КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1570/16 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Хрімлі О.Г.,
суддів Ганечко О.М.,
Літвіної Н.М.,
при секретарі Архіповій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТАПОЛІС» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТАПОЛІС» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И Л А :
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТАПОЛІС» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2016 року позовну заяву повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами на підставі п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - необов'язкова, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, визнала за можливе проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно зі ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви до 01 червня 2016 року шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату належної суми судового збору, з урахуванням суми вже сплаченого судового збору.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2016 року позовну заяву повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами на підставі п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, з огляду на те, що згідно з наявними у суду відомостями щодо пересилання поштового відправлення вбачається, що позивачу поштове відправлення з ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху вручено особисто 20 травня 2016 року. Дана ухвала позивачем не оскаржена, судовий збір додатково сплачений не був, клопотань про звільнення від сплати чи відстрочення сплати судового збору позивачем суду не надано.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення позовної заяви позивачеві, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 106 КАС України, у позовній заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; 4) зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; 6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Згідно з ч. 2 ст. 107 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно з ч. 3 ст. 167 КАС України, особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох днів з дня його ухвалення чи складення у повному обсязі або у разі їх звернення вручаються під розписку безпосередньо в суді. Якщо копія рішення надіслана представникові, то вважається, що вона надіслана й особі, яку він представляє.
Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутнє підтвердження надіслання позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Як вбачається зі штампу відділу документального забезпечення і контролю (канцелярія) на супровідному листі про надіслання позивачу копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, остання надіслана на адресу позивача 17 травня 2016 року.
Як вбачається з інформації з офіційного веб-сайту УДППЗ «Укрпошта» про відстеження пересилання поштових відправлень, «відправлення за номером 0113324587984 вручене за довіреністю 17.06.2016 об'єктом поштового зв'язку БОЯРКА 2 з індексом 08152», що також підтверджено позивачем в апеляційній скарзі.
Таким чином, на час постановлення судом першої інстанції ухвали про повернення позовної заяви позивачем ще не було отримано ухвали про залишення позовної заяви без руху, а тому судом першої інстанції передчасно повернуто позовну заяву позивачеві.
Згідно зі ст. 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці також наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.
Зі змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що доступність правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд.
Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
Отже, повернення позовної заяви позивачеві з підстав, наведених в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2016 року, призведе до порушення права позивача, визначеного Конституцією України, на доступ до суду.
Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації.
Наведене вище дає підстави колегії суддів дійти однозначного висновку про помилковість висновку суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви позивачеві, з огляду на те, що при цьому не було враховано вимог ст. 6 КАС України, а також європейських стандартів у сфері судового захисту, допущено порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим ухвала підлягає скасуванню як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТАПОЛІС» задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2016 року скасувати.
Справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТАПОЛІС» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя О.Г. Хрімлі
Судді О.М. Ганечко
Н.М. Літвіна
.
Головуючий суддя Хрімлі О.Г.
Судді: Літвіна Н. М.
Ганечко О.М.
Судове рішення № 59663581, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.08.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/1570/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: