Постанова № 59674654, 11.08.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2016 р. Справа № 922/1854/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Ільїн О.В., суддя Тихий П.В.

при секретарі Довбиш А.Ю.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 (довіреність №01-16юр/3214 від 25.04.2016 року),

відповідача не зявився,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх.2057Х/1-38) на рішення господарського суду Харківської області від 11.07.2016 року

за позовом Акціонерної компанії Харківобленерго, м.Харків

до Державного підприємства Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр, м.Харків

про стягнення 3095,24 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" (позивач) звернулася до господарського суду з позовною заявою до Державного підприємства "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр" (відповідача) про стягнення заборгованості за перевищення величин споживання електричної енергії в розмірі 3 095,24 грн. за договором про постачання електричної енергії №8 від 01.06.2010 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.07.2016 року у справі № 922/1854/16 (суддя Макаренко О.В.) позов задоволено.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Позивач надав суду заперечення на апеляційну скаргу, в яких, зокрема, зазначив, що відповідно до статті 26 ЗУ «Про електроенергетику», ним встановлено порушення в частині споживання електричної потужності відповідачем у січні 2016 року понад граничну (договірну) величину, про що позивачем 10.02.2016 року складено акт, який направлений на адресу відповідача. Крім того, позивач зазначає, що за умовами п.4.2.4 договору обовязок доведення вини постачальника у перевищенні договірних величин споживання електричної енергії на обєкті відповідача або дії обставин непереборної сили покладено на споживача. Однак, як вказує позивач, відповідачем, в порушення ст.ст.4-3, 33, 34 ГПК України не надано суду жодних доказів на підтвердження факту вини постачальника. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

В судове засідання 11.08.2016 року відповідач не зявився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи позивача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

01.06.2010 р. між АК «Харківобленерго» (постачальником) та ДП Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр (споживачем) укладено договір про постачання електричної енергії № 8 (далі-договір) .

Додатковою угодою від 30.05.2013 р. внесено зміни до договору про постачання електричної енергії № 8 від 01.06.2010 р. та викладено його текст в новій редакції (а.с.10).

Відповідно до п.1.1. договору постачальник зобов'язався продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю, зазначеною у додатку №3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію" до цього договору, а споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно п.2.1 договору, під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися чинним законодавством України, Правилами користування електричною енергією, Правилами улаштування електроустановок, іншими нормативними документами.

У відповідності до п. 2.3.3. договору споживач зобов'язався своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами Додатку №2 "Порядок розрахунків".

Розділом 5 договору передбачено порядок визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності.

В п.5.1 договору сторони зазначили, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, споживач не пізніше 01 жовтня поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії.

Договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях заявлених споживачем згідно п.5.1 договору обсягів. Договірні величини споживання електричної енергії оформлюються додатком №1 «Договірні величини електроспоживання на _____рік» до цього договору і приймаються сторонами як узгоджені договірні величини (п.5.2 договору).

Відповідно до п.5.3 договору, договірні величини споживання електричної потужності на розрахунковий період визначаються для споживача на години максимуму навантажень енергосистеми окремо для кожного обєкта з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним (за підсумком минулого року) обсягом споживання 50000 кВт і більше, виходячи із установленого енергосистемою завдання щодо граничного споживання електричної потужності.

Договірні величини споживання електричної потужності доводяться до споживача постачальником не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного розрахункового періоду за підписом постачальника письмовим повідомленням, що є невідємною частиною цього договору і приймаються сторонами як договірні.

Згідно з п. 4.2.2. договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактичної спожитої та договірної величин споживання електроенергії та потужності. При цьому, плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150кВт і більше та середньомісячним (за підсумком минулого року) обсягом споживання 50 000 кВт і більше (ст. 26 Закону України "Про електроенергетику").

В п. 1 Додатку №2 до договору визначено, що розрахунковим періодом вважається період з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Відповідно до п. 5 Додатку № 2 до договору остаточний розрахунок відповідача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом).

За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток №20 "ОСОБА_1 про використану електричну енергію", який споживач отримує разом з рахунками та повинен повернути підписаним та скріпленим печаткою в термін до 5 днів.

