Ухвала суду № 59670149, 04.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2016 року м. Київ К/800/12743/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2015р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2016р. у справі № 815/6507/15 за позовом Приватного підприємства "Атаман-Фрут" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з позовом про:

- визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 04.09.2015р. №500060006/2015/000037/1,

- визнання протиправною та скасування картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060006/2015/00064 від 04.09.2015р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправність дій митниці щодо самостійного визначення митної вартості та необґрунтованим витребуванням у позивача додаткових документів щодо підтвердження митної вартості товару.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2015р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2016р., позовні вимоги задоволені.

На постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2015р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2016р. надійшла касаційна скарга Одеської митниці, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до умов зовнішньо - економічного Контракту №110/MD від 25.08.2015р. Компанія S.R.L. «PREDIUS GRUP» (Молдова) зобов'язалася поставляти, а ПП «Атаман-Фрут» приймати та оплачувати Товар, вказаний у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Контракту, в порядку та на умовах, передбачених Контрактом. За умовами п.1.2 Контракту поставка товару здійснюється партіями; загальна кількість поставленого товару зазначається у інвойсі на кожну партію товару, а відповідно до п.4.2 Контракту Постачальник здійснює поставку на умовах DAP-Одеса.

На виконання умов вказаного Контракту в серпні 2015 року Компанія S.R.L. «PREDIUS GRUP» (Молдова) поставила ПП «Атаман-Фрут» товар, а саме: виноград свіжий, сорт «Кодрянка», вага брутто - 6684 кг., вага нетто - 6120 кг. на загальну суму 4 284 дол. США, де 0,70 дол. США за 1 кг.; виноград свіжий, сорт «Кишмиш», вага брутто - 7432 кг., вага нетто - 6625 кг. на загальну суму 4 637,50 дол. США, де 0,70 дол. США за 1 кг. Відповідно до Інвойсу №1/1 від 31.08.2015р. між ПП «Атаман-Фрут» та Компанія S.R.L. «PREDIUS GRUP» погоджено поставку Товару на загальну суму 8 921,50 доларів США.

З метою переміщення через митний кордон товару, 03.09.2015р. декларантом ОСОБА_4 (ТОВ «Брокерська Експедеційна Компанія «Атаман-Груп»), на підставі Договору про надання послуг по декларуванню товарів від 10.05.2015р., була подана до Одеської митниці електронна митна декларація № 500060006/2015/007130 з визначенням митної вартості товару за основним методом оцінки - за ціною контракту щодо товарів, що імпортуються. На підтвердження митної вартості товару до вказаної ВМД позивачем були додані наступні документи: зовнішньоекономічний Контракт №110/MD від 25.08.2015р., інвойс №1/1 від 31.08.2015р., декларація виробника від 28.08.2015р., сертифікат про походження товару формі СТ-1 від 01.09.2015р. №А 105605, копія митної декларації країни відправлення від 28.08.2015р. №3709, декларація митної вартості, прайс-лист виробника від 28.08.2015р., довідка Одеської регіональної ТПП СИО-а №000537 від 13.08.2015р., довідка Одеської регіональної ТПП СИО-а №000591 від 02.09.2015р., CMR №557 від 28.08.2015р.

За результатами розгляду наданих позивачем документів, 04.09.2015р. Одеська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товару №500060006/2015/000037/1, яким визначила митну вартість задекларованого позивачем товару (винограду) за ціною 1,33 доларів США за кг. Митна вартість товару скоригована Митницею із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - за резервним методом визначення митної вартості. Згідно графи 33 Рішення причинами коригування митної вартості задекларованого товару слугували виявлені розбіжності, а саме: в наданому до митного оформлення Інвойсі № 1/1 від 31.08.2015р. не вказані дані, які повинні бути вказані за умовами Контракту; відсутність у CMR відмітки митниці на кордоні; в довідці Одеської регіональної ТПП №000537 від 13.08.2015р. ціна Товару визначена на умовах DAP на серпень місяць.

