мало бути вивезене на посів. Однак, 20.08.2015 невідомі заблокували вивезення. Це люди Добкіна. Додано до протоколу: свідоцтво на майновий пай ОСОБА_7 від 17.07.2013 на 1,135 млн.грн.; допит ОСОБА_6, заступник директора ТОВ «Мрія Старосіллля». 01.06.2015, як директор СГ «Загатенці-Сервіс» уклав договір на зберігання зерна із ОСОБА_7 до 01.09.2015. Невідомі люди 20.08.2015 заблокували вивіз зерна; копія свідоцтва СГ «Загатенці-Сервіс» місце реєстрації с. Загатинці Млинівський район Рівненської області; копія складської книги СГ «Загатенці-Сервіс» вказано "ріпак з поля с. Загатинці", "насіння пшениці з КЗС-25", "пшениця озима на збереження тік с. Промінь"; копія договору складського зберігання від 01.06.2015, за яким підтвердженням прийому на зберігання є складська квитанція, просте складське свідоцтво, подвійне складське свідоцтво. Адреса зберігання с. Промінь, без зазначення вулиці; копії простих складських свідоцтв: тік (с. Промінь без вулиці) 120 тон ріпака 02.06.2015 №2, тік (с. Промінь без вулиці) 310 тон пшениці 4-6 класу 02.06.2015 №1; клопотання про проведення огляду від 26.08.2015р.; додано копії витягів Луцького РУЮ (реєстратор права власності ОСОБА_8 12.06.2015 зареєстрував право власності) з реєстр» речових прав на 12.06.2015: вул. Перемоги, 24е, 24г, 24ж, 24в. власник ОСОБА_7 (на 2-му аркуші витягу)

При цьому представники ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика жодних документів на право власності на складські приміщення за адресою с. Промінь вул. Перемоги, 24 не надали так само як і не надали будь-яких документів щодо наявності у них за даною адресою зерна.

У звязку з вищенаведеним слідчим СВ Луцького РВ УМВС України Волинській області ОСОБА_5 було звернуто до Луцького міськрайонного суду з клопотанням про дачу дозволу на проведення огляду й 28.08.2015р. ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області було надане дозвіл на огляд по вул. Перемоги, 24 в с. Промінь, Луцького р-ну. з метою вилучення 300 тон пшениці та 150 тон ріпаку.

29.08.2015р. слідчим Ізай І. М. було проведено огляд місця події під час якого було виявлено та вилучено 100 тон насіння ріпаку та 139690 тон зерна пшениці. При цьому СГПП «Загатенці-Сервіс» було складено акт: зважування вилученого зерна, вказано які т.з. вивозили зерно, зерно (пшениці та ріпаку).

Акти на 17,65 тон ріпаку, 24,5 тон ріпаку, 18, 1 тон ріпаку, 9,97 тон ріпаку. 21,78 тон ріпаку, 8 тон ріпаку, всього: 100 тон ріпаку та акти на 23,24 тон пшениці, 25,2 тон пшениці, 41,92 тон пшениці, 4,7 тон пшениці, 28,63 тон пшениці, 16 тон пшениці, всього 139690 тон пшениці.

Порядок проведення такої слідчої дії як огляд врегульовано статтею' | 237 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до частини 1 якої огляд місцевості, приміщення, речей та документів слідчий, прокурор проводять з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу.

Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування (ч. 5 ст. 237 КПК України). Після огляду та вилучення даного зерна 29.08.2045 слідчим було винесено постанову про визнання пшениці та ріпаку речовим доказом та про передачу його на відповідальне зберігання представнику СГПП "Загатенці-Сервіс" - директору ОСОБА_6

Після цього директор СГПП «Загатенці-Сервіс» ОСОБА_6 написав відповідну розписку про отримання на відповідальне зберігання вилученого під час огляду зерна пшениці та ріпаку, яке повинно було зберігатись на території тракторної бригади в с. Промінь по вул. Перемоги 24. При цьому ОСОБА_6 був попереджений про кримінальну відповідальність згідно ст. 388 КК України щодо вчинення незаконних дій, розтрати, відчуження, приховування, підміни, пошкодження, знищення зерна, яке було описане.

11.11.2011р. ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області було прийнято рішення про повернення тимчасово вилученого зерна пшениці в кількості 154 тони 730 кілограм, яке було вилучено в процесі огляду складських приміщень ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Промінь, вул. Перемоги, 24-в.

Після винесення даної ухвали, яка надійшла до СУ ГУНП у Волинській області слідчим 13.11.2015р. її було направлено для виконання представнику СГПП «Загатенці-Сервіс», а саме директору ОСОБА_6, про що є відповідний запис як на ухвалі так і на супровідному листі.