Для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3-х робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділенні відповідного РВЕ рахунок або у відділі розрахунків з юридичними особами СО "Харківенергозбут" рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня його отримання.

У разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.

Як зазначено в п.7 Додатку №2 до договору, нарахування за понад договірне споживання електричної енергії та електричної потужності…відображуються в окремому рахунку, який споживач електричної енергії повинен отримати в відповідному розрахунковому відділі компанії та сплати його в порядку, передбаченому п.5 цього договору.

Відповідно до п.9.4 договору, він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2013 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Даний договір, відповідно до п.9.4, пролонгований на 2016 рік.

В Додатку №3.1 від 30.05.2013 року до договору визначено перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку, зокрема, електрична енергія постачається позивачем на об'єкт відповідача: п/с Тарановка 110/10 Зміївський район (а.с.17).

В Додатку №1 до договору сторони узгодили договірні величини електроспоживання на 2016 рік (а.с.19).

Так, договірна величина споживання електричної потужності для обєкта відповідача 0008 ХОРТПЦ, Зміїв п/с Тарановка встановлена в січні 2016 року на рівні 245,7 кВт ранок, 247,5 кВт вечір.

Повідомленням від 17.12.2015 року №0008 відповідачу були доведені граничні величини споживання електричної потужності на січень 2016 року для обєкта Зміїв п/с Тарановка: ранок 245,7 кВт, вечір- 245,7 кВт. Вказані величини розраховані позивачем на підставі п.п.6, 8, 10, 11 «Порядку постачання електричної енергії споживачам», затв. Постановою КМУ від 16.06.2005 року №473 (а.с.67).

Позивач, звертаючись до суду з позовом, зазначає, що найбільша величина фактичної електричної потужності (без урахування населення та субабонентів, які знаходяться на прямих розрахунках з енергопостачальною організацією) зафіксована приладами обліку на об'єкті Зміїв п/с Таранівка у січні 2016 року і становить: вечір - 360,00 кВт., про що позивачем складено акт з контролю електричної потужності №10/0099 від 12.01.2016 року (а.с.22).

На підставі п.6.15, 6.16 Правил користування електричною енергією, позивачем 10.02.2016 року складено акт №1 про споживання електричної потужності понад граничну (договірну) величину, яким встановлено порушення відповідачем статті 26 ЗУ «Про електроенергетику» в частині перевищення договірної величини споживання електричної потужності за січень 2016 року на обєкті 0008 ХОРТПЦ, зміїв п/с Тарановка на 114,30 кВт та розраховано суму за перевищення договірних величин споживання - 3095,24 грн., яку запропоновано сплатити відповідачу(а.с.23).

Вказаний акт направлено на адресу відповідача, про що свідчить фіскальний чек від 12.02.2016 року та список згрупованих поштових відправлень від 11.02.2016 року (а.с.24).

Відповідач з актом про споживання електричної потужності понад граничну (договірну) величину від 10.02.2016 року не погодився та направив позивачу заперечення №181 від 22.02.2016 року, в якому зазначив, що відображене перевищення було розраховане за формулою на основі разового, 30-ти хвилинного періоду часу, у звязку з чим ввести в дію додаткове обладнання потужністю 210 кВт і встигнути вимкнути його до кінця 30-ти хвилин є неможливим. Також відповідач зазначив, що другий лічильник №85749393, який фіксував нульове споживання, раптово був знеструмлений і в період з 19.00-22.00 не видавав даний, що свідчить про можливі переключення на лінії або інші дії, які призвели до хибних показів споживання потужності (а.с.53).

Позивач направив відповідачу рахунок за спожиту електричну енергію за лютий 2016 року, в тому числі на оплату заборгованості за перевищення договірних величин потужності в сумі 3095,24 грн. (а.с.32, 33).

Як зазначає позивач, відповідач 3095,24 грн. за перевищення договірних величин потужності в січні 2016 року в добровільному порядку не сплатив, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції проти позову заперечував та у відзиві на позов зазначив про наступні обставини.

Облік спожитої в цеху № 1 ДП ХОРТПЦ електроенергії, який розташований в с. Таранівка, забезпечують два електролічильника, які знаходяться у власності АК "Харківобленерго" на підстанції ПС 110/10 кВт "Таранівка", по одному на кожний ввід.

