Ухвала суду № 59671990, 11.08.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №585/2078/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Шульга В. О.Номер провадження 22-ц/788/1257/16 Суддя-доповідач - Левченко Т. А. Категорія - 34

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Левченко Т. А.,

суддів - Дубровної В. В. , Собини О. І.

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 30 травня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и л а :

16 липня 2015 року ОСОБА_4 звернувся з вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що 19.11.2014 року близько 20 год. 00 хв. ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем «ВАЗ-2106» р. н. НОМЕР_3. Під час руху по вул. Прокопенка у м. Ромни, грубо порушив вимоги ПДР України, не вибрав безпечної швидкості руху, виїхав на зустрічну смугу руху та вчинив зіткнення з вантажним автомобілем «Мерседес Атего» н.з. НОМЕР_4, під керуванням власника - ОСОБА_4 Внаслідок ДТП ОСОБА_4 було завдано значної матеріальної шкоди. Розмір матеріальної шкоди, завданої йому пошкодженням автомобіля, складає 92243 грн. 90 коп. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована ПрАТ «СК «Провідна», яка сплатила ОСОБА_4 страхове відшкодування в розмірі 49 500 грн., але розмір даного страхового відшкодування не покрив повного розміру понесених збитків і залишились невідшкодованими 42743,90 грн. Внаслідок ДТП йому також було завдано моральну шкоду, так як він тривалий час не міг користуватись належним йому автомобілем, працювати, здійснювати підприємницьку діяльність по вантажоперевезенню. Тому просить стягнути з ОСОБА_3 на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 42743 грн. 90 коп. та моральну шкоду в розмірі - 20000 грн., а також понесені ним судові витрати.

Рішенням суду від 30 травня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 42743 грн. 90 коп. у відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 5000 грн. моральної шкоди, 1585 грн. 80 коп. в рахунок відшкодування судової автотоварознавчої експертизи та 627 грн. 44 коп. сплаченого судового збору.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 В доводах апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду ухвалено без повного, об'єктивного та всебічного дослідження обставин справи, без відповідної правової оцінки належності, допустимості та достовірності кожного доказу, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що докази по справі: чеки, квитанції, акти та накладні, оформлені неналежним чином, а тому згідно з приписами ст.ст. 57-59 ЦПК України не можуть бути належними та допустимими доказами в підтвердження розміру витрат, понесених позивачем. Крім того вважає, що ПрАТ «СК «Провідна», у відповідності до норм Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повністю відшкодувала ОСОБА_4 вартість відновлювального ремонту його автомобіля.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_4 та його представника - адвоката Осмоловського В.В., які заперечують проти апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 19.11.2014 року близько 20 год. 00 хв. ОСОБА_3, керуючи автомобілем «ВАЗ-2106» р. н. НОМЕР_3 в стані алкогольного сп'яніння, по вул. Прокопенка у м. Ромни, порушив вимоги п. п. 12.4, 14.6 «г» і 11.3 Правил дорожнього руху України, не вибрав безпечної швидкості руху, виїхав на зустрічну смугу руху та вчинив зіткнення з вантажним автомобілем «Мерседес Атего» р. н. НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_4 Внаслідок ДТП, належний ОСОБА_4 автомобіль Мерседес Атего», р. н. НОМЕР_5 зазнав значних механічних пошкоджень (том 1 а. с. 7).

На час настання дорожньо-транспортної пригоди між власником автомобіля «ВАЗ-2106» - ОСОБА_3 та ПрАК «СК «Провідна» діяв договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (том 1 а. с. 184). 17.06.2015 року ПрАК «СК «Провідна» було здійснено ОСОБА_4 виплату страхового відшкодування на суму 49500 грн.

Згідно з ч.1 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховою компанією, в якій особа застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Постановою Апеляційного суду Сумської області від 26 червня 2015 року постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21 травня 2015 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП скасовано, а провадження закрито у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. При цьому зазначеною постановою встановлено, що вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП доведена та підтверджується зібраними у справі у передбаченому законом порядку доказами, зокрема: даними протоколів про адміністративне правопорушення № 683687, 683688 від 30.04.2015 року щодо ОСОБА_3, де зазначено обставини вчинення ним правопорушень і в цих протоколах ОСОБА_3 власноручно зазначав про те, що він з порушенням згоден; висновком судово-медичної експертизи, який підтверджує, що ОСОБА_3 під час ДТП знаходився в стані алкогольного сп'яніння; висновком судової інженерно-транспортної експертизи від 19 березня 2015 року (а. с. 14-15 том 1).

Згідно висновку судової інженерно-транспортної експертизи від 19 березня 2015 року, яка проводилась у кримінальному провадженні по факту ДТП, водій автомобіля «ВАЗ-2106», з технічної точки зору, мав можливість запобігти зіткненню з автомобілем «Мерседес-Атего»; водій автомобіля «Мерседес-Атего» не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем «ВАЗ-2106»; в діях водія автомобіля ВАЗ-2106 з технічної точки зору вбачаються не відповідності вимогам п.п. 12.4; 14.6 «г», 11.3 Правил дорожнього руху України, із яких невідповідності вимогам п. 11.3 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП; в діях водія автомобіля «Мерседес Атего» н.з. НОМЕР_4 з технічної точки зору невідповідностей вимогам правил дорожнього руху. Які б знаходилися у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди не вбачається. Зазначений висновок експертизи досліджений судом першої інстанції та його копія знаходиться в матеріалах справи на а. с. 110-137 том 1.

Постановою старшого слідчого СВ Роменського МВ УМВС України в Сумській області Сергієнка Ю.С. від 06 квітня 2016 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014200100001484 від 19.11.2014 року за ознаками кримінального правопорушення за ст. 286 ч. 1 КК України по факту дорожньо-транспортної пригоди закрито у зв'язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. В постанові зазначено, що ОСОБА_3 внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості та його дії, що виразились в порушенні Правил дорожнього руху України, знаходяться в причинному зв'язку з наслідками у вигляді отриманих тілесних ушкоджень (а. с. 58-59).

Таким чином вина відповідача в заподіянні шкоди позивачу пошкодженням належного йому транспортного засобу підтверджується належними доказами, які відповідачем не спростовані. Крім того ПрАТ «СК»Провідна» виплатила потерпілому ОСОБА_4 страхове відшкодування, яке відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» сплачується за наявності доказів підтвердження вини в ДТП водія забезпеченого транспортного засобу.

В акті огляду транспортного засобу, який складено 9 грудня 2014 року керівником напрямку філії ПрАТ «СК»Провідна» ОСОБА_8, зазначені пошкодженні частини «MERCEDES-BENZ 817Atego», д.р. н. НОМЕР_5, рік випуску та визначено чи підлягають вони ремонту чи заміні. Також в акті зазначено, що він складений на основі зовнішнього огляду та можливі приховані пошкодження. Акт підписаний ОСОБА_4 і ОСОБА_3 (том 1 а. с. 193).

Згідно розрахунку матеріального збитку, здійсненого ПрАТ «СК»Провідна» на підставі експертного висновку/калькуляції № НОМЕР_2, від 9 лютого 2015 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «MERCEDES-BENZ Atego», д.р. н. НОМЕР_5, становить 178 747,07 грн. (том 1 а. с. 186-192).

17 червня 2015 року ПрАТ «СК»Провідна» перерахувала ОСОБА_4 страхове відшкодування у розмірі 49 500 гривень в межах суми передбаченої договором страхування (ліміт відповідальності за майнову шкоду 50 000,00 грн. - 500 грн. франшизи).