Також з метою виконання ухвали слідчого-судді Луцького міськрайонного суду Волинської області про повернення тимчасово вилученого зерна пшениці було неодноразово допитано в якості свідка ОСОБА_6 Проте останній повідомив, що зерно, яке йому було віддано на відповідальне зберігання він передав на зберігання у складські приміщення ОСОБА_7 В ході допиту також було долучено копії договору складського зберігання зерна №2 від 30.09.2015р. та копію накладної № 3 від 30.09.2015р. про отримання ОСОБА_7 на зберігання СГПП «Загатенці Сервіс» 139690 кг. зерна.

Одночасно повідомив, що в ході досудового слідства в кримінальному провадженні, у звязку з незаконними діями щодо майна, яке було ввірене особі на відповідальне зберігання СУ ГУНП у Волинській області по даному факту 22.12.2016р. було внесено відомості до ЄРДР за № 12015030000000437 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 388 КК України, тобто щодо незаконних дій щодо майна, на яке було накладено арешт, заставного майна або майна, яке описано чи підлягає компенсації.

5.08.2016р. представник позивача подав уточнення позовних вимог, в якому просить стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Володимир - Волинська Птахофабрика" 453358,90грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої ОСОБА_1 управлінням Національної поліції у Волинській області, стягнути ОСОБА_1 управління Національної поліції у Волинській області на користь публічного акціонерного товариства "Володимир - Волинська Птахофабрика" 6801,00грн. судового збору.

Представник відповідача в поясненні № 1811/26/01-2016 від 08.08.2016р. повідомив, що 29.08.2015р. директор СГПП «Загатенці-Сервіс» ОСОБА_6 написав розписку про отримання на відповідальне зберігання вилученого під час огляду зерна пшениці та ріпаку, яке повинно було зберігатись на території тракторної бригади в с. Промінь по вул. Перемоги, 24в. При цьому ОСОБА_6 був попереджений про кримінальну відповідальність згідно ст. 388 КК України щодо вчинення незаконних дій, розтрати, відчуження, приховування, підміни, пошкодження, знищення зерна, яке було описане.

11.11.2015р. ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області було прийнято рішення про повернення тимчасово вилученого зерна пшениці в кількості 154 тони 730 кілограм, яке було вилучено в процесі огляду складських приміщень ПАТ «Володимир- Волинська птахофабрика» за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Промінь, вул. Перемоги, 24-в.

Після винесення зазначеної ухвали, яка надійшла до слідчого управління ГУНП у Волинській області слідчим 13.11.2015р. її було направлено для виконання представнику СГПП «Загатенці-Сервіс», а саме директору ОСОБА_6, про що є відповідний запис як на ухвалі так і на супровідному листі.

Також, з метою виконання ухвали слідчого-судді Луцького міськрайонного суду Волинської області про повернення тимчасово вилученого зерна пшениці було неодноразово допитано в якості свідка ОСОБА_6 Проте останній повідомив, що зерно, яке йому було віддано на відповідальне зберігання він передав на зберігання у складські приміщення ОСОБА_7, про що свідчать долучені копії договору складського зберігання зерна №2 від 30.09.2015р. та копія накладної №3 від 30.09.2015 про отримання ОСОБА_7 на зберігання СГПП «Загатенці Сервіс» 1о9690 кг. зерна.

Одночасно повідомив, що в ході досудового слідства в кримінальному провадженні, щодо незаконних дій із майном, яке було ввірене особі на відповідальне зберігання СУ ГУНП у Волинській області по даному факту 22.12.2016 було внесено відомості до СРДР за № 12015030000000437 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 388 КК України, тобто щодо незаконних дій щодо майна, на яке було накладено арешт, заставного майна або майна, яке описано чи підлягає компенсації.

На підставі викладеного, вважає, що ухвала Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.11.2015 ГУНП у Волинській області вважає, виконана в повному обсязі, в звязку з чим просить в задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Володимир- Волинська Птахофабрика» до ОСОБА_1 управління Національної поліції у Волинській області про стягнення 453358,90грн. відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, в с т а н о в и в:

07.08.2015р ПАТ "Володимир - Волинська Птахофабрика" на підставі видаткової накладної № 113 від 07.08.2015р. придбав у ТзОВ «ВІЛІЯ-ТРЕЙД» зерно пшениці 6 класу загальною кількістю 299 тон 86 кілограми за ціною 2925 грн. за тону.

