Рішення № 59665378, 09.08.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 8/77/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2016 Справа № 908/1750/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгстандарт плюс» (72013, Запорізька область, Михайлівський район, смт. Пришиб, вул. Пролетарська, 1-Б)

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Відрадненське» (70406, Запорізька область, Запорізький район, смт. Відрадне, вул.. Перемоги, 3)

про стягнення 62858 грн. 20 коп. основного боргу за договором поставки № 3 від 12.01.2016р., 618 грн. 28 коп. річних процентів, 2916 грн. 33 коп. втрат від інфляції грошових коштів

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача ОСОБА_2, договір від 14.06.2016 р.

Відповідача ОСОБА_3, дов. № 82 від 27.01.2016 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 62858 грн. 20 коп. основного боргу за договором поставки № 3 від 12.01.2016 р., 618 грн. 28 коп. річних процентів, 2916 грн. 33 коп. втрат від інфляції грошових коштів.

В судовому засіданні, відкритому 28.07.2016 р., оголошувалася перерва до 09.08.2016р. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 09.08.2016 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених в позові. В обґрунтування вимог вказує, що сторонами по справі 12.01.2016 р. укладено договір поставки № 3. 12 січня, 29 січня та 3 лютого 2016 р. сторонами підписано специфікації до договору поставки, якими визначені кількість та вартість товару, терміни його поставки. Зобов'язання з поставки та оплати товару згідно специфікацій № 1 від 12.01.2016 р. та № 2 від 29.01.2016 р. сторонами виконані належним чином. Згідно специфікації № 3 від 3.02.2016 р. позивач зобовязався протягом двох робочих днів з дня підписання сторонами специфікації поставити відповідачеві 24,86 тон макухи соняшникової за ціною 4670 грн. за 1 тону. 05 лютого 2016 р. позивач поставив відповідачу 22,24 тони товару на загальну суму 103860 грн. 80 коп., що підтверджується видатковою накладною № 10 від 05.02.2016 р. Відповідачем 08.02.2016 р. виявлено, що частина поставленого за вищезазначеною накладною товару загальною вагою 8,78 тон не відповідає умовам договору поставки, про що відповідач повідомив позивача. У цей же день відповідачем повернуто позивачу частину поставленого товару вагою 8,78 тон на загальну суму 41002 грн. 60 коп., про що складено акт повернення товару. Претензій щодо якості залишку партії товару вагою 13,46 тон відповідачем предявлено не було, що свідчить про його прийняття. Відповідачем зобовязання з оплати поставленого згідно видаткової накладної № 10 від 05.02.2016 р. товару вагою 13,46 тон на загальну суму 62858 грн. 20 коп. не виконано. Позивач просить стягнути з відповідача 62858 грн. 20 коп. основного боргу. За несвоєчасне виконя грошових зобовязань у відповідності до ст. 625 ЦК України до стягнення заявлено 618 грн. 28 коп. річних процентів, нарахованих за період з 20.02.2016 р. по 19.06.2016 р., та 2916 грн. 33 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з березня 2016 р. по травень 2016 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов вказує, що поставка за специфікацією № 3 відбулася за накладною № 8 від 03.02.2016 р., повністю виконана у розмірі 24,86 тон та оплачена відповідачем, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами. Видаткова накладна № 10 від 05.02.2016 р., на яку посилається позивач, у відповідача відсутня. Відповідно до п. 5.2 договору поставки оплата товару здійснюється покупцем протягом 14 календарних днів з моменту поставки, або по передоплаті, на підставі предявлених постачальником рахунків або підписаних специфікацій. Специфікація на поставку товару на суму 103806 грн. 80 коп. у кількості 22,24т. до договору, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні у відповідача відсутні, рахунок постачальником не предявлявся, а також позивач не звертався до відповідача з вимогами про оплату товару.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що ОСОБА_1 акціонерним товариством «Відрадненське» (покупець, відповідач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгстандарт плюс» (постачальник, позивач у справі) 12.01.2016 р. укладено договір поставки № 3, за умовами якого постачальник зобовязався в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві макуху соняшника, в певній кількості, відповідної якості і за узгодженою ціною, а покупець зобовязується прийняти та оплатити поставлений товар згідно з умовами цього двогорбу. Кількість товару, що поставляється однією партією, його ціна і загальна вартість, якісні характеристики товару, а також строки поставки кожної партії твору визначаються згідно двосторонньої узгодженої специфікації, яка є невідємною частиною договору і не підлягає перегляду в односторонньому порядку.

Порядок розрахунків узгоджено розділом 5 договору, пунктом 5.2 якого передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем протягом 14 календарних днів з момент поставки, або по передоплаті, на підставі предявлених постачальником рахунків або підписаних специфікацій.

Як свідчать вивчені матеріали, на виконання умов договору сторонам підписано специфікації № 1 від 12.01.2016 р., № 2 від 29.01.2016 р., № 3 від 03.02.2016 р., якими узгоджено найменування товару, кількість, загальну вартість, умови поставки та оплати.

Як зазначає позивач, поставка за накладною № 10 від 05.02.2016 р. (що відбулася у межах Специфікації № 3 від 03.02.2016 р.) не оплачена відповідачем (з урахуванням повернутого товару на суму 41002 грн. 60 коп.), борг складає 62858 грн. 20 коп.

Стягнення зазначеного боргу є предметом спору у даній справі.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обовязку.

У відповідності до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини другої статті 692 ЦК України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обовязку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідач в обґрунтування заперечень вказує, за Специфікацією № 3 поставка відбулася згідно видаткової накладної № 8 від 03.02.2016 р., сплачено за отриманий товар в повному обсязі, і, як наполягає відповідач, саме з цієї поставки частина товару була повернута постачальнику (позивачу) у звязку з неналежною якістю.

Суд знаходить доводи відповідача такими, що не відповідають встановленим обставинам, з огляду на наступне:

Згідно п. 2.8 договору № 3 право власності на товар переходить від постачальника до покупця при його прийманні на території покупця. Передача (приймання) кожної партії товару оформляється накладними. Накладні по кожній партії товару підписується повноважними представниками постачальника і покупця або спрямованого ним перевізника.

За видатковою накладною № 10 від 05.02.2016 р. відповідачу поставлено 22,24 макухи соняшника на суму 103860 грн. 80 коп. Видаткова накладна № 10 від 05.02.2016 р. містить підпис уповноваженої особи у графі «Отримав», скріплений печаткою ПуАТ «Відрадненське» (оригінал оглянутий в судовому засіданні).

08 лютого 2016 р. сторонами складено акт повернення товару в якому зазначено: « 05.02.2016 р. постачальником здійснено поставку макухи соняшника на склад покупця у кількості 22 т. 240 кг (видаткова накладна № 10 від 05.02.2016 р.) на підставі Специфікації №3 від 03.02.2016 р. 08 лютого 2016 р. покупцем виявлено неналежну якість поставленої продукції. Станом на 08.02.2016 р. ПАТ «Відрадненське» здійснює повернення товару неналежної якості у кількості 8 т. 780 кг, згідно умов п. 3.4 договору. Загальна вартість поверненого складає 41002 грн. 60 коп. Причини повернення: неналежна якість товару».

Зазначений акт скріплено підписами представників покупця (ПуАТ «Відрадненське» та постачальника (ТОВ «Торгстандарт плюс»).

Доводи відповідача спростовано вищевикладеним.

Відповідачем зобовязання щодо оплати товару за накладною № 10 від 05.02.2016 р. у обумовлений термін не виконані, що свідчить про порушення ним умов договору. Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання зобовязання щодо оплати отриманого від позивача товару в узгодженому розмірі та у визначені строки, суд вважає вимоги про стягнення основного боргу в сумі 62858 грн. 20 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті поставленого йому товару, розрахунок заявлених до стягнення річних процентів та втрат від інфляції грошових коштів перевірено, вимоги про стягнення річних процентів в сумі 618 грн. 28 коп., нарахованих за період з 20.02.2016 р. по 19.06.2016 р., та втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 2916 грн. 33 коп., нарахованих за період з березня 2016 р. по травень 2016 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, ст. ст. 526 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства «Відрадненське» (70406, Запорізька область, Запорізький район, смт. Відрадне, вул.. Перемоги, 3, ідентифікаційний код 00852186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгстандарт плюс» (72013, Запорізька область, Михайлівський район, смт. Пришиб, вул. Пролетарська, 1-Б, ідентифікаційний код 37830852) 62858 (шістдесят дві тисячі вісімсот пятдесят вісім) грн. 20 коп. основного боргу, 618 (шістсот вісімнадцять) грн. 28 коп. річних процентів, 2916 (дві тисячі девятсот шістнадцять) грн. 33 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 1378 (одна тисяча сімдесят вісім) грн. 20 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 12 серпня 2016 року.

Суддя І.А. Попова