12.01.2016 року о 19:00 год. в цеху № 1 спрацювала сигналізація про вимкнення масляного вимикача вводу № 2, про що було внесено запис у робочий журнал. Крім того, 12.01.2016 р. о 22:00 год. запрацював другий ввід. Перший лічильник (ввід № 1) зафіксував електричну потужність підприємства в 360кВт, при граничній величині потужності у січні 2016 року у години вечірнього максимуму 245,7 кВт, а другий лічильник (ввід № 2), який фіксував нульове споживання потужності, раптово був знеструмлений і в період з 19-00 по 22-00 години зупинився та не видавав даних. Середньорічна електрична потужність підприємства складає 150 кВт і фізично не існує обладнання та можливостей для споживання 360 кВт потужності, що майже в два с половиною рази більше середньої. Відображене перевищення було розраховане за формулою на основі разового, 30-ти хвилинного періоду часу.

Таким чином, відповідач вважає, що за таких умов ввести в дію додаткове обладнання потужністю 210 кВт і встигнути вимкнути його до кінця 30-ї хвилини неможливо.

Як зазначає відповідач, що в оперативному журналі підприємства, журналі видачі ключів від приміщень з електроустановками, бланках переключень і журналі обліку споживання електричної енергії надзвичайних подій і переключень в ці часи, не зафіксовано.

На думку відповідача, вихід з роботи одного лічильника і зупинка другого сталися із-за переключення на лінії або інші дії з боку АК "Харківобленерго", які привели до хибних показів споживання потужності.

Крім того, відповідач зазначає, що у рахунках за січень, лютий та березень 2016 р., а також в актах приймання-передачі електричної енергії робіт за цей період, які підписані позивачем та відповідачем, не зазначена сума у розмірі 3 095,24 грн.

Аналогічні доводи містяться в апеляційній скарзі відповідача.

Судова колегія враховує наступне.

Згідно із п. 1.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 28 від 31.07.1996 року (далі Правила), договірна величина споживання електричної енергії -узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.

Відповідно до п. 4.1 Правил, постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами. Споживач зобов'язаний не перевищувати граничну величину споживання електричної потужності, доведену цьому споживачу відповідно до умов Договору.

В п. 4.3 Правил визначено що, граничні величини споживання електричної потужності для споживача визначаються постачальником електричної енергії за регульованим тарифом у порядку, передбаченому законодавством України та зазначеному у договорі про постачання електричної енергії між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Гранична величина споживання електричної потужності визначається окремо для кожного об'єкта споживача з приєднаною потужністю 150 кВт та більше і середньомісячним споживанням 50 000 кВт.год та більше (за підсумком минулого року).

У відповідності до п. 4.6. Правил, постачальник електричної енергії доводить споживачам граничні величини споживання електричної потужності в години контролю максимального навантаження енергосистеми відповідно до законодавства України та умов договору. Ці величини встановлюються для об'єктів споживача з приєднаною потужністю 150 кВт та більше і середньомісячним споживанням 50 000 кВт.год та більше, виходячи з режиму роботи об'єднаної енергетичної системи України, і доводяться до відома споживачів окремими письмовими повідомленнями не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного розрахункового періоду. Це письмове повідомлення є невід'ємною частиною договору.

Також пунктом 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 1999 р. N441 визначено, що граничні величини споживання електричної потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору.

Контроль за фактичним навантаженням електроустановок споживачів, яким установлені граничні величини електричної потужності, має здійснюватися засобами вимірювальної техніки, що фіксують середню за 30 хвилин величину потужності у періоди контролю максимального навантаження енергосистеми (п.4.9 Правил).

Згідно з п. 6.15. Правил, перевищення договірної величини електричної потужності фіксується протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження та оформляється актом з контролю електричної потужності.

Відповідно до п. 6.16. Правил, обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Визначені відповідно до законодавства України вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії, а також вартість різниці між найбільшою величиною споживаної електричної потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження, та договірною граничною величиною електричної потужності зараховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

В п.10.2. Правил зазначено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Згідно п. 13 Порядку постачання електричної енергії споживачам встановлено, що споживачі у разі перевищення встановлених граничних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону України "Про електроенергетику".

