Ухвала суду № 59670190, 10.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" серпня 2016 р. К/800/47213/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.,

Загороднього А.Ф., Рецебуринського Ю.Й.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року по справі № 804/4248/15

за позовом Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління

водопровідно-каналізаційного господарства»

до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського

міськрайонного управління юстиції (далі - ВДВС),

Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та

Нікопольському районі Дніпропетровської області

про визнання протиправними дій, скасування постанови та визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2015 року Комунальне підприємство «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» звернулось до суду з позовом до ВДВС, Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області про визнання протиправними дій, скасування постанови та визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області 3 лютого 2009 року прийнято Рішення №0068 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду у вигляді стягнення суми штрафу та пені в розмірі 42904,81 грн.

Позивачем зазначене рішення оскаржено у судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2011 року по справі № 2а/0470/2506/11 відмовлено у задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області про скасування рішення.

2 червня 2014 року заступником начальника Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 43528575 про примусове виконання Рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі Дніпропетровської області від 3 лютого 2009 року № 0068 про застосування до Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» фінансових санкцій та пені у розмірі 42904,81 грн.

Відповідно до оскаржуваного рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі Дніпропетровської області від 3 лютого 2009 року № 0068, датою набрання чинності зазначено 6 травня 2014 року.

Частиною 1 статті 17 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV) передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 17 вказаного Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Згідно зі статтею 18 Закону № 606 у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до статті 19 Закону № 606 державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Частинами 1 та 2 статті 22 вказаного Закону передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для:

1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення;

2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення;

3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі статтею 25 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі.

Згідно частини 14 вказаної статті Рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частиною дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.

Як встановлено з матеріалів справи, Відділом державної виконавчої служби Нікопольського міськрайоного управління юстиції 2 червня 2014 року відкрито виконавче провадження № 43528575 про примусове виконання Рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі Дніпропетровської області № 0068 від 3 лютого 2009 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені щодо Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства».

Разом з тим, судами попередніх інстанцій не надано оцінки діям державного виконавця в частині перевірки чи відповідає пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби виконавчий документ вимогам, передбаченим Законом № 606-XIV, зокрема чи правильною є зазначена дата набрання законної (юридичної) сили рішенням.

Враховуючи, що Рішення № 0068 датоване 3 лютого 2009 року, постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 2а/0470/2506/11, якою відмовлено у задоволенні позову Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області про скасування рішення ухвалена 2 серпня 2011 року, то дата, зазначена в рішенні (виконавчому документі) як дата набрання чинності рішенням, а саме 6 травня 2014 року не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином висновки судів попередніх інстанцій про те, що виконавчий документ відповідав вимогам Закону України «Про виконавче провадження» є передчасним та не підтвердженим зібраними у справі доказами. За таких обставин рішення судів першої та апеляційної інстанції є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню з направленням на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, оскільки зазначені недоліки унеможлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час нового розгляду справи суду слід з'ясувати в повному обсязі обставини, що мають значення при розгляді справи, надати правову оцінку всім позовним вимогам позивача та встановити фактичні обставини щодо набрання чинності рішенням відповідача № 0068 від 3 лютого 2009 року.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ємельянова В.І.

Судді Загородній А.Ф.

Рецебуринський Ю.Й.