Постанова № 59663573, 10.08.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 703/1537/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Васильківська Т.В.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 серпня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Смілянського міського голови, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання нечинним та скасування розпорядження Смілянського міського голови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Смілянського міського голови (далі відповідач), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування розпорядження № 176р від 26 листопада 2015 року «Про затвердження Положення про позаштатних радників Смілянського міського голови».

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області своєю постановою від 03 червня 2016 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник третьої особи подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм процесуального та матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, міський голова міста Сміли Черкаської області видав розпорядження № 176р від 26 листопада 2015 року «Про затвердження Положення про позаштатних радників Смілянського міського голови». Даним розпорядженням було затверджено Положення про позаштатних радників Смілянського міського голови, в якому крім загальних положень визначені конкретні завдання, обов'язки та повноваження радників, а також перелічені їх права.

Позивач, не погоджуючись з таким рішенням відповідача, звернувся до суду.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що позивач не надав суду доказів того, що діями відповідача порушені його права, свободи чи інтереси в публічно-правових відносинах, та не довів, що оскаржуване ним розпорядження безпосередньо зачіпає його права, а тому суд першої інстанції повинен був відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів апеляційної інстанції з цього приводу зазначає наступне.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Отже, рішення суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в України», при здійсненні наданих повноважень міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою.

Як убачається з матеріалів справи, позивач, відповідно до посвідчення № 19 (а.с. 10), є депутатом Смілянської міської ради, тобто являється представником територіальної громади міста Сміла, у зв'язку з чим, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що позивач має право на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Що стосується законності розпорядження № 176р від 26 листопада 2015 року «Про затвердження Положення про позаштатних радників Смілянського міського голови», то колегія суддів зазначає, що в даному випадку судовому розгляду підлягає саме право міського голови на прийняття оскаржуваного розпорядження, у зв'язку з чим, звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 20 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міський голова видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Проте, наведений в ч. 4 ст. 42 Закону перелік повноважень міського голови не є вичерпним, оскільки у вказаній статті зазначено, що міський голова здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради, або не віднесені радою до відання її виконавчих органів. Разом з тим, відповідним пунктом визначено, що здійснення «інших повноважень» міським головою допускається лише за наявності визначеності відповідних повноважень цим чи то іншими законами.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що чинним законодавством України взагалі не визначено порядку створення та діяльності позаштатних радників міського голови. За таких обставин, на думку суду, розпорядження міського голови № 176р від 26 листопада 2015 року «Про затвердження Положення про позаштатних радників Смілянського міського голови», діяльність яких не передбачена жодним законодавчим актом, є таким, що прийнято не на підставі закону, та поза межами повноважень міського голови, а тому таке розпорядження суд першої інстанції визнав протиправним та скасував.

Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, оскільки позивачем не надано доказів, а саме посилання на будь - який нормативний акт, який би забороняв міському голові приймати оскаржуване розпорядження. Якщо позивач не погоджується з окремими пунктами положення, або вважає їх такими, що суперечать чинному законодавству України, він має право звернутися до суду про визнання протиправними та скасування (виключення) таких пунктів Положення.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що суд першої не взяв до уваги те, що відповідно до ст. 10 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» голови районних, районних у містах, обласних рад, Київський та Севастопольський міський голова та міські голови (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) мають право самостійно (без конкурсу) добирати та приймати на службу своїх помічників, радників (патронатну службу). А тому, оскільки чинним законодавством визначено право міського голови міста обласного значення, призначати своїх радників, то відповідно він має право й затверджувати їхні посадові інструкції чи положення про них.

У зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про те, що міський голова приймаючи оскаржуване розпорядження про затвердження Положення про позаштатних радників Смілянського міського голови, діяв в межах своєї компетенції на підставі чинного законодавства України.

Аналізуючи затверджене Положення, суд апеляційної інстанції вважає, що голова міської ради не делегував радникам свої повноваження, оскільки розділом ІІ Положення визначені завдання, обов'язки та повноваження радника міського голови, які несуть лише дорадчій характер.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Частиною 1 статті 94 КАС України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 червня 2016 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 - відмовити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 (20700, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_2 (01054, АДРЕСА_2) судові витрати у сумі 606 грн. (шістсот шість), 32 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст постанови виготовлений 10.08.2016 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.