За приписами ч. 6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Отже, у разі перевищення за розрахунковий період договірних величин споживання електричної енергії споживач сплачує постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини електроенергії.

Відповідно до п.5.3 договору, договірні величини споживання електричної потужності на розрахунковий період визначаються для споживача на години максимуму навантажень енергосистеми окремо для кожного обєкта з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним (за підсумком минулого року) обсягом споживання 50000 кВт і більше, виходячи із установленого енергосистемою завдання щодо граничного споживання електричної потужності.

Договірні величини споживання електричної потужності доводяться до споживача постачальником не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного розрахункового періоду за підписом постачальника письмовим повідомленням, що є невідємною частиною цього договору і приймаються сторонами як договірні.

В п. 4.2.2. договору сторони узгодили, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактичної спожитої та договірної величин споживання електроенергії та потужності. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150кВт і більше та середньомісячним (за підсумком минулого року) обсягом споживання 50 000 кВт і більше (ст. 26 Закону України "Про електроенергетику").

Таким чином, згідно до умов договору відповідач взяв на себе обов'язок дотримуватися рівня встановлених граничних величин споживання потужності, та у разі їх перевищення, відповідно до закону та умов договору, сплачувати різницю між фактично спожитою та встановленою величиною у двократній вартості.

Як вбачається з Додатку №1 до договору, договірна величина споживання електричної потужності для обєкта відповідача 0008 ХОРТПЦ, Зміїв п/с Тарановка встановлена в січні 2016 року на рівні 245,7 кВт ранок, 247,5 кВт вечір.

Повідомленням від 17.12.2015 року №0008 відповідачу були доведені граничні величини споживання електричної потужності на січень 2016 року для обєкта Зміїв п/с Тарановка: ранок 245,7 кВт, вечір- 245,7 кВт. Вказані величини розраховані позивачем на підставі п.п.6, 8, 10, 11 «Порядку постачання електричної енергії споживачам», затв. Постановою КМУ від 16.06.2005 року №473 (а.с.67).

При цьому, за даними приладів обліку по вказаному обєкту 12 січня 2016 року була зафіксована найбільша фактична величина потужності у години вечірнього максимуму енергосистеми - 360 кВт, про що складено акт з контролю електричної потужності №10/0099 (а.с.22) .

Таким чином, величина перевищення складає: 360 кВт (фактична потужність) - 245,7 кВт (договірна гранична величина) =114,30 кВт (перевищення потужності).

На підставі п.6.15, 6.16 Правил користування електричною енергією, позивачем 10.02.2016 року складено акт №1 про споживання електричної потужності понад граничну (договірну) величину (а.с.23).

Вказаним актом встановлено порушення відповідачем статті 26 ЗУ «Про електроенергетику» в частині перевищення договірної величини споживання електричної потужності за січень 2016 року на обєкті 0008 ХОРТПЦ, зміїв п/с Тарановка на 114,30 кВт та розраховано суму за перевищення договірних величин споживання - 3095,24 грн., яку запропоновано сплатити відповідачу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив відповідачу акт №1 від 10.02.2016 року про споживання електричної потужності понад граничну (договірну) величину, про що свідчить фіскальний чек та список згрупованих поштових відправлень за 11.02.2016 року (а.с.23, 24).

З огляду на перевищення договірної величини споживання електроенергії, керуючись пунктом 4.2.2. договору позивачем виставлено відповідачу рахунок за лютий 2016 року на оплату, в тому числі 3095,24 грн. вартості двократного перевищення величини споживання електричної потужності та направлено рахунок на адресу відповідача, про що свідчить список згрупованих поштових відправлень, наявний в матеріалах справи (а.с.32, 33).

Однак, в порушення умов договору (п.4.2.2) та приписів чинного законодавства, відповідач виставлений позивачем рахунок не сплатив.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги, що саме внаслідок порушення відповідачем умов договору щодо встановленої договірної величини електроспоживання у січні 2016 року, у позивача виникло право стягнути з відповідача двократну вартість різниці між фактично спожитою і договірною величиною, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 3095,24 грн.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що перевищення договірних величин споживання електричної енергії відбулось з вини позивача, оскільки другий лічильник 9ввод №2), який фіксував нульове споживання потужності, раптово був знеструмлений і в період з 19-00 по 22-00 год. зупинився та не видавав даних, що, на думку відповідача, може свідчити про можливі переключення на лінії або інші дії позивача, які призвели до хибних показів споживання потужності.