У відповідності до наказу генерального директора ПАТ «Володимир-Волинська Птахофабрика» від 07.08.2015р. частина зерна пшениці була переміщена на зерносклад, який знаходиться у Луцькому районі, с. Промінь, по вул. Перемоги 24В та на той час на праві власності належав позивачу. У період з 07.08.2015р. по 17.08.2015р. на підставі внутрішніх накладних на переміщення до зерноскладу у с. Промінь було перевезено 154 т. 730 кг. зерна пшениці 6 сорту.

29.08.2015р. старшим слідчим СВ Луцького РВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_5 на виконання ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.08.2015р. було проведено огляд складських приміщень в с. Промінь, Луцького району по вул. Перемоги 24В.

29.08.2015р. в протоколі огляду місця події зазначено, що в ході огляду було виявлено та тимчасово вилучено зерно пшениці, вилучене зерно пшениці було передане на відповідальне зберігання директору СПП «Загатенці-Сервіс» ОСОБА_6 про що є відповідний запис у протоколі огляду. В подальшому кримінальне провадження № 12015030130000651 було обєднано ще з чотирма кримінальними провадженнями під єдиним номером 12015030130000707, а досудове розслідування по обєднаному кримінальному провадженню здійснює ГУ Національної Поліції у Волинській області.

Слідчим суддею Луцького міськрайонного суду Волинської області була винесена ухвала від 11.11.2015р. відповідно до якої зобовязано уповноважених осіб ОСОБА_1 управління Національної поліції у Волинській області повернути тимчасово вилучене майно ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика», а саме зерно пшениці у кількості 154 тони 730 кілограмів, яке було вилучено в процесі огляду складських приміщень ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» 29.08.2015р. за адресою: Волинська обл., Луцький район, с. Промінь, вул. Перемоги 24В.

У відповідності до вимог КПК України зазначена ухвала повинна була виконана уповноваженими особами ОСОБА_1 управління Національної поліції у Волинській області протягом 3-х днів з моменту винесення. Проте, вона залишається невиконаною, а зерно пшениці не повертається позивачу вже на протязі 6 місяців.

У грудні 2015р. позивач звернувся до ГУ НП у Волинській області із заявою про злочин з приводу тривалого невиконання ухвали слідчого судді. 22.12.2015р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості щодо вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст. 288 КК України, тобто щодо незаконних дій щодо майна, на яке було накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації. Зазначене кримінальне провадження в подальшому було обєднано з кримінальним провадженням № 12015030130000707. Згідно ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.03.2016р. позивача було залучено у якості потерпілого по зазначеному кримінальному провадженню. В процесі досудового розслідування двічі був допитаний директор СПП «Загатенці-Сервіс» ОСОБА_6, якому зерно пшениці було передано на відповідальне зберігання, як повідомив в процесі допиту ОСОБА_6, зерна пшениці, яке було передане йому на відповідальне зберігання, у нього немає, зазначене зерно він самовільно передав третій особі та про подальшу його долю не знає. Де воно знаходиться на сьогоднішній день йому також не відомо. Зважаючи на це, зерно пшениці, яке було вилучено у позивача в процесі огляду його складських приміщень, на сьогоднішній день є фактично втраченим.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання недоговірної шкоди передбачено ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичній або юридичній особі, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, складовими елементами акту завдання шкоди є: протиправна поведінка особи, яка завдала шкоду; настання шкоди; причинний зв'язок між вказаними двома елементами; вина завдання шкоди.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ст. 1172 ЦК України)

Відповідно до ст. Статтею 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ст. 1174 ЦК України).

Згідно з ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній чи юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Вирішуючи питання законності дій працівників відповідача щодо вилучення та передачі на відповідальне зберігання зерна при проведенні 29.08.2015р. вищевказаних оглядів місць подій суд виходить з такого.

Порядок проведення такої слідчої дії як огляд врегульовано ст. 237 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), відповідно до ч. 1 якої огляд місцевості, приміщення, речей та документів слідчий, прокурор проводять з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування (ч. 5 ст. 237 КПК України). Частиною 7 даної статті встановлено, що предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Законним власником вилученого зерна пшениці в кількості 154 т. 730 кг. і переданого на відповідальне зберігання директору СПП «Загатенці-Сервіс» є ПАТ «Володимир-Волинська Птахофабрика».

Закон (ч. 4 ст. 168 КПК України) покладає на відповідача обовязок забезпечити схоронність тимчасово вилученого майна, порядок якого врегульовано Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з п. 27 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2012, № 1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України», «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», схоронність тимчасово вилученого майна забезпечується згідно з пунктами 1-26 цього Порядку до повернення майна власнику у звязку з припиненням тимчасового вилучення майна.

Неправомірні дії та бездіяльність відповідача щодо не забезпечення збереження вилученого у позивача майна у визначеному законодавством порядку та неповернення його протягом тривалого часу позивачу свідчать про невиконання відповідачем покладеного на нього Законом обов'язку забезпечити схоронність тимчасово вилученого майна. Ці дії/бездіяльність перебувають в прямому причинно-наслідковому зв'язку з фактичною втратою належного Позивачу майна.

Крім того, причиною подальшої втрати зерна пшениці слугують неправомірні дії працівників відповідача щодо утримання зерна, незважаючи на їх обовязок повернути його Позивачу.

Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає:

1) перелік майна, яке підлягає арешту;

2) підстави застосування арешту майна;

3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі;

4) заборону розпоряджатися або користуватися майном у разі її передбачення та вказівку на таке майно;

5) порядок виконання ухвали.

Відповідно до ч. 6 ст.173 КПК України ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

Отже, якщо слідчий, прокурор не звернувся на наступний робочий день після вилучення цього майна із зазначеним клопотання до суду про його арешт, то таке майно негайно має бути повернуто особі. Слідчий Ізай І. М., який проводив огляд, ані слідчі СУ УМВС України у Волинській області, які в подальшому і на сьогодні здійснюють досудове розслідування по кримінальному провадженню, не звертались до суду із клопотанням про арешт зерна вилученого в ході огляду. Зважаючи на це зерно пшениці, яке було вилучено 29.08.2015р. під час огляду будівлі ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» в с. Промінь, Луцького району по вул. Перемоги 24В, підлягало поверненню особі у якої воно було вилучено, а саме позивачу не пізніше 01.09.2015р. ОСОБА_5 показів ОСОБА_6 вбачається, що він передав зерно пшениці третій особі лише 30.09.2015р., тобто, зерно біля місяця знаходилось у нього, в той час як мало бути повернуто відповідачем позивачу ще 01.09.2015р.

Неправомірна бездіяльність відповідача щодо не повернення у строки передбачені законом вилученого майна свідчить про невиконання відповідачем приписів Закону. Ця бездіяльність також перебуває в прямому причинно-наслідковому зв'язку з фактичною втратою належного позивачу майна та неможливістю позивача довгий час розпоряджатися власним майном.

Норми статті 1192 ЦК України надають потерпілому право вибору способу відшкодування шкоди. При розгляді спору про відшкодування шкоди шляхом покладення на особу обов'язку відшкодувати її в натурі (надати річ того ж роду і якості, полагодити пошкоджену річ тощо) слід серед іншого встановити можливість відшкодування шкоди в натурі винною особою.

Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, відповідачем були порушені права позивача на власність, та завдано шкоду в розмірі 452585 грн. 25 коп., право на відшкодування якої позивач має відповідно до ч. 6 ст. 1176 та ст. 1173 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 13 Конституції України встановлено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном передбачено ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, ратифікованої Україною 17.07.1997р., відповідно до якої ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Розрахунок шкоди позивачем здійснено у відповідності до ціни пшениці зазначеної у видаткових накладних на її купівлю та яка пізніше була вилучена в процесі огляду, а саме 2925 грн. за тону та відповідно 2 грн. 93 коп. за кілограм: 154 730 кг. х 2,93 грн. = 453358 грн. 90 коп.

Рішенням Конституційного Суду України від 03.10.2001 у справі № 1-36/2001 за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 32 Закону України Про Державний бюджет України на 2000 рік та статті 25 Закону України Про Державний бюджет України на 2001 рік (справа про відшкодування шкоди державою), також визначено, що шкода, завдана незаконними діями державних органів, відшкодовується за рахунок державного бюджету.

Крім того, відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Україною 17.07.1997, кожна людина, права і свободи якої викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі незалежно від того, що порушення було вчинене особами, які діяли в офіційній якості.

Право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном передбачено ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, відповідно до якої ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

За таких обставин, відшкодування шкоди позивачу підлягає за рахунок Державного бюджету України, розпорядником якого, у спірних правовідносинах, є Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав з боку відповідача, тому позовні вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України шкоди в сумі 453358,90грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 13, 19, 41, 56 ст.ст. 1166, 1174, 1176, 1192 ЦК України, ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у Волинській області (43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Стрілецька 4А, код 38009371) на користь публічного акціонерного товариства "Володимир - Волинська Птахофабрика", (с. Федорівка, Володимир - Волинський район, Волинська область, код 00851376) 453358,90грн. завданої шкоди.

3. Стягнути ОСОБА_1 управління Національної поліції у Волинській області, (Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка 11, код 40108604) на користь публічного акціонерного товариства "Володимир - Волинська Птахофабрика", (с. Федорівка, Володимир - Волинський район, Волинська область, код 00851376) 6801,00грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Повний текст рішення

складено 15.08.2016

СуддяМ. С. Шум