Ухвала суду № 59670426, 11.08.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Денисюк І.І.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"11" серпня 2016 р. Справа № 281/63/16-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Єрикалової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Лугинського районного суду Житомирської області від "22" лютого 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом та просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відновити виплату пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із 10 вересня 2015 року.

Свої вимоги обгрунтовував тим, що відповідач протиправно, починаючи з 10.09.2015 року припинив виплату пенсії призначеної відповідно до вказаного Закону, оскільки він працює на посаді, яка відноситься до категорії державного службовця.

Постановою Лугинського районного суду Житомирської області від 22 лютого 2016 року позов задоволено.

Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_3 пенсії згідно Закону України Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 10 вересня 2015 року по 31 грудня 2015 року.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відновити з 10 вересня 2015 року виплату ОСОБА_3 пенсії, призначеної відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Стягнуто із Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,20 грн.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виконати постанову негайно у межах суми платежу за один місяць.

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України Житомирської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову суду та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову. Зокрема, апелянт посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи та не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач перебуває на пенсійному обліку з 12.02.1999 року і отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З 10.09.2015 року і по теперішній час позивач працює на посаді заступника голови Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області та перебуває на державній службі, що і стало підставою для припинення виплати пенсії.

25.01.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про відновлення виплати призначеної йому пенсії, починаючи з 10.09.2015 року.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 27.01.2016 № 98/Я-11 ОСОБА_3 повідомлено про відсутність права на отримання пенсії, у зв'язку із неможливістю одночасного перебування на державній службі та виплати пенсії.

Саме вказана відмова стала підставою для звернення до суду з вказаним позовом.

Суд першої інстанції, перевіряючи спірне рішення суб"єкта владних повноважень на відповідність вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновків, що його прийнято протиправно, оскільки з 01.06.2015 посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим передбачені ст. 54 Закону № 2262 підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, відпали і з 01.06.2015 перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії відсутні.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку) без будь-яких додаткових умов.

Норми ст. 54 вказаного Закону від 09.04.1992 № 2262-ХІІ в редакції Закону № 213, яка набрала чинності з 1 квітня 2015 року, тимчасово, у період з 01.04.2015 по 31.12.2015, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213, у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 01 червня 2015 року прийнятий не був, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і, відповідно, пенсії за цим Законом не призначаються.

З 01 червня 2015 року особам, які підпадають під дію Закону України «Про державну службу», пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, суд дійшов вірного висновку, що з 01 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не передбачає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим, передбачені статтею 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, відпали і з 01 червня 2015 року перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії, відсутні.

Такі висновки суду першої інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, яку викладено в постанові №21-948а16 від 24 травня 2016 року та відповідно до вимог ст. 244-2 КАС України має враховуватися при застосуванні таких норм права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, постанову Лугинського районного суду Житомирської області від "22" лютого 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська

Н.М. Малахова

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1,11301

3- відповідачу Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вул.Ольжича, 7,м.Житомир,10003

- ,