Колегія суддів приймає до уваги, що відповідно до п.4.2.4 договору, споживач не несе відповідальності перед постачальником у відповідності до вимог п.4.2.1-4.2.2 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили.

При цьому, згідно п. 6.45. Правил, у разі порушення цих Правил або умов договору постачальником електричної енергії та/або електропередавальною організацією споживач, у якого укладені із зазначеними суб'єктами господарювання відповідні договори, викликає представника постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації для складання двостороннього акта порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається постачальнику електричної енергії або електропередавальній організації. Представник постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації має право внести до акта свої зауваження.

У разі відмови представника постачальника електричної енергії або електропередавальної організації від підпису або неприбуття у визначений споживачем термін в акті робиться відповідний запис. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менш ніж трьома уповноваженими представниками споживача.

Судова колегія зазначає, що відповідачем не надано до матеріалів справи доказів виконанням ним п.6.45 Правил та не надано акту, що свідчить про порушення постачальником умов договору, які призвели до хибних показів приладів обліку, а також відповідач не довів наявність обставин форс-мажору.

Враховуючи наведене, доводи відповідача про наявність вини позивача в перевищенні договірних величин електричної потужності, в порушення статей 33, 34 ГПК України, документально ним не підтверджені, у звязку з чим правові підстави для звільнення відповідача від відповідальності за вчинене порушення - відсутні.

Крім того, позивач доводи відповідача про наявність вини АК «Харківобленерго» спростовує та запереченні на відзив зазначає, що персоналом служби підстанцій ХВРЕМ на ПС 110/10 "Таранівка" не виконувались оперативні перемикання та інші роботи (планові, позапланові) по фідерам 10 кВт. Посилання відповідача на відсутність фіксації споживання потужності по резервному лічильнику, на думку позивача, є взагалі таким, що не відноситься до розгляду даної справи, так як відповідач споживає електричну енергію по основному лічильнику.

Отже, доводи відповідача є безпідставними та не приймаються колегією суддів.

Апелянт також зазначає, що у рахунках за січень, лютий та березень 2016 р., а також в актах приймання-передачі електричної енергії робіт за цей період, які підписані позивачем та відповідачем, не зазначена сума у розмірі 3 095,24 грн.

Колегія суддів відхиляє такі доводи відповідача, оскільки перевищення споживання електричної потужності понад граничну (договірну) величину на суму 3095,24 грн. відображено в рахунку за лютий 2016 року, який був направлений на адресу відповідача, про що свідчить список згрупованих поштових відправлень (а.с.32, 33).

Також в апеляційній скарзі відповідач посилається на п.2.4 Додатку №2 до договору, відповідно до якого, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень Правил користування електричною енергією або умов договору про постачання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень ПКЕЕ.

Колегія суддів зазначає, акт з контролю електричної потужності №10/0099 від 12.01.2016 року складений позивачем на підставі п. 6.15. Правил, у звязку з тим, що в години вечірнього контролю максимуму навантаження було зафіксовано перевищення відповідачем договірної величини електричної потужності.

При цьому, як зазначено в акті, при перевірці режиму енергоспоживання, представник підприємства відповідача не був присутній, однак, отримав акт 29.01.2016 року.

Разом із тим, відповідно до п.2.3 Додатку №2 до договору, періодично уповноваженим представником електропередавальної організації проводиться контрольний огляд засобів обліку (не менше одного разу в шість місяців) та технічна перевірка (не менше одного разу в три роки).

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку технічна перевірка або контрольний огляд засобів обліку позивачем не проводився, а отже, посилання апелянта на п.2.4 Додатку №2 до договору стосовно складання двостороннього акту порушень ПКЕЕ, є безпідставним.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Харківської області.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається, у звязку з чим апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 11.07.2016 року у справі №922/1854/16 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 12.08.2016 року.

Головуючий суддя Медуниця О.Є.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Тихий П.В.