У зв'язку з коригуванням митної вартості товарів, відповідачем було надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.09.2015р. №500060006/2015/00064.

Позивач не погодився з такими рішеннями відповідача, однак враховуючи потребу у використанні товару в господарській діяльності, та керуючись ч.7 ст.55 Митного кодексу України, звернувся з проханням випуску товару, що декларується, у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України. З метою здійснення митного оформлення цього товару, декларантом подана до відповідача нова митна декларація, у якій ціна ввезеного товару була визначена з урахуванням спірного рішення Митниці про коригування митної вартості від 04.09.2015р. №500060006/2015/000037/1, а також було сплачено усі обов'язкові платежі та здійснено митне оформлення товару з випуском його у вільний обіг.

Отже, предметом даного спору є правомірність визначення митної вартості товару.

Розглядаючи справу та задовольняючи позовні вимоги суди дійшли висновку, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України від 13.03.2012р. (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз даної норми дає змогу виокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості: 1) наявність розбіжностей між окремими документами; 2) наявність ознак підробки певних документів; 3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованими та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Згідно з ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для невизнання митним органом методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), в рішенні про коригування митної вартості товарів від 04.09.2015р. №500060006/2015/000037/1 зазначено, що у поданих ПП «Атаман-Фрут» документах містяться розбіжності, а саме: - в наданому до митного оформлення Інвойсі № 1/1 від 31.08.2015р. не вказані дані, які повинні бути вказані за умовами Контракту; - відсутність у CMR відмітки митниці на кордоні; - в довідці Одеської регіональної ТПП №000537 від 13.08.2015р. ціна Товару визначена на умовах DAP на серпень місяць.

Однак, інвойс є наслідком Контракту та складається на підставі домовленості сторін, зазначених саме у Контракті та додатків до нього, де вказана вартість Товару, умови розрахунків. Тобто, інвойс це, по суті, рахунок на оплату та є вторинним документом по відношенню до Контракту та який не впливає на ціноутворення. З наявного в матеріалах справи Інвойсу № 1/1 від 31.08.2015р. являється можливим встановити продавця та покупця товару, реквізити Контракту, за яким здійснюється поставка, умови поставки, пункт розвантаження, найменування товару, його кількість, ціна та вартість. Дані, зазначені у інвойсі, відповідають умовам контракту та підтверджують числові значення митної вартості.

Необґрунтованим є посилання скаржника щодо відсутності у CMR відмітки митниці на кордоні, оскільки такі посилання спростовуються наявною в матеріалах справи накладною CMR з двома відмітками Одеської митниці ДФС від 29.08.2015р., що свідчить про перетинання митного кордону, та від 31.08.2015р. про надходження Товару на митний пост.

Щодо посилань митниці стосовно зазначення у довідці Одеської регіональної ТПП №000537 від 13.08.2015р. умови постачання DAP та визначення ціни на серпень, то, як правильно встановлено судом першої інстанції, у довідці ТПП ціна аналогічного імпортованого з Республіки Молдова Товару визначена у серпні у розмірі від 0,68 до 0,70 доларів США за кг. Умовами Контракту, прайс-листом виробника вартість Товару також визначена у серпні 2015р., що було відображено в інвойсі, оскільки пакет документів формувався в серпні, а електронна митна декларація подана 03.09.2015р. У довідці Одеської регіональної ТПП зазначена певна ціна Товару (виноград) на умовах постачання DAP. Аналогічні умови постачання передбачено, також, умовами п.4.2 Контракту.

Щодо посилання скаржника на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, то, як правильно зазначили суди, самі по собі відомості згаданої системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості, за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

Аналізуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої та апеляційної інстанцій, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом в свою чергу не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Отже, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, суди дійшли вірного висновку щодо протиправності рішення про коригування митної вартості товарів.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС відхилити, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2015р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2016р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: