Рішення № 59665330, 12.08.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.08.16р. Справа № 904/5452/16

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Синтез", м. Борислав

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси", м. Дніпро

про стягнення суми боргу в розмірі 34000грн., пені в розмірі 24762грн.68коп., 3% річних в розмірі 1436грн.30коп. та інфляційної складової в розмірі 2880грн.

Представники:

Від позивача: не з`явився.

Від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Синтез» м. Борислав звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проско Ресурси» м. Дніпро з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 34000грн., пені в розмірі 29733грн.64коп., 3%річних в розмірі 1684грн.85коп. та інфляційної складової в розмірі 8164грн.42коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобовязань за договором щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару за договором поставки №328 від 19.03.2015р. (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 14.04.2015р.), видаткову накладну №РН-0000753 від 17.04.2015р., товарно-транспортну накладну №0000000412 від 17.04.2015р., довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей №0403 від 16.04.2015р., виписку з банківського рахунку, норми Цивільного кодексу України.

Позивач зазначає, що на виконання договору поставки №328 від 19.03.2015р. ним було поставлено, а відповідачем отримано товар на суму 674000грн.04коп. згідно видаткової накладної №РН-0000753 від 17.04.2015р. та товарно-транспортної накладної №0000000412 від 17.04.2015р.

Протягом квітня-грудня 2015р. відповідач перерахував в рахунок погашення вартості отриманого товару 32400грн.04коп., в квітні 2016р. відповідачем було сплачено 1000грн. Таким чином, залишилась несплаченою сума боргу в розмірі 34000грн.

Згідно положень пункту 7.3 договору поставки №328 від 19.03.2015р. позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 29733грн.64коп. за період з 08.05.2015р. по 16.06.2016р.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач також наполягає на стягненні з відповідача 3%річних в розмірі 1684грн.85коп. за період з 08.05.2016р. по 16.06.2016р. та інфляційної складової в розмірі 8164грн.42коп. за період з травня 2015р. по червень 2016р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2016р. було порушено провадження у справі та призначене судове засідання.

В судовому засіданні від 20.07.2016р. представник позивача надав заяву про зменшення розміру позовних вимог від 19.07.2016р., в якій просив стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 34000грн., пеню в розмірі 24762грн.68коп. за період з 19.05.2015р. по 16.06.2016р., 3% річних в розмірі 1436грн.30коп. за період з 19.05.2015р. по 16.06.2016р. та інфляційну складову в розмірі 2880грн. за період з червня 2015р. по червень 2016р. Зменшення розміру позовних вимог обумовлено зміною періоду нарахування сум пені, 3%річних та інфляційної складової. Оскільки вказана заява подана з дотриманням положень Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв її до розгляду.

Також представник позивача надав заяву про віднесення на відповідача витрат з оплати послуг адвоката в розмірі 7500грн. та витрати позивача з оплати проїзду до місця розгляду справи та в зворотному напрямку в розмірі 1831грн.80коп.

У зв'язку з нез'явленням представника відповідача в судове засідання та ненаданням витребуваних документів, розгляд справи відкладався.

Як вбачається з повідомлень про вручення поштових відправлень, відповідач отримав ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2016р., від 20.07.2016р. та був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2016р. було задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання 10.08.2016р. в режимі відео конференції, доручено її проведення господарському суду Львівської області.

В судове засідання від 10.08.2016р. представники сторін не зявились. На день розгляду справи у судовому засіданні 10.08.2016р. будь-яких письмових заяв та клопотань від сторін щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Враховуючи, що від відповідача повідомлення щодо неможливості участі у судовому засіданні 10.08.2016р. до господарського суду Дніпропетровської області не надходило, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При цьому, згідно зі статтею 38 Господарського процесуального кодексу України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Заслухавши доводи позивача, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією позивача, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Синтез» (далі продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проско Ресурси» (далі покупець) був підписаний договір №328 від 19.03.2015р. (далі договір), згідно якого продавець зобовязується продати та передати у власність покупця товар згідно видаткових накладних. а покупець зобовязується прийняти товар від продавця та оплатити його загальну вартість на умовах цього договору.

В специфікації №2 до договору сторони визначили найменування товару, кількість, ціну за одиницю та загальну вартість. А саме - натрій гідросульфіт (пакування по 50кг у поліетиленовому мішку, у металевій ємності) кількістю 10000т., ціна за одиницю 56166грн.67коп. (без ПДВ), загальна вартість - 674000грн.34коп. (з ПДВ).

Додатковою угодою №1 від 14.04.2015р. до договору сторони дійшли згоди, що товар, який поставляється згідно із специфікацією №2 в квітні 2015р. на умовах СРТ склад покупця (смт. Просяна, вул. Южна, 2, Покровського району), оплачується наступним чином: 20% від вартості партії замовленого товару попередня оплата на підставі рахунку продавця, 80% від вартості партії замовленого товару протягом 20робочих днів з дати поставки товару.

На підставі виставленого рахунку-фактури №СФ-904 від 19.03.2015р. відповідачем було сплачено 15.04.2015р. та 16.04.2015р. суми авансу в розмірі 50000грн. та 85000грн. відповідно.

Згідно видаткової накладної №РН-0000753 від 17.04.2015р. та товарно-транспортної накладної №0000000412 від 17.04.2015р. позивачем було поставлено, а відповідачем отримано товар вартістю 674000грн.04коп.

Протягом квітня-грудня 2015р. відповідач перерахував в рахунок погашення вартості отриманого товару 32400грн.04коп., в квітні 2016р. відповідачем було сплачено 1000грн. Таким чином, залишилась несплаченою сума боргу в розмірі 34000грн.

За статтями 628 - 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на матеріали справи та положення договору №328 від 19.03.2015р. (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 14.04.2015р.), відповідач мав виконати зобовязання з оплати поставленого товару за видатковою №РН-0000753 від 17.04.2015р. в строк до 18.05.2015р.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані в повному обсязі грошові зобовязання, доказів припинення відповідних зобовязань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 34000грн.

Відповідно до пункту 7.3 договору у випадку протермінування покупцем оплати за товар, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

На підставі цього пункту позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 24762грн.68коп. за період з 19.05.2015р. по 16.06.2016р.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

В пункті 7.3 договору сторони не передбачили виключення із загального правилу, встановленого статтею 232 Господарського кодексу України. З урахуванням викладеного, належний період нарахування пені за прострочення грошового зобовязання становитиме з 19.05.2015р. по 18.11.2015р. Пеня, нарахована за вказаний період, становитиме 17607грн.27коп. В задоволенні вимог про стягнення 7155грн.41коп. пені слід відмовити.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 1436грн.30коп. за період з 19.05.2015р. по 16.06.2016р. та інфляційну складову в розмірі 2880грн. за період з червня 2015р. по червень 2016р.

Відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами факт прострочення виконання зобовязань з оплати товару, обґрунтованих зауважень з приводу розрахунку та контррозрахунку вказаних сум не надано.

Дослідивши розрахунок, заявлених до стягнення сум, суд дійшов висновку про їх правомірність та обґрунтованість. Тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1436грн.30коп. за період з 19.05.2015р. по 16.06.2016р. та інфляційну складову в розмірі 2880грн. за період з червня 2015р. по червень 2016р. підлягають задоволенню.

Позивач також заявив про віднесення на відповідача суми витрат зі сплати послуг адвоката в розмірі 7500грн. та витрати позивача з оплати проїзду до місця розгляду справи та в зворотному напрямку в розмірі 1831грн.80коп.

Згідно статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В обґрунтування заявлених до відшкодування сум витрат до суду було надано договір про надання юридичних послуг №27 від 06.06.2016р., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №254 від 28.08.2003р., видане ОСОБА_1, платіжне доручення №1388 від 26.07.2016р. на суму 7500грн., посадочні документи на імя ОСОБА_1: 000ВЗВ9А-9FF0-2A29-0001, сполученням Львів Київ Пасажирський, відправлення 19.07.2016р. о 17:28, прибуття 19.07.2016р. о 22:30, вартість 329грн.05коп.; 000BЗВ9Ф-2Ф18-0001, сполученням Київ Пасажирський Дніпропетровськ Головний, відправлення 19.07.2016р. о 22:58, прибуття 20.07.2016р. о 06:50, вартість 300грн.19коп.; 000ВЗВ9А-СВF0-2В71-0001 сполученням Дніпропетровськ Головний Київ Пасажирський, відправлення 20.07.2016р. о 17:10, прибуття о 20.07.2016р. о 22:49, вартість 311грн.72коп., 000ВЗВ9А-8ВF0-4Е2В-0001, сполученням Київ Пасажирський Львів, відправлення о 01:07, прибуття 08:25, вартість 890грн.84коп.

Згідно договору про надання юридичних послуг №27 від 06.06.2016р., укладеним ТОВ «Інтер-Синтез» (далі замовник) та адвокатом ОСОБА_1 (далі адвокат), адвокат зобовязується за рахунок коштів замовника надати останньому послуги в галузі права, а саме консультативні послуги з юридичних питань і послуги з представництва інтересів замовника щодо стягнення заборгованості з ТОВ «Проско Ресурси», а замовник зобовязується прийняти та оплатити такі послуги.

В пункті 2.1 договору №27 від 06.06.2016р. визначено, що розмір винагороди адвоката за надання послуг за даним договором складає 7500грн. До вказаного розміру гонорару адвоката не включені компенсація відрядних, проїзду до місця судового засідання та інші фактичні витрати адвоката, які є необхідними для виконання зобовязання за даним договором. Такі фактичні витрати та відрядні відшкодовуються за фактичними витратами адвоката.

Згідно пунктів 2.2 та 3.3 договору №27 від 06.06.2016р. послуги адвоката вважаються наданими за умови складення адвокатом позовних матеріалів, які будуть прийняті господарським судом і буде порушено провадження, та в момент участі адвоката в судовому засіданні у відповідній справі. Доказом належного надання послуг є протокол судового засідання.

Закінченням строку надання послуг адвокатом вважається оформлення судом протоколу судового засідання за участю адвоката як представника замовника.

Пунктом 4.3 договору №27 від 06.06.2016р. передбачено, що за даним договором адвокат вправі виступати в якості представника замовника в судовому процесі на всіх його стадіях з повними правами сторони в процесі без будь-яких обмежень.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача ОСОБА_1 брав участь в судовому засіданні від 20.07.2016р., надавав на адресу суду клопотання про покладення на відповідача витрат позивача з оплати послуг адвоката і оплати вартості проїзду; заяву про зменшення розміру позовних вимог; клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції, проведення якої просив доручити господарському суду Львівської області.

Факт несення позивачем витрат з оплати послуг адвоката підтверджений платіжним дорученням №1388 від 26.07.2016р. на суму 7500грн., наявним в матеріалах справи.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд покладає на відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1221грн.69коп. та витрати зі сплати послуг адвоката в розмірі 6649грн.23коп.

Суд відмовляє в покладенні на відповідача витрат позивача з оплати проїзду до місця розгляду справи та в зворотному напрямку в розмірі 1831грн.80коп. через недоведеність. Суду не надані належні та допустимі докази несення саме позивачем витрат з відшкодування вартості проїзду до місця розгляду справи та в зворотному напрямку.

Керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, статтями 1, 2, 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Синтез» м. Борислав до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проско Ресурси» м. Дніпро про стягнення суми боргу в розмірі 34000грн., пені в розмірі 24762грн.68коп., 3% річних в розмірі 1436грн.30коп. та інфляційної складової в розмірі 2880грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проско Ресурси» м. Дніпро (Код ЄДРПОУ: 35202094; місцезнаходження: 49044, м. Дніпро, вул. Рогальова, 21а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Синтез» м. Борислав (Код ЄДРПОУ: 25548331; місцезнаходження: 82300, м. Борислав, вул. Трускавецька, 125) суму боргу в розмірі 34000грн., пеню в розмірі 17607грн.27коп., 3% річних в розмірі 1436грн.30коп.,інфляційну складову в розмірі 2880грн., витрати зі сплати послуг адвоката в розмірі 6649грн.23коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1221грн.69коп.

В задоволенні вимог відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 10.08.2016р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 12.08.2016р.

Суддя ОСОБА_2