Ухвала суду № 59669986, 11.08.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"11" серпня 2016 р. Справа № 806/283/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Єрикалової О.О.,

представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "24" березня 2016 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РУБІКОН-ГРУП" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Груп".

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0000472202 від 27 листопада 2015 року.

Стягнуто з Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Груп" понесені судові витрати у розмірі 1378,00 грн.

В апеляційній скарзі Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову. Зокрема, апелянт посилається на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та не узгоджуються з приписами податкового кодексу.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами позапланової документальної перевірки щодо повноти декларування та сплати п'ятивідсоткового акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів за липень 2015 року, серпень 2015 року Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області було складено акт від 09.11.2015 р. №2076/06-25-22-02/38329974.

За результатами розгляду заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Груп" Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області п.3.1 акту "акцизний податок" та п.4 "висновки" було викладено у новій редакції. Зокрема, згідно нової редакції п. 3.1 та п.4 акту перевірки контролюючий орган робить висновок про те, що ТОВ "Рубікон-Груп" допущено порушення вимог п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст.14, п.п. 212.1.11 п.212.1 ст.212, п.п. 213.1.9 п.213.1 ст.213, п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст.214, п.п. 215.3.10 п.215.3 ст.215 ПК України в результаті чого не включено у повному обсязі до бази оподаткування акцизним податком за липень-серпень 2015 року реалізацію нафтопродуктів через мережу АЗС кінцевому споживачу в результаті чого занижено податкові зобов'язання з акцизного податку всього на суму 11484 грн.

З урахуванням розгляду заперечень, відповідачем 27.11.2015 року було винесено податкове повідомлення-рішення №0000472202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку на 14355,00 грн. у т.ч. 11484 грн. - за основним платежем та 2871 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, перевіряючи спірне податкове повідомлення-рішення на відповідність вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновків, що його прийнято протиправно.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з вказаним висновком.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Рубікон-Груп" було подано Декларації акцизного податку за липень та серпень 2015 року до показників колонки 4 (вартість реалізованого товару для комерційного використання) Додатку 6, якої входить вартість реалізованих нафтопродуктів ТОВ ВТФ "Авіас" відповідно до договору поставки №1115-538 від 20.07.2015 року. Згідно умов зазначеного договору, відвантаження нафтопродуктів здійснювалося по довірчих документах через мережу АЗС, з наданням ТОВ ВТФ "Авіас" оптової знижки, розрахунки здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ "Рубікон-Груп" після підписання актів прийому-передачі товару. Виконання зобов'язань за договором поставки №П15-538 від 20.07.2015 року в липні та серпні 2015 року підтверджується відповідними актами приймання-передачі товару. Крім того, також у показниках колонки 4 (вартість реалізованого товару для комерційного використання) Додатку 6 Декларацій акцизного податку за липень та серпень 2015 року ТОВ "Рубікон-Груп" відображена реалізація нафтопродуктів Бердичівській ДЕД ДП "Житомирський облавтодор".

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, ТОВ ВТФ "Авіас" являється платником акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Окрім того, згідно листа ТОВ ВТФ "Авіас" №853 від 03.12.2015 року, паливно-мастильні матеріали, придбані за договором поставки, в подальшому реалізовуються споживачам, а вартість нафтопродуктів, отриманих від ТОВ "Рубікон-Груп", включено до декларацій акцизного податку за липень та серпень 2015 року, на яку нарахований та сплачений акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Зазначені обставини підтверджується Деклараціями акцизного податку за липень та серпень 2015 року ТОВ ВТФ "Авіас", які були додатками до листа.

Також, судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Рубікон-Груп" було укладено усний договір з Бердичівською ДЕД ДП "Житомирський облавтодор" щодо реалізації ПММ, яка здійснює господарчу діяльність щодо ремонту доріг та придбані паливно-мастильні матеріали придбані для виробничого використання в своїй господарській діяльності.

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції, перевіряючи вказані обставини дійшов обгрунтованого висновку, що позивачем не було порушено вимог статей 213-216 ПК України, оскільки відпуск нафтопродуктів через мережу АЗС не позбавляє права останнього здійснювати оптовий продаж нафтопродуктів для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання.

Такі висновки суду узгоджуються з приписами податкового законодавства.

Відповідно до пп.14.1.4 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Підпунктом 212.1.11 п.212.1 ст.212 ПК України визначено, що платниками акцизного податку є, зокрема, особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Згідно пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 ПК України об'єктом оподаткування є операції, зокрема, з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до п.215.1 ст.215 ПК України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Підпунктом 14.1.212 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у пп.215.3.4 п.15.3 ст.215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Таким чином, обов'язковою умовою реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є передача цих товарів безпосередньо кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

В свою чергу, національний стандарт України ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять", який затверджено наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05.07.2004 №130, надає визначення поняттям роздрібної торгівлі.

Роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надання йому торговельних послуг.

Як убачається з матеріалів справи, видами діяльності позивача є як оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами так і роздрібна торгівля пальним, тощо.

Відповідно до Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року № 14, Додаток 6 "Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів" до декларації акцизного податку заповнюється в такому порядку:

графа 3 - загальна вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків;

графа 4 - вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання;

у графі 5 "Вартість підакцизних товарів до оподаткування, грн. (гр.3 - гр.4)" вказується різниця між графами 3 та 4 цього розрахунку.

Отже, законодавцем окремою графою виділено вартість підакцизних товарів, реалізованих для комерційного використання, та які не включаються у базу оподаткування акцизним податком, що було дотримано позивачем при подачі Декларації за липень, серпень 2015 року, оскільки вартість паливно-мастильних матеріалів, реалізованих Позивачем в перевіряємому періоді саме суб'єктам господарювання - юридичним особам товариством з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Груп" не включалися до декларацій акцизного податку за липень та за серпень 2015 року, оскільки такі суб'єкти господарювання придбавали нафтопродукти для використання їх в межах господарської діяльності або для реалізації кінцевим споживачам.

Трактування відповідачем діяльності АЗС як суб'єкта господарювання, що здійснює виключно роздрібну торгівлю нафтопродуктами кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, унеможливлює застосування наведеного Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку.

Також, є безпідставними доводи відповідача про те, що Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року №1442, встановлено, що через мережу АЗС здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачу.

Відповідно до п.1 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року № 1442, визначено порядок приймання та роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, скрапленим вуглеводневим газом, гасом, маслами, мастилами (далі - нафтопродукти), розфасованими нафтопродуктами, а також регламентують вимоги стосовно дотримання прав споживачів щодо належної якості нафтопродуктів, безпеки для життя та здоров'я споживачів, навколишнього природного середовища і рівня торговельного обслуговування.

З аналізу наведеного вбачається, що дані Правила регулюють саме порядок роздрібної торгівлі нафтопродуктами та не регулюють правовідносин з оптового продажу.

Крім того, здійснення роздрібного продажу нафтопродуктами через мережу АЗС не позбавляє права останнього здійснювати оптовий продаж нафтопродуктів для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання.

Згідно положень пп. 4.5 п. 4 ДСТУ 4303:2004 оптова торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачу через роздрібну торгівлю, або для виробничого споживання та надання пов'язаних із цим послуг.

Відповідно до ДСТУ 3993-2000 "Товарознавство" партія товару - це певна кількість товарів одного або декількох найменувань, закуплених, відвантажених або отриманих одночасно за одним товаросупровідним документом.

Оптова торгівля здійснюється за договором поставки. Згідно з п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Крім того, відповідно до п. 3 ст. 265 Господарського кодексу України сторонами договору поставки можуть бути тільки суб'єкти господарської діяльності.

З огляду на вищезазначене, висновок контролюючого органу щодо виключно роздрібного характеру торгівлі нафтопродуктами через мережу АЗС, не відповідає нормам чинного законодавства України та призводить до неправильного трактування норм податкового законодавства, оскільки в законодавстві не існує обмежень щодо торгівлі нафтопродуктами через мережу АЗС оптом, відповідно не кожен факт продажу пального на АЗС є роздрібним.

Також, слід зазначити, що реалізація підакцизного товару здійснювалася як кінцевим споживачам - фізичним особам, так і суб'єктам господарювання - юридичним та фізичним особам-підприємцям, для використання у їх власній господарській діяльності, спрямованій на отримання прибутку, а не на кінцеве споживання підакцизних товарів фізичними особами для задоволення власних потреб. Враховуючи це, фіскальним органом помилково визначено, що весь обсяг пального є реалізацією товару кінцевому споживачу, оскільки частина товару була реалізована юридичним особам для здійснення ними господарської діяльності. А тому, такі особи не є кінцевими споживачами, так як придбавали товар для здійснення господарської діяльності, що є тотожним поняттю «комерційна діяльність».

Отже, є вірними висновки суду першої інстанції, що ТОВ "Рубікон-Груп" при реалізації паливно-мастильних матеріалів згідно договорів поставки здійснювала не роздрібну торгівлю нафтопродуктів, як зазначає відповідач, а оптову торгівлю, оскільки зазначені паливно-мастильні матеріали, в подальшому, дані покупці використовували у власній господарській діяльності або реалізовували їх кінцевому споживачу.

Порядок відпуску нафтопродуктів на АЗС врегульовано Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155 (далі - Інструкція № 281).

Відповідно до п.10.3 даної Інструкції відпуск нафтопродуктів здійснюється: 1) за готівку; 2) за відомостями; 3) за талонами; 4) за платіжними картками.

Пунктом 216.9 ст.216 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а у разі реалізації товарів фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

З наведеного слідує, що відпуск нафтопродуктів таким способом як по довірчим документам - паливним карткам, так і скретч-карткам або по відомостях не підпадає під регулювання нормами Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Інструкції № 281.

Окрім того, слід зазначити, що у 2015 р. в законодавстві не існувало обмежень щодо оптової торгівлі нафтопродуктами через мережу АЗС. Також, постановою Вищого адміністративного суду України від 09.06.2016 №К/800/7048/16 визнано такою, що суперечать нормам податкового законодавства, податкова консультація №2569/6/99-99-19-03-03-15 від 09.02.2015 в якій зазначено, що незалежно від умов продажу нафтопродуктів через АЗС безпосередньо споживачам та форми розрахунків (готівка, безготівка) під час здійснення розрахункових операцій у продавця (реалізатора) нафтопродуктів, тобто в особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок, виникають податкові зобов'язання зі сплати 5-ти відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.

Також, судом першої інстанції спростовано твердження відповідача щодо того, що Податковим кодексом України не передбачено визначення поняття "некомерційне" або "комерційне" використання підакцизних товарів.

Не визначення у Податковому кодексі України понять "некомерційне" або "комерційне", не може слугувати підставою для неприйняття зазначеного терміну, оскільки словосполучення з терміном "комерційний" неодноразово використовуються у Податковому кодексі України.

Так, у пункті 5.3 статті 5 Податкового кодексу України зазначено: "Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами". У чинних нормативно-правових актах України прикладів використання терміну "комерційний" небагато. Проте, його вжито у визначенні Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435 у словосполученні "комерційний представник", щодо якого зазначено, що це "особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності".

Таким чином, очевидно, що словосполучення "комерційне використання" означає використання для цілей підприємницької діяльності, як виробничої так і невиробничої, у протиставленні до некомерційного використання - тобто використання не для цілей підприємницької діяльності, а для побутових та інших особистих потреб.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що паливо було придбано ТОВ ВТФ "Авіас" для комерційного використання, оскільки ТОВ ВТФ "Авіас" було сплачено акцизний податок після його придбання та використання у своїй господарській діяльності, а Бердичівський ДЕД ДП "Житомирський облавтодор" використав придбані ПММ у комерційній діяльності пов'язаній з ремонтом та обслуговуванням доріг, відтак позивачу 5-відсотковий акцизний податок нарахований контролюючим органом неправомірно.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "24" березня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська

Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "12" серпня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "РУБІКОН-ГРУП" вул.Бялика,10,м.Житомир,10020

3- відповідачу Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014

- ,