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи від 17 квітня 2016 року вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «MERCEDES-BENZ 817Atego», д.р. н. НОМЕР_5, рік випуску - 1999, з урахуванням наявних відомостей щодо нього, у цінах станом на квітень 2015 року, складає 252 807,26 грн. У розділі ІІ. Дослідження, вказаного висновку, зазначено, що при складанні калькуляції вартості відновлювального ремонту враховані тільки роботи по зняттю та установці складників, що підлягають заміні та роботи з пофарбування замінених складників без врахування ремонту тих деталей, відносно яких у акті огляду (том 1 а. с. 193) зазначений ремонт, але не зазначені види ремонту та площа пошкодженої поверхні. Визначитись з видами ремонту вищевказаних складників по фотозображенням пошкодженого автомобіля (том 1 а. с. 194-209) не видається за можливе. (а. с. 243-247 том 1)

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку, що надані позивачем докази про понесені ним витрати по евакуації пошкодженого транспортного засобу, а також витрати на придбання запчастин та матеріалів, оплату вартості ремонтних робіт, всього на суму 92 243,90 грн., є належними та допустимими доказами на підтвердження фактично понесених ним витрат на відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу. При цьому суд першої інстанції обгрунтовано не взяв до уваги заперечення відповідача щодо товарних чеків в яких не зазначено особу, якій вони видані, та не зазначено, що придбані за ними автозапчастини призначені для автомобіля моделі «Мерседес-Атего», так як внесення інформації до товарного чеку про покупця та для яких потреб придбавається товар не передбачено Положенням про форму і зміст розрахункових документів, затв. Наказом Державної податкової адміністрації України № 614 від 01.12.2000 року, яке діяло до 21 січня 2016 року. Крім того придбані позивачем запчастини та матеріали відповідають ремонтним роботам та переліку запчастин, які підлягають заміні, зазначених у висновку судової автотоварознавчої експертизи від 17 квітня 2016 року. Не можна також погодитись з доводами апеляційної скарги про те, що акт здачі-прийомки виконаних робіт № 15 від 25.04.2015 року, складений між приватним підприємцем ОСОБА_9 та позивачем не містить інформації, що вказані в акті роботи проводилися по відновлювальному ремонту автомобіля марки «Мерседес-Атего», належного ОСОБА_4 Так, в акті зазначено замовника робіт - ФОП ОСОБА_4, а також реєстраційний номер пошкодженого автомобіля - НОМЕР_6.

З врахуванням вартості відновлювального ремонту належного ОСОБА_4 транспортного засобу, пошкодженого в ДТП, визначеного у експертному висновку/калькуляції № НОМЕР_2 від 9 лютого 2015 року ПрАТ «СК»Провідна» та висновку судової автотоварознавчої експертизи від 17 квітня 2016 року, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача, як винної особи, різниці у фактичних витратах на відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу та страховим відшкодуванням в сумі 42 743 грн. 90 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна (п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 23 ЦК України).

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції станом на час ДТП (стаття 26-1) передбачено, що страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, моральна шкода спричинена ушкодженням здоров'я.

У випадках, визначених у п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 23 ЦК України, моральна шкода страховиком не відшкодовується, а тому обов'язок по її відшкодуванню відповідно до положень ст. ст. 1167, 1188, 1194 ЦК України покладається на особу, з вини якої було завдано шкоду.

Встановивши, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_3, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що завдана позивачу моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких останній зазнав у зв'язку з пошкодженням належного йому майна, підлягає відшкодуванню відповідачем.

Внаслідок пошкодження належного позивачу автомобіля, змінився звичний уклад життя позивача, він переніс моральні страждання через неможливість користуватися автомобілем, який знаходився в ремонті більше шести місяців, заробляти кошти на своє існування та забезпечення сім'ї (пошкоджений транспортний засіб використовувався позивачем для здійснення підприємницької діяльності), на відшкодування яких судом обґрунтовано, з врахуванням принципу розумності й справедливості, визначено грошову суму 5000 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не містять підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції про стягнення з відповідача ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди, оскільки воно є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права в зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 303; 307 ч. 1 п.1; 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 30 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді