Ухвала суду № 59663593, 11.08.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 750/87/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Супрун О.П. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

11 серпня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, Дочірнього підприємства «Пассервіс» Відкритого акціонерного товариства «Чернігівавтосервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Пассервіс-Люкс» на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Чернігівавтосервіс», Дочірнє підприємство «Пассервіс» Відкритого акціонерного товариства «Чернігівавтосервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Пассервіс-Люкс» про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з адміністративним позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Чернігівавтосервіс», Дочірнє підприємство «Пассервіс» Відкритого акціонерного товариства «Чернігівавтосервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Пассервіс-Люкс» про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги обґрунтовує тим, що, на його думку відповідачем неправомірно не було зараховано до пільгового стажу періоди роботи на посаді водія у третіх осіб по справі.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 квітня 2016 року задоволено вказаний позов. Визнано протиправними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо не зарахування до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах періодів роботи на посаді водія на міських маршрутах ОСОБА_2 з 09.04.1986 року по 09.12.1986 року, з 23.03.1990 року по 22.09.1992 року, з 26.07.2005 року по 06.05.2006 року, з 30.01.2007 року по 13.06.2008 року, з 07.09.2009 року по 10.06.2010 року, з 23.06.2011 року по 17.08.2011 року, з 11.06.2010 року по 22.06.2011 року, з 11.05.2012 року по 08.07.2013 року. Зобов'язано Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди роботи ОСОБА_2 з 09.04.1986 року по 09.12.1986 року, з 23.03.1990 року по 22.09.1992 року, з 26.07.2005 року по 06.05.2006 року, з 30.01.2007 року по 13.06.2008 року, з 07.09.2009 року по 10.06.2010 року, з 23.06.2011 року по 17.08.2011 року, з 11.06.2010 року по 22.06.2011 року, з 11.05.2012 року по 08.07.2013 року.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України, Дочірнє підприємство «Пассервіс» Відкритого акціонерного товариства «Чернігівавтосервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Пассервіс-Люкс» подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач з 09.04.1986 року по 09.12.1986 року працював водієм автобуса на міських маршрутах а Чернігівському автотранспортному підприємстві 24021 (в колоні 1), з 23.03.1990 року по 22.09.1992 року працював водієм автобуса на міських маршрутах в Чернігівському автотранспортному підприємстві 17427 (правонаступники - ВАТ «Чернігівське автотранспортне підприємство 17427», ПАТ «Чернігівавтосервіс»). З 26.07.2005 року по 06.05.2006 року, з 30.01.2007 року по 13.06.2008 року, з 07.09.2009 року по 10.06.2010 року, з 23.06.2011 року по 17.08.2011 року та з 11.05.2012 року по 08.07.2013 року ОСОБА_2 працював водієм автобуса на міських маршрутах в ДП «Пассервіс», а з 11.06.2010 року по 22.06.2011 року - в ТОВ «Пассервіс-Люкс».

31 серпня 2015 року позивач звернувся до відповідача за призначенням йому пільгової пенсії відповідно до п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Листом № 26190/03 від 01.12.2015 року відповідач відмовив позивачу у призначенні пільгової пенсії згідно з п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки відповідач не мав підтверджуючих документів щодо пільгового стажу позивача.

Не погоджуючись з такою відповіддю відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню частково.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. «б» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до статті 100 вищевказаного Закону особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, та мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

За даними трудової книжки позивача судом першої інстанції було встановлено, що останній що позивач з 09.04.1986 року по 09.12.1986 року працював водієм автобуса на міських маршрутах а Чернігівському автотранспортному підприємстві 24021 (в колоні 1), з 23.03.1990 року по 22.09.1992 року працював водієм автобуса на міських маршрутах в Чернігівському автотранспортному підприємстві 17427 (правонаступники - ВАТ «Чернігівське автотранспортне підприємство 17427», ПАТ «Чернігівавтосервіс»). З 26.07.2005 року по 06.05.2006 року, з 30.01.2007 року по 13.06.2008 року, з 07.09.2009 року по 10.06.2010 року, з 23.06.2011 року по 17.08.2011 року та з 11.05.2012 року по 08.07.2013 року ОСОБА_2 працював водієм автобуса на міських маршрутах в ДП «Пассервіс», а з 11.06.2010 року по 22.06.2011 року - в ТОВ «Пассервіс-Люкс».

При цьому судом першої інстанції було встановлено, що позивач в спірні періоди працював водієм на всіх марках автобусів в колоні № 1 з погодинно-тарифною сіткою.

На думку колегії суддів заслуговує на увагу зауваження третіх осіб про те, що в ці періоди роботи позивач виконував роботу на міських маршрутах і на маршрутах, що закінчувались за межами міста Чернігів.

Однак, колегія суддів вважає, що вказане не може свідчити про те, що робота позивачем виконувалась на приміських чи міжміських маршрутах, оскільки третіми особами та відповідачем не надано належних доказів на підтвердження зазначеного та не спростовано відмості, що містяться в трудовій книжці позивача, яка є основним документом, що підтверджує стаж та характер роботи.

Згідно з п. «з» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) встановлені пільгові умови призначення пенсії за віком, а саме: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.

Згідно положень ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Судом першої інстанції було встановлено, що на запити відповідача до ПАТ «Чернігівавтосервіс», ДП «Пассервіс», ТОВ «Пассервіс-люкс» щодо витребування довідок про пільговий стаж відповіді на час розгляду справи судом першої інстанції не надані.

За змістом записів у трудовій книжці позивача, у спірні періоди він працював водієм на всіх марках автобусів у колоні № 1, яка займається виключно міськими перевезеннями.

Крім того, судом першої інстанції було прийнято до уваги показання допитаних у судового засіданні в якості свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які підтвердили факт роботи позивача на посаді водія у спірні періоди по обслуговуванню саме міських маршрутів.

Відповідно до п. п. 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому, підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

З наведених норм законодавства слідує, що й у випадку відсутності документів, безпосередньо пов'язаних з конкретним видом діяльності особи, трудовий стаж може бути підтверджений документами, які взагалі не стосуються трудових обов'язків особи на підприємстві (установі, організації). Також, у випадку повної відсутності документів орган Пенсійного фонду має запропонувати особі, яка звертається за призначенням пенсії, представити свідків, які б могли підтвердити її трудовий стаж.

Відповідно до пункту 18 зазначеного Порядку, за вiдсутностi документiв про наявний стаж роботи i неможливостi одержання їх внаслiдок лiквiдацiї пiдприємства, установи, органiзацiї або вiдсутностi архiвних даних з iнших причин, нiж тi, що зазначенi в пунктi 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на пiдставi показань не менше двох свiдкiв, якi б знали заявника по спiльнiй роботi на одному пiдприємствi, в установi, органiзацiї (в тому числi колгоспі) або в однiй системi i мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони пiдтверджують роботу заявника.

Таким чином, з огляду на обставини справи та зібрані у справі докази, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо незарахування до стажу роботи позивача для призначення йому пенсії на пільгових умовах спірних періодів його роботи на посаді водія на міських маршрутах.

Отже, позов є таким, що підлягає задоволенню.

Таким чином, доводи апеляційних скарг спростовуються наведеним вище, а тому підстави для їх задоволення відсутні.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Щодо вирішення питання про судовий збір, колегія суддів зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VІ в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VIII.

Сума судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги на постанову суду за вимогами немайнового характеру становить 606,32 грн. (0,4 розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 року *100%).

Відповідно до абзацу 2 п. 3 ст. 6 вказаного Закону у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру. Судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Виходячи зі змісту позовної заяви, відповідач при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинен був оплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру, тобто 1212,64 грн.

Враховуючи те, що ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року відповідачу було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення в даній справі, колегія суддів вважає наявними підстави для стягнення судового збору з відповідача у вказаному вище розмірі.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, Дочірнього підприємства «Пассервіс» Відкритого акціонерного товариства «»Чернігівавтосервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Пассервіс-Люкс» - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 квітня 2016 року - без змін.

Стягнути з Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (адреса: 14013, пр. Перемоги, 139, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 40378209) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1212,64 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31211206781007, код бюджетної класифікації 00015622; код ЄДР суду 38004897).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

В.Е. Мацедонська

Повний текст виготовлено 11.08.2016 року.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.